Аеропорт у Львові має цікаву історію хоча б тому, що міг носити ім’я Пінзеля чи Степана Бандери. Перш ніж львів’яни отримали змогу літати, вони прийшли чимало випробувань, зокрема, беліч пересадок та дороговартісні квитки, а відпочинок у Європі на вікенд здавався чимось недосяжним. Однак наразі аеропорт Данила Галицького є другим найбільшим в Україні за пасажиропотоком. Як створили аеропорт, хто там працює і як – сьогодні розповідаємо в матеріалі.
Розклад рейсів на 01.04.1925 рік. Фото з відкритих джерел
Свій перший аеропорт або, як його називали, летовище Львів отримав ще в далекому 1914 році – розташований він був на Левандівці і мало збігався з нашим уявленням сучасного аеропорту. Перший цивільний рейс зі Львову було здійснено 5 вересня 1922 року за маршрутом Гданськ – Варшава – Львів, а першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові, стала німецька Aero Lloyd – сучасна Lufthansa. Зазвичай тривалість польоту зі Львова до Варшави не займала більше 2,5 годин.
Тогочасні літаки “Юнкерс” могли перевезти тільки 4 пасажири. Крім того, вони не були обладнані туалетом. Квитки на такі рейси коштували дуже дорого, тож дозволити собі таку розкіш міг не кожний. Згодом почали перевозити від 8 до 10 пасажирів – ці рейси виконували голландські літаки “Фоккери”, які першими у світі були обладнані вбиральнею. Період з 1922 по 1929 роки став прибутковим для летовища, збільшується попит на рейси – за цей час понад 10 тисяч людей відвідали інші країни.
1929 року аеропорт перемістили з Левандівки, так як там активно йшла забудова района, на Скнилівок. Того ж року збудували спеціальний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом. Однак аеропорт час від часу змушений був закриватися через негоду, оскільки злітні смуги з грунту зі щебенем час від часу просто розмокали. У 1935 році через цю причину аеропорт був зачинений на 35 днів.
Аеровокзал, 1930-ті роки. Пасажири в очікуванні рейсу. Фото з відкритих джерел
Сервіс летовища у Львові був різним для пасажирів, як і зараз, в залежності від обраного вами типу квитка. Так, якщо клієнт входив до списку VIP, то за ним присилали особистий трансфер (тоді це була хороша машина бізнес-класу), крім того, такий пасажир міг отримати безкоштовні напої та їжу. Однак, навіть якщо особа обирала звичайний квиток, з центру Львова також курсував спеціальний автобус прямісінько до, аеропорту.
Квитки на літак можно було купити не тільки в звичних нам турагентствах але й в деяких львівських готелях. Такі сюрпризи для своїх коханих панночок любили влаштовувати заможні чоловіки, які разом з кавою і сирниками у номер приносили квиток на омріяну подорож. Ще одним цікавим фактом є те, що діти до трьох років могли літати практично безкоштовно, а прибути на рейс можно було всього за 15 хвилин до вильоту.
Термінал 1 львівського аеропорту. Архівне фото
В часи Другої світової війни аеропорт пошкодили бомбардувальники, а вся злітна смугу була завалена уламками радянських літаків, однак пізніше німцям довелося самотужки розчищати скнилівське летовище для власних потреб. Крім того, вони частково забетонували злітну смугу, адже грунтова створювала безліч незручностей і навіть аварій для авіації.
Після закінчення війни якийсь час функціонував тимчасовий аеропорт біля Ряснова. Вже 1955 року в скнилівському аеропорті відкрили новий аеровокзал – сьогодні ми знаємо його як термінал 1. З того часу усі містяни та бажаючі отримали можливість кожної неділі пролітати над Львовом. Політ тривав близько години – цього часу вистачало, щоб помилуватися містом та отримати незабутні враження. З цього періоду Львівський аеропорт набув його теперішніх рис.
Однак, якщо раніше аеропорт обслуговував міжнародні авіалінії, зокрема такі країни як Відень, Прагу й Бухарест, то радянська влада почала використовувати реактивні й турбогвинтові літаки, а львівське летовище перестало обслуговувати міжнародні авіалінії. Тільки після розпаду СРСР аеропорт відновив свій статус міжнародного.
Аеропорт Данила Галицького. Фото з відкритих джерел
Чемпіонат Євро-2012, який проходив в Україні, не залишив осторонь і львівський аеропорт. Влада провела реконструкцію та збудувала новий термінал, на який витратили більше 2 мільярдів гривень, крім того, продовжили злітно-посадкову смугу та відремонтували старий термінал.
Після реконструкції громадськість висунула ідею назвати аеропорт на честь скульптора Йогана Пінзеля – були і ті, хто прагнув увіковічнити летовище іменем Степана Бандери. Однак це неабияк обурило сусідню Польщу, тож мер міста Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт в честь короля Данила Галицького. Саме ім’я цього діяча сьогодні і носить летовище.
Сьогодні аеропорт Данила Галицького – це затишний куточок, де можна випити кави і почекати на свій рейс з усіма комфортними умовами. Напевно, найбільш щасливі ті пасажири, які чекають на політ зранку або ж перед заходом сонця, адже скляний атріум відкриває приголомшливі вигляди на місцевість. Львівське летовище дозволило львів’янам і гостям комфортно пересуватися по світу, і тепер ідея поїхати на вікенд в Париж чи Іспанію цілком реальна, а головне не коштує всі гроші світу.
Автор: Тетяна Семаковська
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
