Скандальні туалети – 10 незвичних ініціатив у Львові. Частина 1

10:00  |  11.09.2022
Львів

Львів неспроста називають європейським містом, адже тут не тільки зберігають архітектурну спадщину, але модернізують та створюють нові цікаві проєкти. Однак серед ініціатив бувають й дещо незвичні, на перши погляд, задуми. Сьогодні розповідаємо про креативні та чудні ідеї, які планували втілити у життя у Львові – детальніше про це читайте в матеріалі.

Модульний туалет

Громадські туалети – звичне явище для великих міст. У Львові, гуляючи навіть по центральних вуличках чи парках, перехожі помічають невеликі блакитні, сірі чи зелені кабінки. Власне, це і є біо-туалети, однак вони мають певні недоліки, зокрема це запах і непристосованість таких вбиралень для людей з обмеженими можливостями чи жінок з дітьми.

Певний час у місті використовували підземні туалети, але наразі це вже закинуті приміщення – крім того, вони також абсолютно не пристосовані для людей з особливими потребами. У 2021 році Львівська міська рада презентувала пілотний проект зі встановлення платної модульної вбиральні, яку планували встановити на проспекті Свободи – згодом додаткові вбиральні мали з’явитися у парку Івана Франка і на вулиці Степана Бандери.

Запропонована модульна вбиральня є повністю інклюзивною і повністю автоматизованою, також вона не потребує обслуговуючого персоналу. Оплата за користування може здійснюватися в різний спосіб – як готівкою, так і безготівковим способом.

Ініціатива і справді була хорошою, адже у таких вбиральнях все відповідало гігієнічним нормам, крім того будь-хто без проблем міг б скористатися подбіним туалетом – тут за планом мали бути облаштовані навіть пеленальні столики. Попри те, громадськість обурила вартість нової вбиральні – понад 5 мільйонів гривень. У лютому 2022 року завершували першу закупівлю модульної вбиральні, але з початком повномасштабної війни подібна ініціатива, із зрозумілих причин, відішла на другий план.

Читайте також: Будинок з ірисами — як у Києві з’явився та чим прославився зелений дім Грабара

Довгоочікуваний Статут

У кожного міста є статут – це місцевий нормативно-правовий акт, за правилами і обов’язками якого живуть і містяни, і влада міста. У Львові тривалий час діяв Статут, який був ухвалений ще в 2002 році. Відповідно, він вимагав оновлення та допрацювання, зокрема у старому Статуті львів’яни були позбавлені права місцевої ініціативи.

Таким чином, мешканці не могли вносити проекти рішення на розгляд ради, оскільки для цього необхідно 10 тис. підписів. Також мешканці не могли ініціювати громадські слухання. Тривалий час львів’яни вимагали, щоб Статут оновили – ця процедура зайняла близько 10 років. Однак галичани все ж досягли свого, і наразі Статут вже актуалізований під сучасні потреби.

Читайте також: Циганська культура – зворотній бік туристичного Львова

Приватні відеокамери

Наступна ініціатива прийнята зовсім недавно, під час повномасштабної війни. Так, у Львові приватні відеокамери доєднали до міської системи відеоспостереження. Тобто, віднедавно придбані за власний кошт відеокамери також будуть доєднані до міського відонагяляду.

Насамперед, таку міру прийняли для безпеки, адже попри те, що Львів вважається тиловим містом, тут затримують членів ДРГ, тож такі міри радше є вимушеними. Однак певна частина містян все ж обурилась подібним рішенням, аргументуючи це тим, що мають право на приватний простір. Попри це, міська влада наголошує на важливості ініціативи, завдяки якій поліція зможе отримувати більше даних та краще контролювати безпекову ситуацію у Львові.

Zero Waste Lviv

Zero Waste Lviv – насправді чудова ініціатива, яка функціонує по сьогоднішній день, але з’явилася вона на фоні масштабного скандалу та сміттєвої кризи у Львові. Власне, чим займається організація не важко здогадатися з назви – ініціатива покликана мінімізувати, а в ідеалі звести побутові відходи до мінімуму.

Спільнота Zero Waste Lviv утворилась наприкінці 2016 року – мешканці подібний проєкт підтримали, і наразі проєкт став настільки популярним, що навіть власники локального бізнесу та місцева влада підтримали ідею та допомагають мінімізувати відходи від виробництв та підприємств.

До слова, засновники еко-проєкту долучають і активістів з інших міст України, щоб популяризувати свідоме споживання товарів та продуктів. Власне, сміттєва криза у місті стала рупором для створення корисного проєкту, і попри скандал з відходами – небайдужі мешканці змогли знайти вихід з ситуації.

Читайте також: Графський дім у Ворзелі — або як в Уваровому домі транслювали кіно

Відкриття Полтви

Літографія К.Ауера на котрій зображено вигляд проспекту Свободи в першій половині XIX ст.
Літографія К.Ауера на котрій зображено вигляд проспекту Свободи в першій половині XIX ст.

Полтва — це річка в Україні, у межах міста Львова, а також Львівського та Золочівського районів Львівської області. Ще в ХІХ столітті Полтва протікала на проспекті Свободи у Львові, однак з часом річку законсервували у бетонний колектор. Частину Полтви сьогодні можна побачити на екскурсіях у Львівській Опері – власне, під цією спорудою протікає легендарна водойма.

Вперше ідеї про розконсервування Полтви почали лунати ще на початку 2000-х років, а такий задум прийшов неспроста. Львів час від часу очолював лідерство міст в Україні за рівнем забруднення повітря. Розкриття Полтви, за задумом, мало б допомогти очистити повітря, але справа в тому, що, фактично, це зробити неможливо. Крім того, активісти зазначають – такий крок недоцільний, тому що вона більше не має того притоку води, що був колись.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: