Вілла пані Франц – бізнес на гонорстві і шануванні або як жили гіпсові королі

10:00  |  15.07.2022
Вілла пані Франц

Йдучи по вулиці Євгена Коновальця, погляд безсумнівно зупиниться на віллі пані Франц. Ця ошатна споруда з гіпсовими елементами отримала в народі назву “вілли гіпсових королів” і чудово збереглася до наших днів. Її вважають одною із найкрасивіших будівель Львова – і не даремно. Ця робота навіть брала участь у виставці будівельних споруд 1892 року.

Гіпсовий бізнес Йозефа Франца

У роки, коли ремісничі фахівці були одними з найзатребуваніших на ринку праці, львівський підприємець Йозеф Франц прийшов шлях від будівельника до успішного бізнесмена. За архітектурними проектами до ранца зверталася тогочасна знать, а деякі його роботи збереглися і дотепер. Зокрема, на замовлення сестер шариток Франц створив проект надбудови поверху монастиря на вулиці Кривоноса. Також його руці належить корпус і каплиця монастирського комплексу св. Терези на нинішній вулиці Бандери, 32.

Йозеф вирізнявся серед тогочасних архітекторів прагматичним підходом – зароблені кошти він дбайливо заощаджував, а згодом на зекономлені гроші відкрив гіпсову фабрику. Підприємство швидко здобуло популярність – замовлення були як на декоративні елементи, що оздоблювали фасади, так і на гіпсові скульптури вродливих коханок.

Втім, останні виготовляли потайки, щоб не розпускати плітки у Львові. Сімейний бізнес передавали дітям та онукам, але врешті-решт фабрика збанкрутувала, а на її місці створили парк “Піскові озера”. Попри те, за життя Франца, на зароблені гроші, вирішили звести віллу для тоді вже вдови підприємця.

До роботи залучили найкращих архітекторів – майстри працювали вдень і вночі, щоб звести королівську споруду. У ті часи між заможними родинами велися негласні змагання на розкішні будинки, і вілла пані Франц безперечно стала найкращою у районі.

Читайте також: Вшанування предків та відношення до смерті на Галичині. Частина 1

Хто проектував та будував віллу?

Над проектом майбутньої вілли працював родич Франца – Ян Пероль, польський архітектор, який відбудовував місто після великої пожежі. Пероль був напрочуд задоволений своїм творінням, тож проєкт дому навіть брав участь в архітектурній виставці. Він ж був причетний до будівництва павільйонів для Крайової виставки у Львові.

До оздоблення споруди долучився Едмунд Плішвський – грифони, леви та скульптури з людськими формами обліпили фасад будівлі, створюючи гармонійну картину. Втім, витвори його химерної уяви прикрашають на лише будинок вдови Франца – його роботи можна зустріти по всьому місту. 

Будували віллу також не абиде – сучасна вулиця Коновальця стала прихистком для заможної аристократії. Будинки тут зводили один гарніший за інший. Однак тільки родина Франц здобула собі таку славу, що згодом всю околицю тут почали називати Францівкою на честь гіпсових королів. Вілла в стилі необароко стала одночасно і прикрасою вулиці, і осередком культурного життя.

Читайте також: Особняк Дзівінського: від єврейських концтаборів до вілли самітника

Передача вілли 

Цікаво, що після Першої світової війни син Юзефи продав віллу інженеру Карлу Рхтману. Власником споруди в певний час був навіть граф Мечислав Федкевич з дружиною. Тут нерідко збиралася інтелігенція. 

До 1939 року родина Франців проживала у своєму будинку, а далі прийшла всім відома націоналізація. І колишнє сімейне гніздечко стало прихистком резиденції Червоного Хреста, а згодом – обласним спортивним меддиспансером. До речі, про лікарів – тут досі ходить легенда про медика, який ночами ходить по сходах, чим лякає місцеву охорону. Сюди приїздили оздоровлюватися спортсмени з усієї області, а от від колишнього світського життя залишилася тільки вишукана ліпнина на стінах та стелі дому. 

Чимало декоративних елементів були створені індивідуально для господарки дому Юзефи Франц. Після смерті чоловіка вона багато часу проводила за домашніми справами. Бачили її і в саду, що недалеко від флігелю вілли – ця ділянка також збереглася у хорошому стані. Власне, тоді у кожної порядної сім’ї мав бути невеликий садок перед домом, адже це була ознака хорошого заробітку господарства.

Читайте також: Леопольд фон Захер-Мазох – сучасник БДСМ та хитрий коханець

Секрети пані Франц

Пані Франц – саме так ніжно у народі називали віллу вдови Юзефа. І не дарма, адже ця будівля, як і її власники, володіли витонченим смаком. Так, ще у 1894 році компанія Франца здобула срібну модель від міністра торгівлі за високу майстерність своїх виробів. Власне, якби не родина гіпсових королів, Львів міг і б не мати вулиці Коновальця, бо саме вони ініціювали її будівництво.

Перед тим, як заволодіти чималими статками, родина львівських підприємців багато працювала – господар особисто наглядав за кар’єром та гіпсовою шахтою.

Досі всередині будинку можна побачити ті самі сходи, якими крокували Франци – дерев’яний каркас веде гостей на другий поверх. Там в первісному вигляді збереглися каріатиди, які були рідким явищем для внутрішнього оздоблення домів.

Крім афінських богинь, слід звернути уваги і на підлогу, адже вона виможена плиткою з майстерні Івана Левинського – її аналог можна побачити тільки у Латинській катедрі. 

Напевно, одним з найбільш цікавих елементів вілли є верхня вежа з каблучкою. Є версія, що дім побудував закоханий чолвоік, який таким чином запропонував коханій заміжжя, а от інша версія говорить, що каблучка – це присяга пані Франц довічно бути вірною чоловіку. Сьогодні цей дім потребує реконструкції.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: