«Кавова битва», фестивалі та засіб проти ожеледиці: історія львівської кави

11:41 am  |  16.09.2021
Львівська кава

Якщо б міста можна було б спробувати на смак, то Львів, напевно, мав би присмак кави. І справді, сьогодні неформальну столицю Галичини важко навіть уявити без цього напою. Тут його люблять, вміють готувати та пити, і вибір вражає: в турці, з цукром або без, з лимоном, спеціями, медом, горіхами або з будь-якими іншими цікавими добавками.

Легенди про походження кави

Легенди про каву

Історія кави сягає далеких часів і країн. Існує декілька легенд про походження кавових зерен. Найпопулярнішими є наступні.

Арабська легенда розповідає нам про славетного лікаря шейха Омара, який жив в печері, як простий пустельник. Одного разу, йому з’явився дивовижний райський птах і, коли чоловік намагався його зловити, то на місці птиці виростали пахучі квіти і незнані плоди. Омар не знайшов для них кращого застосування, окрім як використовувати їх як приправу для ліків, якими зцілював хворих. Відвари виявилися цілющими, і чутки про них розійшлися по всій Аравії. Згодом чоловіка проголосили святим і в Мецці на його честь заснували монастир.

Згідно з другою легендою, кава була відкрита ченцями з Ефіопії. У певний сезон вони повинні були безперестанку протягом сорока годин молитися, а це було не так просто: іноді сон перемагав їх. Так, один з монахів звернув увагу на те, що кози, обідаючи гілочками невідомих кущів разом з плодами, стають дуже енергійними, швидкими і мало не танцюють. Чернець також з цікавості вирішив спробувати ягоди і відчув, як сон почав відступати. Своїм відкриттям він поділився з іншими і незабаром всі вони стали вживати ці чудо плоди. Гірське місце на заході Ефіопії, де розташувався монастир, мало промовисту назву Каффа. Так виглядає, що саме від неї і походить назва напою.

Існує ще й третя легенда. Згідно з нею, пророк Магомет сильно захворів, і Аллах, щоб допомогти йому, послав до нього архангела Гавриїла, який пригостив Магомета невідомим в той час напоєм. Він був чорним, як камінь Кааба, і гірким. Називався цей еліксир “кахва”.

Читайте также: Киевский торт: история кондитерской фабрики компании «Roshen»

 «Кавова битва»

Кавова битва

У 1683 році турецька армія оточила своїми військами столицю Священної Римської імперії Відень. Кілька місяців місто мужньо тримало оборону доки не підійшли союзні війська і не розгромили турків. Ця битва увійшла в історію як «Віденська битва», але має вона й інше найменування – «Кавова битва», на честь українського козака, який родом з Львівщини.

Саме він зголосився передати лист-прохання про допомогу австрійського імператора Леопольда I князю Лотарингському Карлу V, адже вільно володів турецькою мовою і знав їхні звичаї. Разом з своїм товаришем Юрій Кульчицький вирушив прямо в лігвище ворога – турецький табір. Там їх зупинив турецький офіцер-ага, запитавши, хто вони і звідки. На це Юрій відповів, що він – турецька купець, який веде поставки запасів продовольства для армії султана.

Карл П’ятий, отримавши послання, написав власноруч заохочувального листа містянам та гарнізону, а на словах просив передати, що наближається польсько-литовська армія і підтягуються полки з різних німецьких земель.

Перша кав’ярня

Перша кав'ярня кави

Після перемоги у «Віденській битві», в якості ознаменування заслуг Кульчицького, міська рада Відня нагородила його великими коштами, подарувала будинок в престижному районі і звільнила його компанію від податків на 20 років. Крім того, чоловік отримав перше право (раніше імператора) самостійно взяти собі в якості нагороди частину захопленого трофейного майна, і він обрав 300 мішків кави, так як звик до неї в молодості, в турецькому полоні.

Щоб популяризувати напій, Кульчицький вирішив розносити каву вулицями міста в спеціальних горнятках, проте спочатку дана акція не була успішною. Згодом, чоловік став підсолоджувати каву медом, додавати молоко і цукор, звідки і пішов рецепт знаменитої «кави по-віденськи».

До речі, круасан теж винайдений саме Кульчицьким – зовсім невипадково ці рогалики мають вигляд “турецького півмісяця”. Жителі Вени з завзяттям погоджувалися з’їсти символ запеклого ворога і запити його таким же напоєм.

Існує легенда, що в подарованому йому будинку Ю. Кульчицький відкрив першу у Відні кав’ярню під назвою «Будинок під блакитною пляшкою» ( «Hof zur Blauen Flasche»), яка стала центром зустрічей віденської еліти. Таким чином, завдяки Кульчицькому популярність кави серед віденських жителів почала стрімко зростати.

Читайте также: Торт, котлета і каштани: топ-5 символів Києва

Кава в Львові

Пам’ятник Юрію Кульчицькому у Львові

До Львова кава потрапила дещо пізніше: одні джерела говорять, що цей напій привіз той самий Юрій Кульчицький, за іншою інформацією, це сталось після приєднання Галичини до Австрійської імперії. Тоді львівська кава була не просто традиційним способом відпочинку гостинних городян, а й своєрідним ритуалом, символом певних культурних шарів місцевого населення.

Львівські кафе ставали головним місцем проведення інтелектуальних, світських і навіть – політичних дебатів. Кав’ярні перетворювалися на справжні клуби, в яких збиралися пліткарі, кавалери, модниці, художники і інша галицька громада. А кава – створювала неймовірну атмосферу дружніх і безпосередніх посиденьок.

22 жовтня 2013 р. у Львові було встановлено пам’ятник Ю. Кульчицькому. Архітектором виступив Володимир Сколоза. Поруч з скульптурою чоловіка символічно розміщено мішок кави, з якого сипляться зерна та вмить перетворюються на монети, що свідчить про підприємницькі здібності Юрія, який умів каву перетворювати у гроші.

Фестивалі кави

львівські кавові фестивалі


Щорічно у Львові відбуваються численні кавові фестивалі. Наприклад, осіннє свято «На каву до Львова» збирає навколо себе тисячі професіоналів, експертів і просто шанувальників справжнього кавового смаку і якості. Затишні кав’ярні пропонують надзвичайно великий та оригінальний вибір смачних ласощів і кожного року восени за допомогою усіх кавоманів, що відвідують найароматніше свято обирається найсмачніша з них. Ця подія є головною кавовою подією України!

Читайте также: Львів за один день: куди піти, чим зайнятись та місця, які варто подивитися

Кава під ногами

кава засіб від ожеледиці

Взимку, в рамках пілотного проекту, львівські комунальники для боротьби з ожеледицею обробили кавовою гущею близько 200 метрів доріжок в парку «700-річчя Львова». Для цього вони використали близько 20 кілограмів підсушеної кавовій гущі.

Ідею використовувати кавову гущу замість солі або піску запропонувала радниця міського голови Львова Ірина Оршак, яка бачила цей спосіб в інших країнах.

«У Facebook одна громадська організація Києва написала, що в країнах Скандинавії і Європи таким чином борються з ожеледицею в парках. Я подумала, чому б так не зробити у нас, адже Львів вважається кавовою столицею України. Городяни люблять пити каву, є велика мережа кав’ярень, тому виникла ідея спробувати цей метод в нашому місті», – висловилася Оршак.

Вона розповіла, що невикористані кавові зерна мають абразивні властивості, зовсім не шкодять флорі та фауні, а навпаки – навіть допомагають, – тому прибирати їх не потрібно. Окрім цього, темна кавова гуща «вбирає сонячні промені і розщеплює лід», заявила Ірина Оршак.

Ще одна позитивна сторона: кавової гущі у Львові – кури не клюють. Численні львівські кав’ярні готують від сотень до тисяч чашок кави. Для першої експериментальної обробки доріжок залишки кавових зерен пожертвували «копальні кави» та мережа «Арома кава».

У Львівській міській раді висловили свої сподівання, що таке рішення буде гарним екологічним та економічним варіантом, оскільки кафе надають кавовий ресурс безкоштовно.

Руслана Сторожук

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: