У неділю, 26 квітня у львівській Пороховій Вежі відкрилася виставка-присвята «Чорнобиль: Контамінація», приурочена до 40-х роковин Чорнобильської трагедії.
Проєкт створений Центром архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова Вежа» та командою з цифрової документації культурної спадщини SKEIRON, розповідає про катастрофу, що досі впливає на українську пам’ять, культуру та простір.
Виставка поєднує урбаністичний блок і мистецьку частину, зокрема роботи Олесі Білик, Юлії Гадуп’як, Софії Ячмінь та інших, архівні фотографії від Національного музею «Чорнобиль», 3D-реконструкції та VR/AR-взаємодію з чотирма станами четвертого енергоблока.
Вхід безоплатний для ветеранів, учасників бойових дій, представників пільгових категорій, пов’язаних із Чорнобилем, і дітей до 12 років. Експозиція працюватиме до 24 травня.
Назва виставки походить від латинського слова contaminatio — змішування, забруднення. У проєкті йдеться не лише про катастрофу 1986 року та радіоактивне забруднення як фізичний наслідок аварії, а й про те, як Чорнобильська трагедія проникла в українську землю, пам’ять, культуру і суспільний досвід.
Наслідки подій, які відбулися 40 років тому, не завершилися досі та невідворотно змінили Україну та українців, вважають організатори.
Композиція виставки побудована навколо історії четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС як послідовності чотирьох станів: до вибуху, в момент катастрофи, після аварії та в період накриття саркофагом.
Саме навколо цього переходу — від цілісного об’єкта до зруйнованого, зараженого, прихованого, але постійно присутнього — вибудовується одна з головних ліній проєкту. Чорнобиль, який для більшості українців є абстрактним символом, постає конкретним місцем, конкретною архітектурною й інженерною конструкцією, яка стала соціальним та культурним феноменом.
Експозиція розгортається на всіх трьох поверхах Порохової Вежі, кожен з яких має свій акцент: документальний, технологічний та емоційно-мистецький.
На першому поверсі представлено архівні фотографії, що охоплюють шлях від 1986 року — вибуху, евакуації та ліквідації — до сучасного вигляду зони відчуження; серед матеріалів, використаних у виставці, — фото з фондів Національного музею «Чорнобиль» та з особистих експедицій Катерини Дорошиної.
Другий поверх займає зона команди SKEIRON, де через 3D-реконструкції, макети, VR- та AR-взаємодію відвідувачі можуть побачити й буквально доторкнутися до чотирьох стадій четвертого енергоблока — від доаварійного вигляду до вибуху, першого накриття й саркофагу.
На третьому поверсі виставка переходить у мистецький вимір: тут зібрано роботи сучасних авторів і авторок, які не лише безпосередньо звертаються до теми Чорнобиля, а й передають стани, які вона породжує — відчуження, втрату, самотність, тривогу, трансформацію.
У цій частині поєднано живопис, фотографію, скульптуру, відеоінсталяцію та текстильні роботи. Частина з них працює безпосередньо з темою Чорнобиля, інші — з ширшим досвідом української травми, в якому пам’ять про катастрофу перегукується з Голодомором, Майданом, війною та повномасштабним вторгненням.
Є навіть роботи, створені до подій 1986 року, але які несуть ті самі емоції тривоги та неспокою. Автори-передвісники – Олег Мінько, Євген Лисик, Анатоль Степаненко, Ігор Боднар (роботи надані Mercury Art Center).
Окремою частиною цього рівня стає урбаністичний блок, де можна подивитися на Чорнобиль як на просторову, містобудівну й культурну проблему. Не тільки на саму аварію, а й на територію, яку вона змінила: на місто, що стало фантомом, на регіон Полісся з його унікальною локальною культурою, на архітектурну й етнографічну спадщину, яка опинилася в зоні відчуження.
Саме тому в експозиції з’являється окремий урбаністичний блок із великим макетом та матеріалами, створеними на основі історико-архітектурного аналізу генплану Чорнобиля, а також дослідницький погляд на те, як катастрофа вплинула на структуру простору, пам’ять про місце і саме уявлення про середовище, в якому живе людина. Чорнобиль розкривається як радикально змінений ландшафт, що досі потребує осмислення з боку архітекторів, урбаністів, реставраторів і дослідників культури.
Організатори відстежують вплив катастрофи впродовж 40 років — як Чорнобиль став частиною історії та сьогодення українського народу. Як приклад — зафіксоване Катериною Дорошиною на фото у березні 2025 року влучання російського дрона в саркофаг ЧАЕС.
Чорнобиль знову опиняється в полі небезпеки, а тема ядерної вразливості знову повертається в українську реальність. Виставка говорить про незавершену історію загрози, яка набула нового, воєнного контексту.
«Чорнобильська трагедія — це не лише історія про техногенну катастрофу, — вважає керівниця проєкту, директорка ЦАДУ «Порохова Вежа» Ангеліна Єфименко. — Це нагадування про радянську владу, яка приховувала правду, применшувала наслідки і прирікала людей на небезпеку, влаштовуючи масові заходи під радіоактивними опадами. Сьогодні ми бачимо ту саму логіку в діях Росії: злочини в Бучі, в Маріуполі, потім брехня, замовчування, спроби стерти реальний масштаб трагедії. Те, що під час повномасштабної війни росіяни знову поставили під загрозу ЧАЕС, влаштували там бойові дії, поставили знову нас на межу катастрофи, показує: ця історія не завершилася. Тому пам’ять про Чорнобиль — це і пам’ять про те, як імперська влада поводиться з Україною».
Виставка-присвята «Чорнобиль: Контамінація» триває у ЦАДУ «Порохова Вежа» у Львові за адресою вул. Підвальна, 4. Проєкт працюватиме кожен день, окрім понеділка, з 26 квітня до 24 травня (вт. – 12:00 – 18:00, ср.-нд. – 12:00 – 20:00).
Вартість повного квитка становить 250 грн, студентського — 150 грн. Безоплатний вхід передбачено для ветеранів, учасників бойових дій, представників пільгових категорій, пов’язаних із Чорнобилем, а також дітей до 12 років.
Над проєктом працювали:
За підтримки: Національного музею «Чорнобиль» (м. Київ) та Mercury Art Center (м. Львів)
