Грецький покровитель Львова: ким був Костянтин Корнякт

11:28 am  |  29.10.2021
корнякт

Ім’я Костянтина Корнякта відоме кожному львів’янину. Його знають завдяки активній участі у житті та розвитку міста, його ім’ям названо кілька знакових будівель Львова. Як уродженець Греції потрапив до Львова? Що приваблювало його у західних землях?

Як Корнякт потрапив до Львова

корнякт

Рідним містом Костянтина Корнякта було Ретимно на острові Крит. До Львова Корнякт приїхав після кількох років життя у Константинополі та Волощині, де обіймав почесні державні посади. Так він набув корисних зв’язків, друзів та основу майбутнього капіталу.

Цікаво, що він був не першим Корняктом у Львові. Спочатку сюди приїхав його брат Михайло. Він займався торгівлею в європейських містах і заслужив репутацію надійного партнера та кредитора. Таким чином він підготував сприятливий ґрунт для розвитку діяльності Костянтина.

Корнякт або Корнеаді

корнякт

В офіційних документах міського архіву зустрічаються різні варіанти прізвища Корнякт – Coreto de Candia, Cordiades, Corniato і, звичайно, звичне нам Korniakt. Дослідники грецьких прізвищ схиляються до того, що в оригіналі прізвище відомого купця звучало «Корнеаді» і лише після переїзду до Львова отримало своє нове написання.

Винна діяльність

торговля

1554 року Костянтин Корнякт вперше приїхав до Львова. За наступні 6 років він перебрався сюди зовсім і почав займатися торгівлею.
Костянтин Корнякт вів свої справи сміливо, мав ділову хватку, чуття і, як кажуть, «підприємницьку жилку». Він швидко зрозумів, що у Львові та й по всій Речі Посполитій є достатньо заможних людей і великий інтерес до закордонного товару.

Тому він став продавати грецьке вино. 25 березня 1566 року він отримав офіційний дозвіл від самого короля Сігізмунда ІІ Августа на вільну торгівлю східним вином на всій території держави.

Ринкові війни

площа ринок

Але не один він знав, що може приносити великий прибуток. Його головним конкурентом був єврей Йозеф Нассі, який мав протекторат турецького султана. Єврейський торговець незабаром отримав від турецького правителя монополію на торгівлю вином із Криту, а це означало, що ні Корнякт, ні інші грецькі підприємці не могли більше продавати свій товар в Європі.

Більше того, весь транспорт для доставки вина, який належав грецьким купцям на Криті, було конфісковано. Тільки після смерті Йозефа Нассі грецькі купці змогли відновити свої права та знову торгувати на колишніх умовах.

Руський митник

Завдяки своєму досвіду роботи на державних посадах у Візантії та нинішній Румунії Костянтин Корнякт швидко отримав прихильність короля Сигізмунда ІІ Августа і 1571 року той поставив його митником Руської землі. Імператор надав йому дворянський титул і родовий герб. Так Корнякти стали представниками польської шляхти.

Костянтин Корнякт збирав мито з Волині, Поділля, Підляшшя, Галичини, Холмщини та Київщини. Він був лихварем і надавав шляхті позики під заставу майна. Сам Корнякт володів невеликим містом Куликів та десятком сіл навколо нього.

Сім’я грецького магната

син корнякт

Найбагатший «львів’янин» одружився 1575 року з Анною Дзедушицькою, спадкоємицею відомого польського роду. У них було 6 дітей – 3 дочки та 3 сини. Батько подбав про якісну освіту для своїх дітей і 3 його сини пізніше стали студентами престижного Падуанського університету в Італії. Доньки Анна, Софія та Катерина щасливо вийшли заміж за представників заможних сімей Речі Посполитої.

Вежа Корнякта

вежа корнякта

1569 року Костянтин Корнякт приєднався до Львівського братства, а пізніше став одним із дванадцяти засновників Львівського Успенського православного братства. На особисте прохання константинопольського патріарха Єремії грецький магнат фінансував будівництво дзвіниці та церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Так з’явилася знаменита вежа Корнякта.

Слід зауважити, що до цього там вже була вежа. Але в кресленнях були допущені серйозні помилки, тому кам’яна споруда виявилася недовговічною і впала. Нову вежу довірили будувати Петру Барбону, архітектору італійського походження, який збудував Чорну кам’яницю і згодом працював над палацом Корнякта.

вежа корнякта

Вежа Корнякта стала найвищою спорудою у всьому Львові і її було видно з будь-якої точки міста та за його межами. Її висота становила 65 метрів. Тоді вона складалася з 3 ярусів та звучного дзвону. Четвертий ярус надбудували 23 роки потому під керівництвом придворного архітектора короля Яна III Собеського Петра Бебера.


Останнє доповнення, що змінило вигляд вежі на той, який ми бачимо сьогодні, з’явилося наприкінці 19 століття. Це було видозмінене завершення у вигляді маківки на високому барабані.

Палац Корнякта

корнякт

Власний будинок Костянтин Корнякт замовив у найкращих на той час архітекторів – Павла Римлянина та Петра Барбона. Палац будували із королівським розмахом. Будинок більше, ніж у Корнякта, не міг дозволити собі ніхто у Львові. Адже міські закони обмежували ширину кам’яниць на площі Ринок трьома вікнами – так зрівнювалися можливості всіх підприємців, щоб нічия крамниця на першому поверсі не займала більше місця і не привертала більше уваги.

Корнякт отримав право на будинок з 6 вікнами замість 3 особисто від короля Стефана Баторія. Для створення палацу з’єднали дві кам’яниці. Нині від оригінального інтер’єру зберігся лише Готичний зал. Все інше з’являлося поступово, кожен новий власник привносив щось своє.

корнякт

Розкішні королівські зали вимощені паркетом із 14 цінних порід дерева, стіни та стеля прикрашені ліпниною ручної роботи, на стінах раритетні дзеркала у позолочених рамах. Дорогі мармурові каміни, антикварні годинники і старовинні меблі прикрашають зали палацу і дають уявити повсякденне життя коронованих осіб 17 століття.

Тепер при згадці вежі чи палацу Корнякта можна не лише згадати чудові архітектурні витвори мистецтва, а й побачити за знаменитими будинками їх не менш знаменитого власника та творця. Ім’я Корнякта вже не просто назва – за ним вимальовується особистість щедрого мецената, талановитого торговця, здатного політика і чоловіка та батька, що любив свою сім’ю.

Єлизавета Поддубей

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: