Розваги завжди були невід’ємною частиною людського життя. Прогулянки в парку, атракціони, театри та кінотеатри – все це дарувало людині відпочинок та захопливі емоції. Чимале місце займав у цьому переліку і цирк, де виступ акробатів та фокусників викликають захоплення та дозволяють навіть дорослим повірити в казку. Про Львівський цирк сьогодні і піде мова.
Пересувний звіринець в одному зі львівських парків, 1950-1960 роки
Гучні святкування днів народжень, літніх вакацій, празників та походи в театри стали невід’ємною частиною людського життя. Все це дозвілля тішить око та душу. Цирки теж взяли на себе розважальну функцію – спершу це були окремі артисти, які виконували німі сцени та змушували навіть похмуру людину посміхнутися.
Потім процес став організований, з’явилися цілі угрупування фокусників, гімнастів, професійних борців та атлетів. Популярністю почали користуватися і пересувні звіринці, вихованці яких дивували публіку своїми вміннями. Про потребу цирку у Львові розмовляли немало – до його появи виступи влаштували у так званих мандрівних цирках, їх розміщували в парках та алеях. Власне, були подібні шатра і на місці сучасного цирку.
Тимчасовий цирк на вулиці Городоцькій
В 1969 році споруду цирку за проектом архітекторів Адольфа Бахматова і Михайла Каневського звели за адресою вулиця Городоцька, 83, біля підніжжя Святоюрської гори.
Виступи в цирку користувалися популярністю, сюди не тільки приїжджали місцеві зірки, але й артисти з США, Казахстану, Італії, Німеччини, Білорусі та Киргизстану, зокрема на сцені виступав ілюзіоніст Ігор Кіо. Сама будівля цирку має купольну форму, що не було взірцем радянської модерністичної архітектури, але тогочасні фахівці прагнули підкреслити винятковість розважального дому. Інтер’єром та прилеглими до цирку територіями займався Василь Каменщик.
Читайте також: Марія Сельська – художниця та фотографиня єврейського походження
Гастролі Варшавського цирку у новозбудованому львівському цирку
Про відкриття Львівського державного цирку писали і в локальній, і в закордонній пресі – такі замітки з’явилися на просторах газет Польщі та Білорусі. Водночас, у Львові постав попит на талановитих циркачів, шукали вмілих дресирувальників, гімнастів, акробатів вищого пілотажу та інших. Молодь, захоплена можливістю кар’єрного росту, також почала підшукувати університети, де б навчали майстерності циркачів.
Життя самих артистів часто зображували, немов казку. Так, за свідченням преси, талановиті чоловіки і жінки просто демонстрували публіці свої таланти, їздили на гастролі за кордон та отримували чималі гонорари. Про раннє закінчення такої кар’єри говорили мало, адже багато артистів отримували важкі травми в результаті виснажливих тренувань і мали проблеми з опорно-руховим апаратом.
Попри те, що цирки були одним з улюблених місць людей, його закулісся насправді бачили рідко. Натомість виступи дресирувальників з крокодилами, жирафами та левами викликали бурхливі овації глядачів. Популярність державному цирку Лемберга додавали і артисти, які приїжджали сюди з усіх куточків світу. В свій час тут виступав Варшавський цирк, “Венеціанський карнавал” із Молдови та Скадовський дельфінарій.
Читайте також: Найбільша колекція світового мистецтва: музей Богдана та Варвари Ханенків
Звісно, що веселощів у Львівському цирку було безліч, але вистачило й моторошних подій. Декілька років підряд глядачів цирку лякав дивний клоун, який раптово з’являвся на виступах і чимдуж біг до виходу, біля якого немов розчинявся у повітрі. Спочатку всі не сприймали це всерйоз, посилаючись на те, що це – витівки адміністрації цирку, що хотіла здивувати публіку. Одначе, як виявилося потім, та до подібного перформансу не мала жодного відношення.
Вже згодом стало відомо, що роками раніше, приблизно в 1969, в приміщенні проходили проби для майбутніх циркачів – тоді багато талантів приїхали з усієї країни. Прибув випробувати долю і чоловік на ім’я Омельян, але йому не вдалося здивувати журі – після цього він повісився посеред арени недобудованого цирку у клоунському вбранні.
23 березня 2011 року в приміщенні цирку спалахнула пожежа, площа якої сягнула понад 100 квадратних метрів. Щоб загасити полум’я, працювало більше ста осіб і більше 20 пожежних машин. Загалом збитки, нанесені вогнем, оцінили в півмільйона гривень, а вже через рік цирк відновив свою роботу та продовжив тішити львів’ян і гостей міста захопливими виступами.
Попри те, це не єдина сумна подія в історії будівлі. Зараз світ масово закликає відмовлятися від використання тварин у цирках і, безумовно, це правильно, але в 2015 році цей рух ще не набрав сучасних масштабів. Саме 2015 року в цирку під час виступу помер жираф Тото, якому було лише 5 років, але через далекий переїзд (Італія-РФ-Україна) хворе серце тварини не витримало. Ця подія викликала широкий резонанс у Львові.
Читайте також: 8 незвичайних речей, які могли вигадати тільки в Одесі
Задовго до цього новини Львова також вибухнули сенсаційною новиною. Лев під час виступу напав на дресирувальника і пошкодив йому ногу. Вже через декілька тижнів артист повернувся на арену, а от тварину довелося відправити в зоопарк. В 2020 році Львівська міської рада на вимогу громадськості врешті-решт підтримали петицію про заборону використання тварин у цирках та розміщення цирків з тваринами у Львові.
Водночас, тогочасний директор закладу Роман Здреник неоднозначно сприйняв це рішення, аргументуючи свою позицію тим, що без тварин цирк зникне. Своєю чергою Здреник підтримав поступову відмову від використання звірів. Це рішення вже позитивно впливає на розважальну сферу – сьогодні ми все менше бачимо експлуатацію тварин, натомість публіку дивують фокусами та пластичними виступами хореографів. Адже люди, на відміну від тварин, самі можуть обрати, брати їм участь у шоу чи ні.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
