Сектор судочинства, перебуваючи у стані реформування, неодноразово викликав значну кількість критики та обговорення серед українців.
Та цей напрямок може бути перспективним не лише для розгляду проблемних аспектів, але й для акцентування українських здобутків в його межах, серед яких не можна не згадати роль уродженця України, фахівця із юриспруденції, який був залучений до процесу укладання статуту Гаазького суду – однієї із найбільш авторитетних світових судових установ.
Читальний зал Наукової бібліотеки Львівського університету
Після завершення навчання, Луї Зон не покидає Львівський університет, працюючи на юридичному факультеті організатором каталогів з питань міжнародного законодавства. Ця посада не лише надає змогу отримати нові знання щодо відмінних характеристик юридичного сектору різних держав світу, але сприяє його мовній компетенції: він опановує 5 іноземних мов.
Читайте также: Знаменитые киевляне: неуступчивая Голда Меир
Згодом Зон налагоджує контакти із професором Гарвардської школи Джозефом Білом та презентує йому свої юридичні праці. Після чого Луї Зон отримує можливість розвивати свою кар’єру, виконуючи роль його асистента у Гарвардському університеті. Луї встигнув вирушити до Сполучених Штатів Америки за лічені тижні до початку Другої світової війни.
Луї Зон захищає докторську дисертацію у Гарвардському університеті з права та отримує ступінь доктора права. Працюючи викладачем у Гарварді із 1946 року, він отримує звання професора в 1953 році і займає місце Хадсона у якості професора міжнародного права у 1961 році. Цю посаду він обіймав до 1981 року. Загалом, під час роботи у Гарвардському університеті Зон отримав репутацію експерта з міжнародних відносин та міжнародного права.
Працюючи під керівництвом Менлі О. Хадсона, Зон уперше був задіяний до міжнародних справ, будучи помічником судді, який працював у Постійній палаті міжнародного правосуддя у Нідерландах. Хадсон взяв із собою Луї Зона і на зустріч 1945 року у Сан-Франциско, де проходила установча конференція Організації Об’єднаних Націй.
У Сан-Франциско Зон незабаром став неофіційним юридичним представником делегації США. У список його заслуг вносять виявлення маловідомого юридичного прецеденту, яке допомогло подолати заперечення деяких держав-учасниць проти формулювання запропонованого Пункту Статуту — згодом він перетворився на статтю 51 — щодо вирішення питань колективної самооборони без попереднього дозволу Ради Безпеки ООН.
Читайте также: Відкрив світу очі на Голодомор, передбачив агресію зі сторони Росії: великий «українець» Джеймс Мейс
Підписання Гельсінських угод у 1975 році
Він цікавився правами людини та роззброєнням у всьому світі, і він відчував, що можна зробити великий крок до міжнародного миру, якщо Організації Об’єднаних Націй буде надано більше влади та потужності. Зон вважав, що бюджет ООН слід значно збільшити і що усі країни світу повинні роззброїтись та підтримати збройні сили ООН; нарешті, він стверджував, що бюджет ООН можна використовувати для вирівнювання нерівності між багатими і бідними державами, сприяючи світовій стабільності та процвітанню.
Не менш важлива роль Луї Зона в контексті прийняття державами світу Декларації Прав Людини та діяльності в цьому напрямі Генеральної Асамблеї ООН, яка провела Гельсінську конференцію у 1975 році, де дану Декларацію було підписано представниками держав світу.
Також Луї Зон був присутнім у якості члена делегації США на Третій конференції Організації Об’єднаних Націй з морського права і був одним із її заступників з 1976 по 1980 рік. Нью-Йорк Таймс у статті 1977 року описала його як гуру конференції, що пов’язане із тим, що на даній міжнародній зустрічі була присутня велика кількість його колишніх учнів, які представляли там свої країни.
Не можна не відзначити також внесок Зона і в те, що зрештою стало Конвенцією Організації Об’єднаних Націй з морського права, особливо її аспекти врегулювання суперечок та погоджувальних процедур.
Читайте также: Вайс Леопольд: львів’янин, який заснував Пакистан
Пам’ятна таблиця Луї Зону на вул. Гнатюка, 18 у Львові
За свою кар’єру він опублікував кілька книг з міжнародного права, у тому числі чотиритомник «Основні документи африканських регіональних організацій» (1971-72 рр.). 1974 року Зон був удостоєний нагороди «Герой миру у всьому світі» від Всесвітніх федералістів Канади.
Колишній професор міжнародного права в Гарвардському університеті, Зон користувався повагою за свою роботу з федеральними та міжнародними організаціями та був прихильником наділення Організації Об’єднаних Націй більшою владою та впливовістю.
Луї Зон помер 7 червня 2006 року. Його смерть у віці дев’яноста двох років поклала край кар’єрі одного з найвидатніших вчених та викладачів міжнародного права у світі. Як викладач він вплинув на мислення тисяч студентів з усіх куточків світу; як вчений, він надав академічну легітимність новим галузям міжнародного право, у тому числі напрямку прав людини та екологічному праву.
Зон був одним із останніх серед уславленої групи юристів-мігрантів, які значно збагатили та здійснили глибокий вплив на американську освіту в юридичних школах в таких галузях, як міжнародне право, порівняльне правознавство.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
