Крендель на шпацер, п’яна вишня та лимонади – Стрийський парк за часів поляків

16:00  |  22.06.2022

Стрийський парк довгий час вважався одним із найкрасивіших у всій Європі. Власне, навіть зараз його сміливо можна назвати таким. Сюди приходили у спекотні дні молоді пари, щоб насолодитися свіжим повітрям, а ще тут любили алярмувати про подружні зради та смакувати плітки. Попри це, Стрийський парк був і місцем перших поцілунків, перших розчарувань та сліз. Про те, як проводили вакації у давньому Львові, з ким гуляли заможні пані та ким милувалися – читайте в матеріалі.

Панування поляків

Ми будемо розглядати не такий давній період панування поляків над землями Галичини. Візьмемо до уваги етап розквіту архітектури та містобудівництва – це 1918-1939 роки. В цей час покращилося чимало наявного у місті – облагороджувалися парки, сквери та алеї, ремонтували дороги, вкладали бруківки, виготовляли ліхтарі для вуличного освітлення. У парках все частіше почали з’являтися вуличні торговці, які приїздили туди разом з домашньою випічкою та трунками.

Стрийський парк, або як ще його називали, парк Кілінського – обирали для прогулянок всі: від заможних верств населення до більш бідніших. Загалом тут було висаджено близько 40 тисяч дерев, серед них рідкісні, привезені з далеких країн.

Часто юнки з сільських місцевостей просили батьків на день народження поїхати у Львів на закупи та погуляти у парку серед панянок в ошатних сукнях. Важливі зобачення також проводили у парку, укладали зустрічі та заручилися важливими угодами.

Любила проводити вечори тут і тутешня інтелігенція – Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Боберський та інші. До слова, останній часом проводив забіги та ранкові руханки зі своїми вихованцями. Любили помилуватися спортивними юнаками й тогочасні львів’янки, які “випадково” з подругами прогулювалися алеями Кілінського саме в тих місцях, де відбувалися руханки.

Читайте також: Медовий місяць у ХХ столітті: як молодята вчилися жити разом та куди їздили на вакації

“Східні торги” у Стрийському парку

Панорама виставки першої половини 1920-х років.

Панорама виставки першої половини 1920-х років.

Справжньою подією для Львова мали стати “Східні торги” – це міжнародні щорічні виставки, що відбувалися із 1921 по 1939 роки у Львові. Вони були орієнтовані на розвиток торгівлі Польщі з іншими країнами Центральної та Східної Європи, зокрема із СРСР.

Цей захід щороку збирав тисячі гостей з усіх куточків світу – звісно, що львів’яни також не пропускали подібні забави, особливо звертаючи увагу на те, що проходили вони у легендарному парку Кілінського. Там ж споруджували різні павільйони, які збереглися до сьогоднішнього дня. Зокрема, це павільйон «Nafta» навпроти фонтану – зараз там працює ресторан, а також кіоск “Рудки”.

Однак не все було так втішно – річ в тому, що “Східні торги” не надто себе виправдали, зважаючи на масштаби коштів, які витратили на їхню організацію. Проблеми почалися з того, що будівельники не встигали добудовувати павільйони, врешті-решт вийшло так, що ярмарок відбувся під стукіт молотків, а враження від нього у містян залишилися не найкращі. Так, раніше у Стрийському парку проходила Крайова виставка, яка набрала значно більше популярності.

Читайте також: Як на Галичині зароджувався футбол і до чого тут війна

Кіоск “Рудки”

Кіоск “Рудки”

Учасниками “Східних торгів” були такі країни, як Німеччина, Австрія, Франція, Туреччина, Іспанія та інші. Подивитися на велике дійство і показати себе вирушали заможні родини, чоловіки в пошуках торгових партнерів, жінки цікавилися новими тендиціями в купецтві та моді.
Часом кмітливі батьки виряджали на таку зустріч своїх дочок, щоб ті приглядалися до парубків з-за кордону.

Втім, такі забаганки не тішили дівчат, бо здебільшого вони вже були закохані в українських леґінів – таємно від родини і вечорами потайки тікали гуляти в той ж парк Кілінського, де їм намагалися знайти пару. Останні “Східні торги” мали відбутися в 1939 році, але дійству завадила Друга світова війна. Вже після її закінчення ця традиція втратилась, а Україна перейшла під керівництво тоталітарного режиму СРСР.

Вулична їжа

Пам’ятник Яну Кілінському в парку, виконаний з кам'яної брили, яку спеціально привезли з Миколаєва до Львова

Пам’ятник Яну Кілінському в парку, виконаний з кам’яної брили, яку спеціально привезли з Миколаєва до Львова

Під час прогулянок теплими вечорами панянки смакували кренделем із солодким лимонадом (крендель – це різновид випічки, він був злегка підрумянений солодкий або солений). Лимонади продавали місцеві мешканців, переважно робили його вдома і носили продавати в невеликих дерев’яних бочках. В склад такого лимонаду входила м’ята, цитрус та вода, для підсолодження додавали цукор або трондовий сироп.

Якщо ж говорити про більш міцні напої, то популярною була наливка під назвою “П’яна вишня” – це солоденький лікерний трунок, який пили навіть разом з кавою і тим самим кренделем. До речі, до нього додавали ще повидло за смаком. Смакували в парку і морозивом, називали його тоді “льоди”. До слова, зараз в парку також є невелика крамниця крафтового морозива “Файні Льоди”, яка є надзвичайно популярною серед містян.

Читайте також: Мистецтво у війні: вірші про Україну

Прогулянки в спеку

Проспект Свободи, Львів. 1914-1915 роки

Проспект Свободи, Львів. 1914-1915 роки

Частими гостями вулиць Львова була жандармська поліція, яка роз’їжджала на конях в пошуку підозрілих людей, однак навіть тогочасні правоохоронні органи не могли встояти перед охолодженими трунками, які продавалися узбіч вулиць. Т

акож популярним перекусом були чоколядки з кавою, правда їх частіше замовляли, щоб посидіти в кав’ярні та побазікати з товаришами. Винахідливі місцеві мешканці продавали лід для напоїв – таке явище було рідким, втім користувалося популярністю. Лід кидали у воду і таким чином заробляли на хліб чи цукерки дітям.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: