Львів — місто левів, де майже на кожному кроці можна зустріти зображення цієї гордої тварини в різних формах: на вулицях, у парках, на архітектурних пам’ятках. Вони вже століттями охороняють та прикрашають місто. Одним із найстаріших «мешканців» Львова є лев Лоренцовича, про якого сьогодні і піде мова. Ця скульптура вважається найстарішим зображенням лева у Львові. Хто встановив цей пам’ятник, на честь кого він названий і чим він особливий — дізнаєтесь нижче.
Лев Лоренцовича — кам’яна скульптура, створена у 1589 році та встановлена на високій колоні зліва від головної брами львівської Ратуші з ініціативи тодішнього бургомістра Львова, Станіслава Шольца. Шольц був купцем, лавником і радником, а з 1588 року — членом львівської Ради. Як скарбник, він провів капітальний ремонт Ратуші і замовив встановлення кам’яного лева. За іншими даними, статую встановив його син Станіслав.
Доречі, ходить легенда шо раніше таких левів було два. Куди дівся “напарник” нашого звіра, і чи був він взагалі – достеменно невідомо і досі. Як би там не було, дійшов до наших часів аж один лев, тому про нього і піде мова.
Кам’яний лев тримає щит із вирізьбленим лавровим вінком і написом латинською мовою, який розповідає про подвиг міського радника Яна Юлія Лоренцовича. Він врятував бургомістра Бартоломея Уберовича від викрадення, яке планував шляхтич Немирич.
За легендою, Лоренцович зібрав загін жовнірів, очолив їх і розпочав переслідування Немирича, зрештою затримавши його та доправивши до замку в Заславі. У подяку місто нагородило його будинком на площі Ринок на двадцять років, а Кампіан вручив йому «громадянський вінець». Як символ подяки, на честь Лоренцовича було встановлено однойменного кам’яного лева, який і досі нагадує про цей героїчний вчинок.
Кам’яний лев Лоренцовича стояв на своєму місці кілька століть, нагадуючи мешканцям і гостям Львова про подвиг свого іменитого героя. Проте в 1826 році сталася трагедія — обвалилася вежа львівської Ратуші, через що скульптуру лева зняли з постаменту, аби уберегти її від можливого руйнування.
У 1874 році лев знову з’явився на вулицях Львова під час святкування п’ятої річниці насипання кургану Люблінської унії на Високому замку. Скульптуру потягла волоком ціла юрба польських студентів. Вони перенесли скульптуру на вулицю Кривоноса, а невдовзі міська влада встановила її на пагорбі під самим курганом, де лев простояв до кінця століття.
Що траплялося зі скульптурою у ХХ столітті — достеменно невідомо. Леву вдалося вціліти під час воєнних дій, але вже в 1990-х роках його стан був плачевним. Місцева влада не надто дбала про збереження найстарішого кам’яного лева міста: скульптура була занедбана, розмальована та розписана, що стало результатом численних вандалізмів. Лев став об’єктом уваги здебільшого місцевих підлітків, які залишали на ньому свої «сліди».
Невідомо, чи зберігся б лев Лоренцовича до наших днів, якби його не законсервували та не передали у фонд Історичного музею. Сьогодні найдавнішого лева Львова можна побачити в Італійському дворику, а неподалік кургану зберігся постамент, на якому колись стояла ця велична скульптура.
Попри шанований вік – майже 500 років, саму скульптуру не дуже шанували. Коли десять років тому міська влада вирішила його законсервувати, реставратори мусили зачищати на боках лева різноманітні надписи, які не мали жодного історичного значення, як от «Вася+Галя».
Згодом у міській раді обговорювали ідею створення копій лева Лоренцовича та розміщення їх у різних частинах міста. З цією метою навіть були зняті зразки зі скульптури. Щоправда, до справи поки що так і не дійшли.