У Львові медики Центру дитячої медицини «Охматдита» провели унікальну операцію 12-річному хлопчику з вродженою вадою сечостатевої системи. Для відновлення статевого органу вперше застосували аутотрансплантацію слизової оболонки щік.
Операція тривала близько шести годин і пройшла успішно. Пацієнт, якому дали ім’я Тарас (змінено з етичних міркувань), мав гіпоспадію III–IV ступеня з порушенням статевого розвитку. Через недорозвиток сечовипускного каналу він міг здійснювати сечовипускання лише через середину розщепленої калитки.
До звернення в Центр хлопчик уже переніс три операції — дві за кордоном та одну в Україні. Проте проблема залишалася невирішеною. Після попередніх пластичних операцій у дитини сформувалася глибока прихованість статевого органа: зовні залишався лише невеликий отвір, а сам орган був втягнутий у глибокі тканини.
«З початком статевого дозрівання в дитини виникали надзвичайно болючі та патологічні ерекції, які супроводжувалися грубим порушенням сечовипускання. Це був дуже важкий фізичний і психологічний стан для хлопчика», — пояснив лікар-уролог Богдан Гижа.
Команда урологів ухвалила рішення про поетапну реконструкцію. Під час першої операції лікарі виділили коротку штучно сформовану уретру, перерізали її, вивели орган назовні та повністю мобілізували. Після цього виник значний дефіцит сечовипускного каналу — близько 8 см.
Оскільки місцеві тканини вже були використані під час попередніх операцій, фахівці-урологи спільно зі щелепно-лицевими хірургами застосували аутотрансплантацію слизової оболонки внутрішньої поверхні щік. Через великий дефект слизової однієї щоки не вистачало, тому клаптики взяли з обох щік, зшили в єдину трубку та використали для формування нової уретри.
«Слизова щоки найбільш подібна за структурою до слизової уретри і має високу здатність до регенерації. Це була складна і нетипова для дитячої практики операція, але іншого виходу в цій ситуації не було», — зазначив уролог Андрій Поцюрко.
Попри високі ризики інфекційних ускладнень, післяопераційний період пройшов успішно: рани загоїлися первинним натягом, а прохідність новоствореної уретри була підтверджена ендоскопічно. На калитці лікарі відкрили отвір сечівника для створення сприятливих умов приживлення трансплантата.
Наразі хлопчик проходить період відновлення. Через 6–8 місяців заплановано другий етап операції — з’єднання новоствореної уретри з власною, що дозволить повністю відновити нормальне сечовипускання. За словами медиків, після завершення корекції дитина зможе вести повноцінне життя та мати нормальне фізіологічне функціонування.
