«Що нового?» Новини були популярними серед людей завжди. Подіями, що відбуваються у світі, раніше ділилися усно, вони оголошувалися на площах, ними обмінювалися за прилавком або за чашкою кави. Хто ж першим почав друкувати новини у Львові та до чого це призвело?
Перші друковані новини в Україні з’явилася завдяки газеті «Kurjer Lwowski». 1749 року вийшов перший номер видання польською мовою. Усього їх вийшло 8, потім видання затихло. Тільки 1883 року «Kurjer Lwowski» знову з’явився на прилавках і виходив аж до 1935 року щодня.
«Кур’єр» був газетою львівської інтелігенції. Окрім новин, у газеті друкувалися уривки творів відомих письменників та поетів, а також літературно-критичні статті. У період 1920-1930-х років редакція щотижня друкувала доповнення до газети – «Tydzień Literacki», де публікувалися рецензії та літературні уривки, а також «Kurier Literacko-Naukowy», основним наповненням якого були науково-популярні статті та дослідження.
І. Франко з редакційним колективом «Kurjer Lwowski»
245 років тому у непримітній кам’яниці на перетині сучасних вулиць Ставропігійської, 11, і Федорова віденський підприємець Антоні Піллер почав випускати власну газету з новинами з усього світу – «Gazette de Leopol». Газета виходила французькою лиш протягом року, але залишила помітний слід в історії друкованих ЗМІ Львова.
«Gazette de Leopol» була оформлена за прикладом тогочасних французьких та німецьких газет. Символом газети був австрійський герб – двоголовий орел, оточений квітковим орнаментом. Орел тримав у пазурах стрічку, на якій розміщувався лозунг газети: «Sub umbra alarum tuarum», що в перекладі означає «У затінку твоїх крил».
Газета повідомляла читачам політичні новини Європи, розповідала про місцеві львівські події, наприклад про те, як пройшли останні Львівські контракти (ярмарок) або іменини цісаря Йосипа II.
Редакція газети запрошувала всіх читачів до співпраці. У газеті вони могли розмістити оголошення про продаж/купівлю будь-чого, пошук робітників, пропоновані послуги, нові винаходи. У зверненні до вельмож містилася пропозиція інформувати публіку через газету про всі незвичайні події, що відбуваються в їхніх сім’ях.
Читайте також: Джед Санден: американець, який заснував Kyiv Post
Людвик Стасяк (польск. Ludwik Stasiak). Листоноша
Австрійська влада визнала газету своїм офіційним органом та надавала редакції достовірну інформацію про політичні події. У роки німецької окупації газету почали випускати німецькою (Lemberger Zeitung) та українською (Львівські вісті), щоб надавати важливі відомості якомога ширшій аудиторії.
Головним редактором від 1873 року був історик Владислав Лозінський. Як додаток до газети, виходив «Przewodnik naukowy i literacki», де публикували статті на історичні, етнографічні, літературні теми. Крім того, популярним було доповнення «Rozmaitości» («Всяка всячина»), де збирали різні замітки з будь-яких тем.
Читайте також: «Львівська брама»: історія «мертвої» станції київського метро
«Зоря Галицька» відома як перша україномовна газета. Її повна назва звучала так: «Зоря Галицька. Письмо повременноє для справъ народныхъ, политическихъ и церковныхъ, словесности и господарства галицко-угорско- и буковиньско-руского народа». Вона була офіційним друкованим органом Головної Руської Ради.
Часопис містив численні матеріали про діяльність Головної Руської Ради, публікував її статут, відкликання, «прошення» до сейму та міністерств, друкував статті про суспільно-політичні та народомовні питання. Під керівництвом Антонія Павецького газета була спрямована на популяризацію народної мови.
У «Зорі Галицькій» друкували свої літературні та публіцистичні твори різні автори зі всіх українських земель Австрійської імперії, серед яких Яків Головацький, Іван Гушалевич, Богдан Дідицький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Рудольф Мох, Іван Наумович, Микола Устиянович, Григорій Яхимович, Шашкевич (син Маркіяна, також письменник).
Крім вітчизняних творів, на шпальтах газети можна було знайти уривки з творів зарубіжних авторів, наприклад, переклади на українську «Енеїди» Верґілія, твори Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Фрідріха Шиллера, Йоганна Вольфґанґа Ґете, сербські народні казки, дещо з хорватської й угорської літератури.
Читайте також: Історія хвороби: скільки епідемій пережив Львів за 500 років
Таким був початок друкованих ЗМІ у Львові, а водночас і по всій Україні. Нововведення 200-річної давнини призвели до того, що зараз є велика кількість різноманітних видань, які повідомляють про все, що відбувається у світі, під різними кутами описують сучасність та дозволяють поглянути на події з різних сторін, познайомитися більше, ніж з однією точкою зору та самостійно вибрати, чому вірити, а чому – ні.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
