Сучасні секрети краси вже мало кого здивують, адже голлівудські зірки не приховують пластичні операції та різноманітні косметичні маніпуляції, однак століттям раніше не було ні уколів краси, ні можливості перекроїти свою зовнішність, втім тогочасні дівчата та жінки все одно знаходили способи, як покращити свій облік чи стан.
Жінка на трамвайній зупинці, Львів.
Сьогодні, щоб зробити красиву зачіску, стрижку чи зміну кольору волосся достатньо відвідати салон краси, однак раніше дівчата самі створювали вдома майстерні перетворень. Наприклад, дорогі шампуні, маски та професійні кондиціонери жінки замінювали нафтою. Саме, нафтою мили волосся, ба більше – після такогої процедури кучері у дівчат були гладкими і блискучими, а шкіра голови не страждала від лупи чи подразнення. Очищений засіб наливали у тазик з водою, а потім мили волосся. Після того, як воно висохло, дівчата наносили на коси вазелін.
Ще один цікавий спосіб використовували, щоб отримати кучері: металеві бігуді закладали в киплячу воду, знімали її з плити та за допомогою рукавиць виймали гарячі бігуді і накручували на них волосся. А от змінити колір волосся було важче – так тогочасні світловолосі юнки замість фарби використовували зелену оболонку вольського горіха, яку вони заварювали у воді та мили в цьому розчині пишну шевелюру. В результаті отримували темно-коричневий колір, легкий відтінок також давали настої ромашки та кропиви.
Читайте також: Стандарти дівочої краси у XIX столітті: довга коса до пояса
Століття тому не були розповсюджені пластичні операції, тоді це б, скоріше, назвали вигадкою. Попри те, і жінки і дівчата прагнули мати ідеальне личко з персиковим рум’янцем. Цікаво, що бачачи якісь негаразди зі шкірою – висипання, тьмяність чи пігментні плями, – спершу жінки зверталися до лікаря.
Так вони впевнялися, що з організмом все добре, а вже потім шукали косметичних помічників. Популярною для рівного тону обличчя була аптечна пудра, з якої часто робили компреси. Для цього настоянки з лікувальних трав заварювали наперед, вмакали в них невеликий клаптик бавовняної тканини і клали на обличчя. Вважалося, що така процедура забирає набряк з обличчя та освіжає колір.
Читайте також: Часопис “Кіевская старина” — про фундацію, перших передплатників та російську цензуру
Тодішні панянки не обходилися і без очищення обличчя, і для цих цілей використовували мигдалеве молочко і м’який рушничок. Окрему уваги приділяли губам – щоб зволожити вуста, використовували свіжий мед, популярним також був і крем на основі меду від зморшок. Однак, щоб привернути увагу львів’янок до декоративної косметики, проводилася непогана агітаційна реклама.
“З точки погляду естетичної і моральної – знову якже можна бути ворогом косметики. Тоді треба бути ворогом доладного вбрання, шовкових панчіх, елегантної обуви, всякого роду прикрас, як вишивки, гарної зачіски та всякого роду уліпшень, що їх вносить гін естетики і наші потреби першої необхідности про своє фізичне “я”, – уривок зі статті “Чи шкідлива косметика” журналу “Нова хата”.
Немалу увагу тогочасні красуні приділяли шкірі рук. Щоб зберегти її ніжною та м’якою, користувалися жирними кремами, подекуди дівчата наносили олію на сухі ділянки, особливо на лікті. В пресі інтелігентному жіноцтву також неодноразово нагадували про важливість догляду за руками після хатніх справ. Робили для рук і гарячі компреси на основі трав, інколи жінки навіть спали у рукавичках, просякнутих чудодійним засобом, в надії повернути шкірі рук молодість і пружність. Нігті укріплювали аптечним мазями.
Стосовно ніг, панянки мали особливі процедури, які звучать досить жорстоко. Так, щоб позбутися небажаного волосся, дівчата покривалі ділянки шкіри гарячою смолою. Така процедура нагадує сучасний шугаринг, але були й інші способи. Наприклад, на шкіру наносили розчин, який роз’їдав цибулину волосини, водночас жінки страждали і на алергічну реакцію від таких маніпуляцій.
Читайте також: Історія проституції у Києві: прототипи купринських борделів на Голосіївці
Рубрика в журналі “Нова хата”, присвячена стрункій фігурі та правильній осанці
Струнка фігура теж була важливим аспектом для дівчат, але оскільки платних спортзалів та курсів тоді ще не було – жінки займалися вдома. Тоді у львівських пань був популярним журнал “Нова хата”, а там часто публікувалися вправи та поради для підтримки стрункості.
“Головною річчю в лікуванні надмірної отислості є тілесні вправи і правильність в харчуванні. Хто хоче зберегти стрункість, мусить робити тілесні вправи перед сніданням. Снідати небагато, а після снідання зробити 10-хвилинну прогулянку на свіжому повітрі”, – уривок з журналу “Нова хата”.
Чималу увагу жінки й дівчата приділяли своєму вбранню. Однак не тільки вуличному – панянки турбувалися і про домашній вигляд також. Поганим тоном вважалося ходити вдома у піжамі, адже цей одяг призначався тільки для сну, а снідати у спальному строї не дозволялося.
“Впродовж цілого року якось не приходить це нам на думку. Аж коли їдеш у якесь літнище й на кожному кроці зустрічаєш недбало одягнуті й пом’яті постаті. Чи це оправдане? Напевно ні. Шляфрок і піжама це одяг нашої спальні, і він не повинен її порога переступати. Якусь цілковиту плутанину понять впровадив змінений побут”, – уривок з журналу “Нова хата”.
Наостанок підсумуємо – галицькі панянки точно знали собі ціну, вони прагнули отримати найкраще, любили доглядати за собою та гарно одягатися. Жінки створювали собі косметичну нішу крок за кроком, втім на перше місце все одно клали здоров’я. В тогочасних журналах красуням нагадували, що навіть найдорожча косметика не допоможе, якщо вони не мають здорового сну та правильного режиму дня.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
