Подорож Пфайффер
Іда Пфайффер – австрійська мандрівниця та письменниця. Ця жінка відвідала Китай, Ісландію та Мадагаскар, бачила тропіки джунглів і китів та занотувала всі свої подорожі, щоб видати унікальні книги. Пфайффер стала членом географічних товариств у Берліні та Парижі і однією з перших-жінок мандрівниць. Про те, як ця жінка опинилася у Львові, про її подорожі та життя – читайте у матеріалі.
Іда Пфайффер народилася у Відні у заможній родині і вже змалечку стала улюбленицею свого батька. Дівча по тогочасним міркам росло розбишакою – Іда не любила носити плаття та гратися ляльками, натомість захоплювалася спортом і носила чоловічі штани. Матері дівчинки не подобалися її витівки, але заперечити своєму чоловіку вона також не могла, тож довелося миритися з вихованням дочки. В 5 років Іда разом з батьком відвідує Палестину та Єгипет.
Однак незабаром для юної дівчини настає важкий період – її батько помирає, а за виховання береться мати. Саме вона й зробила з розбишаки примірну домогосподиню, навчила готувати, прибирати та одягатися в жіночий одяг. Крім того, Іду навчила грати на піаніно – це заняття вона ненавиділа всім серцем. Щоб уникнути його, дівчина різала собі пальці. Домашній вчитель Пфайффер жалів бідолаху і дозволяв їй потайки вивчати математику та географію – ці науки були заборонені для неї, як для жінки. Незабаром Іда закохується в свого наставника та просить матір дозволити їй вийти заміж за нього, але безуспішно.
Коли прийшов час видавати дочку заміж, її матір доклала чимало зусиль, щоб це зробити. Втім, двічі юнці вдалось “вийти сухою з води” і відбити охоту до залицянь двум кавалерам. Кінець холостяцькому життю Іди прийшов у 23 роки, коли матір видала її заміж за львівського адвоката Антона Пфайффера, який часто бував у Відні по справах.
Обкладинка першої книги Іди Пфайффер
Іда Пфайффер тривалий час була примірною господинею та дружиною, незважаючи на труднощі в родині. Мати видавала доньку заміж за вигідну, на її погляд, партію, проте досить швидко Антон Пфайффер опинився на межі банкрутства. Іда потайки від чоловіка почала заробляти вчителюванням. Незабаром чоловіку запропонували роботу у Львові – той погодився, а от Іда залишилася у Відні з дітьми, фінансово її забезпечували брати.
З того часу Пфайффер негласно залишила свого чоловіка – тоді це було аморально, тож офіційно ніяких процедур не проводили, а прізвище чоловіка Пфайффер так і залишилося. Після довгоочікуваної свободи Іда вперше серйозно задумалась про втілення своєї мрії – довготривалої подорожі. Жінка починає вивчати географію та іноземні мови. Сім’я почала хвилюватися за її долю, тож коли вона захотіла вирушити до Константинополя – сказали, що та їде до своєї знайомої погостювати.
Сини мандрівниці вважали ідею з подорожжю смішною та закликали матір перестати мріяти і насолоджуватися старістю у 44 роки. Однак Іда твердо вирішила здійснити мандрівку – перед нею вона написала заповіт та обстригла волосся.
“Перед моїми очима відкривається інший світ. Тут все інше: природа, мистецтво, люди, звичаї, спосіб життя. Сюди варто їхати, якщо бажаєш побачити щось інше, ніж… звичайне життя”, – уривок з книги Іди Пфайффер про Константинополь.
Листівка з Копенгагену. Подорож Іди Пфайффер.
Візит до Константинополя вразив Іду – звідти вона вирушила до Палестину та Єгипту і повернулася до рідного Відня через Італію. Натхненна мандрівкою, жінка випустила свою книгу “Подорож однієї віденки у Святу Землю”, і якраз її продажі забезпечили наступні мандри.
Спершу письменниця не думала публікувати свої нотатки, та брак коштів змусив це зробити – її примірник без вказання справжнього автора здобув славу серед читачів. Однак у місті, де жила сім’я Пфайффер, всі знали, що “Подорож однієї віденки у Святу Землю” – справа рук Іди. Таку увагу до жінки вважали непристойною. Сусіди почали шептатися про вульгарність та активно обговорювали життя мандрівниці.
“Якщо бажаєш подорожей – їдь. Не шукай причин”.
В цей час Іда вже запланувала другу подорож. Вона відвідала Скандинавський півострів та Ісландію і також видалу книгу. Письменниця, побачивши, що їй під силу себе забезпечувати, вирішує здійснити першу навколосвітню мандрівку. Як виявилося згодом, ідея виявилась досить вдалою.
Недовго перепочиваючи після першої навколосвітньої подорожі, Іда вирушає в таку мандрівку вдруге. Однак вона почала зіштовхуватися з фінансовими труднощами. Щоб якось вирішити цю проблему, жінка почала привозити з делеких країн різні екзотичні знахідки – жуків, метеликів, каміння, молюсків. Все це вона продавала у віденські музеї, але платили за це мало. Більшість науковців не сприймали Пфайффер серйозно, посилаючись на те, що вона жінка без освіти, хоча самі не були і в половині тих країн, які відвідала Іда.
Через деякий час Пфайффер відкриває свій власний музей, де демонструє публіці автентичні речі, привезені з далеких країн. Не маючи слави у своєму рідному Відні, вона натомість отримала визнання у Німеччині.
Незважаючи на це, письменниця жила досить скромно, коштів на розкіш не вистачало. Часто вона їла тільки рис і воду, а спала в похідних умовах або дешевих готелях. Та в своїх книгах вона радо розповідала про пригоди у заморских краях. До речі, вона любила поіменно згадувати тих осіб, які поводилися з нею не так, як належне.
1857 року Пфайффер вирушила на Мадагаскар, де її привітно прийняла королева Ранавалона I, але чомусь згодом мандрівниця взяла участь у змові проти неї. Ранавалона, дізнавшись про це, розгнівалася, та від смерті Іду врятував син королеви – він заступився за письменницю. Іда Пфайффер померла згодом від малярії, якою, ймовірно, і заразился на Мадагаскарі. Втім те, що її не вбила королева, вже було удачею, адже та страчувала навіть тих, хто приходив до неї у снах без попередження.
Тетяна Семаковська
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
