На Львівщині, в мальовничій місцевості Свірж, розташована одна з найкрасивіших пам’яток оборонної архітектури – Свірзький замок. Захищена водою з трьох боків, міцними стінами та оборонною вежею фортеця, творить унікальний історико-архітектурний комплекс Галицького краю. Свого часу тут навіть знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».
Перші згадки про Свірзький замок датуються 1484 роком. Він був закладений братами Андрієм і Мартином Свірзькими. Спочатку замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані, проте його неодноразово перебудовували. Вирізьблене на стінах число «1530» над центральною брамою з внутрішньої сторони вказує рік завершення одного з етапів робіт.
Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу у власність Александра Цетнера. У 1641 році граф викупив його у Свірзьких і згодом значно розбудував та зміцнив.
Читайте также: Топ-10 палаців Львову: «Лувр», замок красуні та дім професора. Частина 1
Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування, захищеність водою з трьох боків, палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648–1654 роках замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 році — спалили татари. У 1672 році, під час походу турків на Львів, він не встояв перед турецькою облогою.
Через часту зміну господарів та неналежний за ним догляд замок почав руйнуватися. В описах 1882 і 1892 років згадано про поганий стан будівлі, зокрема руйнування корпусів із півночі та сходу.
У 1907 році власність замку переходить до офіцера австрійської армії Роберта Лямезана де Салінса. Він реставрує маєток, вкладає в нього чималі кошти та перетворює його в розкішну резиденцію.
Навіть незважаючи на те, що в ході Першої світової війни замок спалюють російські війська, господар не залишає спроб відновити його. Він відбудовує маєток: корпуси та вежі знову покриває дахом, поновлює декор вікон та дверей, карнизи тощо.
У 1939 році замок націоналізує радянська влада. Тривалий час він пустував, ненадовго його використовували як школу трактористів.
З 1997 року пам’ятка перебуває під опікою Національної спілки архітекторів України, завдяки якій збереглися не тільки зовнішні стіни та дах будівлі, але й внутрішні простори, які сьогодні можна відвідати.
Читайте также: Зітхання власника, кімната-купе та пам’ятний кіт: топ-10 цікавих фактів про особняк Ковалевського
Одного разу, Свірзький замок оточили ворожі війська. Блокада тривала так довго, що майже не було надії на вдалий штурм. Від початку війни за ворогом зі стін фортеці спостерігала молода дівчина, яка до безтями пройнялася почуттям кохання в одного з ворожих воїнів. Те військо вже мало на меті відступ, але закохана в юнака дівчина вирішила впустити його на територію замку.
Взамін на очікувані обійми бідолаха отримала страшний удар – коханий виявився зрадником і відкрив ворота своїм побратимам. Після чого кинув нещасну в глибокий колодязь. Тепер її неспокійна душа бродить по замку та зачиняє всі-всі двері.
За іншою версією, молода дівчина так поспішала на власне весілля, що її бричка перевернулася і наречена потрапила в глибоку кам’яну яму.
Колись Свірзький замок був щедротно прикрашений різними декоративними елементами, і про одне з них, а саме рельєфне зображення Грифона, існує легенда.
Один з власників замку був алхіміком, тому скарби він доручив охороняти звірові Грифону, міфологічному хранителю золота і незліченних багатств. Після смерті чоловіка в замок стали навідуватися сміливці, які бажали отримати багатство легким шляхом, але біля скарбниці на них чекав Грифон. Він пропонував пройти вигадане ним випробування і безперешкодно пройти до скарбів або відправитися в потойбіні світи. Жадібні люди не роздумуючи погоджувалися на своєрідний іспит, але ніхто не міг правильно відповісти: «Що дорожче за золото?».
Одного разу до Грифона прийшов юнак, у якого сильно захворіла мати і йому дуже були потрібні золоті монети. Хлопець дорожив кожною хвилиною, йому хотілося допомогти матері якомога швидше, і тому, коли він почув загадку Грифона, то впевнено сказав: «Час! Час дорожче, ніж золото». Грифон надзвичвйно здивувався, скам’янів і застиг над вікном башти, а хлопець пройшов в скарбницю і набрав в кишені золота рівно стільки, скільки потрібно було для лікування.
Що ж стосується Грифона, то існує повір’я, що кілька разів на рік цей дивовижний звір оживає і знову шелестить своїми крилами, чекаючи сміливців, для яких у нього вже припасена нова загадка!
Існує легенда, що після Другої світової війни в оборонному рові, виритому перед замком, було знайдено потаємні двері, які вели до пивниці. У ній то і були знайдені скарби, щоправда, без золота-діамантів, а з предметами мебелі, посуду, побутовими речами. Всі ці пожитки швидко знайшли своїх нових господарів. Вони «розбрелися» по домівках місцевих жителів.
Існує історія й про потаємні ходи, що могли вивести за 20 км від замку. На жаль, більшу частину підземелля довелося замурувати під час численних реставрацій, інакше будівлі загрожував обвал. Тому красива історія про таємні ходи всього лише легенда.
Читайте также: Доходные дома и не только: топ-10 самых красивых зданий Харькова
Свірзький замок зіграв не одну роль у знаменитій радянській кінострічці про трьох мушкетерів. Він виступив у ролі Бетюнського монастиря, куди відправили Констанцію Бонасьє, місцем проживання ката, який стратив Міледі, архітектурним пейзажем Гасконі, а майже зруйнована старовинна вежа неподалік замку отримала роль фортеці в Ла-Рошелі.
Окрім цього, у 2019 року у Свірзькому замку тривали зйомки історичної драми про Олексу Довбуша українського режисера Олеся Саніна. Легендарну фортецю можна побачити у батальній сцені, коли польські війська атакують фортифікації. І саме тут відбувається протистояння головного героя і його антагоніста.
Руслана Сторожук