Львів пережив чимало трансформацій: він був під керівництвом Польщі, Австро-Угорщини та навіть відчув руку СРСР, яку, втім, квапливо скинув зі своїх плеч. З кожним роком місто змінювалося, набувало нових форм, а на його алеях і вулицях з’явилися монументи місцевих покровителів. Так, часом ці монументи були невдалі, як от з пам’ятником Леніна, втім в більшості своїй Львів прикрашений справжніми витворами мистецтва: маскарони, чудернацькі леви та змії, химерні готичні куполи та інші.
Рисунок-реконструкція давнього вигляду Львова авторства Ігоря Качора
Леополіс або Лемберг – так ще у народі називають Львів. Першу назву той отримав від латинського коріння, другу дали німці. Своїм сучасним ознаменуванням місто завдячує королю Данилу, який назвав його на честь свого сина князя Лева Даниловича. Вже в 1618 році Львів мав всі ознаки європейського містобудування.
Однак отримав він своє обличчя гіркою ціною – в 1527 році у місті сталася велика пожежа. Врешті-решт, від колишнього мегаполісу залишилося чимале згарище. Багато людей тоді загинуло. Щоб якомога швидше відновити місто, були запрошені італійські архітектори. Саме вони застосовували ренесансний стиль, який дещо перегукується з античністю – архітектурі цього періоду притаманні симетрія, пропорціонування, витонченість та часом чудернацькість форм.
Власне те, що ми бачимо на панорамі, є прикладом роботи фахівців з Північної Італії. В 1630 році Львів вважали найбільшим містом на території сучасної України. Тут квітнув цвіт тогочасної інтелігенції, зокрема працював першодрукар Іван Федорович. Притік молодих талантів до Львова зробив його тогочасним центром культурного-духовного життя.
Читайте також: Нові заклади у Львові, які відкрилися з початку війни: 8 сміливих підприємців
Львівська політехніка в 1954 році
Після закінчення Першої Світової війни Львів відійшов до Польщі, тож місто вкотре почало трансформуватися під запити нового керівництва. Разом з тим цього вимагав і його новий статус, адже Львів став столицею коронної провінції — Королівства Галичини і Лодомерії. В період з 1777 по 1820 роки влада знесла міські мури і почала будувати нові квартали та вулиці. Повертаючи назад в історію, потрібно сказати, що місто Лева неабияк змінилося, ставши столицею.
На заміну італійському ренесансу прийшов європейський класицизм. За час австрійського панування Львів обзавівся новими театрами, університетами, була відкрита Львівська Політехніка, тоді запровадили вуличне нічне освітлення. Також запустили громадський транспорт та залізничне сполучення. Загалом, панування австрійців дуже позитивно відзначалися на Львові – вже тоді він вважався одним із найкрасивіших європейських міст. Сюди приїздили на вакації, тут зустрічалися вельможі, відбувалися бали та королівські весілля.
До речі, історичний період для міста ознаменувався не лише новим архітектурним стилем, але й науковими відкриттями. Так, саме тоді винайшли гас і гасову лампу, також було запущено першу повітряну кулю. Про цю подію написала вся міжнародна преса, а приїхати у місто Лева, щоб побачити чудернацький винахід, бажав чи не кожен мешканець сусідніх країн.
Читайте також: Будинок Сікорського — за лаштунками музики та авіації
Готель «Жорж» і початок проспекту Шевченка на початку XX століття
За відносно короткий відрізок часу Львів поповнився новими районами. Так, з’явилася славнозвісна Левандівка, Новий Львів, Персенківка, Нове Знесення та інші округи. Збільшився попит на житло, тож місто активно розбудовувалося. Львів називали великим культурним осередком, звідусіль сюди тягнулися таланти.
До речі, ще з середини 19 століття вулиці міста були заповнені місцевими музикантами (їх називали батяри, в той час це була субкультура), акторами та просто творчими людьми, повсюду лунала музика, а щедрі панянки не скупилися на чайові вродливим кельнерам.
За вуличну атмосферу Львів називали “маленьким Парижем”, однак, крім слави модної столиці, місто Лева стало центром визвольного руху. Тоді ж і з’явився таємний університет та радикальні партії. Ці процеси були зумовлені важким соціальним становищем українців, численні утиски привели до масових таємних угрупувань.
Читайте також: Северин Обст – автор часописів та любитель Карпат
Старий термінал аеропорту Львів, 1964 рік
Після падіння гітлерівської Німеччини Львів перейшов під владу СРСР. Українська інтелігенція з обережністю ставилася до нових гостей, адже тоді вона ще плекала надію утворити незалежну Україну. Одначе, час швидко допоміг розставити все по своїх місцях. Влада СРСР першочергово зайнялася культурою міста, змінила назви деяких районів, закликала прибирати імена українських дічів. На додаток до цього вона залишила чималий слід в архітектурному ансамблі міста. Зокрема, це будівля Податкової, цирку, корпус Львівської Політехніки, автостанція на Стрийській та інші цінні здобутки.
Завдяки радянській владі, у Львові з’явився район Рясне, Сихів та Збоїща. Від початку планування це були промислові округи – тут працювали заводи та зовсім не була розвинута інфраструктура. Власне, вже новій владі Незалежної України довелося забезпечувати новостворені райони транспортом, лікарнями та відпочинковими зонами.
Попри всі старання, жителі віддалених районів Львова досі потерпають від нестачі інфраструктури. Людям доводиться подовгу добиратися на роботу, шукати, де провести час з дитиною чи просто поснідати, не витрачаючи час на дорогу. Львів розбудовувався дуже поступово, але імперські амбіції радянського режиму ще досі дають про себе знати. Замість укомплектованого і цілісного району влада ставила пам’ятники Леніну і Сталіну, малювала комуністичні символи та вкрай неграмотно розпоряджалася землею для містобудівництва.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
