Фото: Марина Герасименко
У Львові повернули до життя великий архів видань про архітектуру, дизайн, мистецтво й культуру, якій в буквальному сенсі роками припадав пилом — понад 7000 позицій, найстаріші примірники мають вік близько 200 років. Фонд з книжок, альбомів, газет та журналів відповідної тематики формувався при Львівській спілці архітекторів із кінця 1950-х.
Після десятиліть забуття його за підтримки Українського культурного фонду відновили, систематизували, частково оцифрували й повертають містянам у сучасному форматі. Безоплатна читальна зала та відкритий дослідницький простір під назвою «Візарій» запрацює в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4) з 20 жовтня.
Ідея проєкту виникла з бажання урізноманітнити роботу Центру — щоб публіці він був відомий не лише виставками та архітектурним фестивалем ВЕЖА, а й більш сталою діяльністю. Центр вже мав книгарню, команда знала про існування забутого всіма архіву місцевої спілки архітекторів, тому перетворення на осередок знань про архітектуру, стало логічним кроком в розвитку.
Тим більше, що такого осередку давно бракувало Львову — українській архітектурній перлині, — діляться у «Порохові вежі». Закинута бібліотека була перевизначена як сучасний відкритий простір — візарій.
Загалом команда проєкту нарахувала понад 7 000 видань XIX–XXI ст.; найцікавіші вже оцифровані й готуються до публічного доступу. Серед раритетів: великий презентаційний альбом із кресленнями та інтер’єрами Віденської опери періоду її побудови та відкриття (1885 р.), німецькомовний австрійський журнал Menorah про єврейську історію, культуру і літературу (1925-1932), один із найстаріших оригіналів туристичного гіду Oxford City and University (1893), альбом 40 гравюр Альбрехта Дюрера “Четиредесят и осем гравюр на дърво” болгарського видавництва, книга “Tokyo” (1937) що містить описи японської столиці, історії, цікаві факти й бонусом чотири кольорових замальовки міста в різних порах року, французький архітектурний альманах Matériaux et Documents d’Architecture et de Sculpture. Загалом, найстаріші примірники мають вік близько 200 років.
«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова — поява нарешті «сконцентрованої» локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події, — пояснює директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко. — Щодо назви, — ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми надали нову назву «Візарій» — це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір».
«Візарій» працюватиме як читальна зала на базі відновленого фонду у «Пороховій вежі» (вулиця Підвальна, 4): відвідувачі працюють із виданнями на місці, а з 20 жовтня почне діяти цифровий сайт-каталог зі зручним фільтруванням за мовою, часом й навіть тематикою.
Онлайн можна не тільки переглядати оцифровані матеріали, але й замовляти потрібні позиції для ознайомлення в читальній залі (без абонементної видачі). Вхід безоплатний для всіх. Простір, зауважують у «Вежі», не є коворкінгом і має обмежену місткість. Втім, буде й публічна програма — воркшопи, лекції й дискусії, а також огляд найцікавіших примірників фонду.
Дивитися всі анонси наступних подій, включно із програмою відкриття, та зареєструватися на нього можна в соціальних мережах Візарію.
«Ми зробили те, що не робилося десятиліттями: впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та стартували з оцифрування найвразливіших видань, — перелічує куратор бібліотечного напрямку проєкту Василь Майданський. — Я не думаю, що це було б можливо без фінансування Українського культурного фонду. Як і проведення безоплатних перших воркшопів та лекцій».
Так, однією з них стане воркшоп‑резиденція для студентів, які на основі видань фонду розробляють футуристичні концепції відбудови українських міст. А ще заплановані лекції та розмови: чотири публічні блоки із залученням лідерів думок у сфері архітектури/культури (Акім Галімов, Павло Гудімов та інші). Теми варіюються від історії замків і резиденцій до сучасної видавничої практики артбуків.
«Якщо ти досліджуєш урбаністику, архітектуру, дизайн, навчаєшся або працюєш в цих сферах, то це місце — для тебе, — вважає координаторка проєкту Олександра Старцева. — Тут є, що підглянути і дізнатися, чого не знайдеш в інтернеті. Досліджувати, читати, сканувати, слухати лекції, дивитися виставки. Ми зробили місце, в якому хотіли б бути самі».
