Історія пошти Львова сягає кількох сотень років. Саме в нашому місті може рахувати відлік свого існування ця важлива справа, без якої майже не обійтись і сьогодні. Нижче ви дізнаєтесь, хто став батьком-засновником поштової справи, де були перші відділення і скільки коштували поштові послуги.
Будинок під номером 2 на східній стороні площі Ринок має багату історію. У 1629 році саме тут італієць Роберто Бандінеллі заснував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка. Ця пошта регулярно відправляла листи «зі Львова до Любліна, Варшави, Торуня, Ґанська, Кракова та в інші країни з поверненням, згідно з привілеєм, наданим Зиґмундом ІІІ Роберту Бандінеллі для поштмістерства», як зазначено в статуті пошти.
Вона вважається найстарішою в Східній Європі. Сучасний будинок був побудований на місці колишнього Мордохаївського будинку у 1589 році на замовлення аптекаря і купця Ієроніма Віттемберґа та Яроша Ведельського.
У 1629 році, за запрошенням купця Урбана Убальдіні, до Львова прибув флорентійський купець Роберто Бандінеллі. Його дід був відомим скульптором, який створив композицію «Геракл і Какус», розташовану поруч із «Давидом» Мікеланджело в центрі Флоренції, а також займався реставрацією та копіюванням знаменитої античної статуї «Лаокоон». Бандінеллі удосконалив пошту, яку вперше організував Доменіко Монтелупо. Король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Роберто Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти, відомої як «Ordinatio Posthae», і титул «королівського постмагістра». Він також отримав гарантію захисту поштових посильних (кур’єрів) по всій Польщі.
На пошті працювало 12 кур’єрів, які присягали місту і несли відповідальність за цілісність та своєчасність доставки листів. Вартість послуг залежала від ваги листа та відстані. Наприклад, доставка кореспонденції або листівки до Варшави займала тиждень і коштувала щонайменше три гроші, що було еквівалентно денній платні кваліфікованого робітника.
Високі ціни на поштові послуги змушували користувачів шукати нелегальні способи доставки кореспонденції, часто передаючи її через мандрівників. Міська влада також шукала альтернативи: магістрат почав відправляти своїх кур’єрів, обходячи офіційну пошту.
Це призвело до грандіозного скандалу. Бандінеллі навіть викликав бургомістра на дуель, але той проігнорував виклик і продовжив нелегальні відправлення. Конфлікт вдалося врегулювати лише королю, який зобов’язав магістрат користуватися послугами Бандінеллі. Роберто планував розширити свою поштову діяльність за межі Польщі, і в 1650 році поїхав до Відня, де уклав контракт з місцевим керівником пошти, італійцем Серіо. Проте ці плани не здійснилися, оскільки Бандінеллі помер у Відні.
Цікаво, що відстані від Львова до інших міст, які традиційно відраховуються від будівлі Головної пошти, і досі вимірюють від Палацу Бандінеллі. Це не єдина причина, чому будівля залишається важливою частиною поштової традиції. Сьогодні в цьому будинку функціонує музей пошти.
Приваблює не лише історія будинку та його власника, а й його екстер’єр. Це триповерхова будівля з трьома вікнами на головному фасаді, що є типовим для забудови площі Ринок і характерним для львівського середмістя XVI-XVII століть. Фасади горизонтально розділені міжповерховими карнизами, кути будинку виділені наріжними пілястрами з діамантовим рустом. Вікна головного фасаду завершені масивними трикутними сандриками, декоровані пілястрами та масками, збережені елементи білокам’яної різьби. На фасаді зображені фігурки дельфінів, які символізують удачу в торгівлі. Декор кам’яниці передає атмосферу ренесансних палаців багатих італійських містян.
Перелічити всі будівлі у Львові, де розміщувалася пошта, досить складно, але варто згадати найцікавіші з них. У другій половині XVIII століття пошта працювала в Палаці Бєльських на нинішній площі Галицькій. Тут донедавна знаходилася бібліотека, а тепер будівлю реставрують для потреб історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
Після реформ Йосифа ІІ (1780-ті роки) планували перенести пошту неподалік — у монастир бернардинів (нині церква Андрія), але монастир не закрили, тому пошта залишилася на старому місці. Водночас у монастирі кармеліток (нині бібліотека Стефаника) розмістили диліжансову пошту.
У 1821 році був збудований палац губернатора (зараз будівля ОДА на вулиці Винниченка), а поряд із ним з’явилося приміщення для пошти. Незабаром і там не вистачало місця, тому пошту перенесли в «будинок Гауснера» на розі проспекту Свободи та вулиці Коперника, оскільки на той час це була найбільша споруда в місті.
Пізніше, до 1889 року, пошта розташовувалася в будинку на Сикстуській, 23 (вул. Дорошенка). Цей будинок був реконструйований архітекторами Альфредом Каменобродським та Антонієм Ґрафом. Він побудований у класицистичному стилі та зберігає ліпні деталі у вигляді дубового листя, лаврових вінків, і лінійних сандриків. Також збереглися ліпні пілястри псевдотосканського ордера, розетки та кронштейни.
Проблеми з розміщенням поштових установ у місті тривали до 1899 року, коли було вирішено збудувати спеціальну будівлю для пошти. Для цього викупили ділянку на перетині сучасних вулиць Коперника та Словацького. Будівлю Головної пошти спроєктував український архітектор Сильвестр Гавришкевич за зразком австрійської адміністративної споруди. Він зробив незначні зміни та адаптував проєкт віденського архітектора Ф. Зетца. Збереглися фотографії, на яких можна побачити, як виглядала будівля через п’ять років після будівництва: великий годинник, світильники на рівні першого поверху, і криниця ліворуч від головного входу, яку оминала трамвайна колія.
Первісно будівля була виконана в стилі історизму, але після Польсько-української війни архітектор Євген Червинський перебудував її в стилі неокласицизму. Фасад будівлі акцентований ризалітами, пілястрами та надбудованими аттиками. Тодішні роботи проводилися з використанням найсучасніших технологій: будівля стала більшою, було впроваджено систему вентиляції, центральне опалення, електричне освітлення, газову й водоканалізаційну системи. У такому вигляді, з незначними перебудовами, будівля Головпошти збереглася до нашого часу.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
