21 липня цього року Брюховичі святкували 580 років з моменту першої письмової згадки. Це невелике приміське селище має багату історію та унікальні об’єкти: ліси та озера, чудові вілли, військовий форт, криївку УПА та наукову обсерваторію.
Заснування Брюховичів пов’язують з королем Владиславом III, який 21 липня 1444 року надав дозвіл селянам заселяти землі на березі річки Брюхівчанка, що й дало назву новому поселенню. У давні часи на цій території були піщані дюни, які згодом засадили соснами. Завдяки цьому унікальному мікроклімату Брюховичі стали кліматичним курортом.
Львів отримував доходи з місцевих лісів, млинів та каменоломень, а в 1600 році в селищі була заснована папірня. Мешканці Брюховичів завжди відстоювали свої права, зокрема в 1635 році вони виступили проти вимог львівської влади щодо примусових робіт, звернувшись зі скаргою до короля Владислава IV.
Розвиток Брюховичів як курорту розпочався після прокладання залізниці та засадження соснового лісу. З кінця XIX століття селище стало популярним місцем відпочинку львів’ян: тут з’явилися вілли, парк, пляж, тенісні корти та інші розваги. Зокрема, у санаторії Кароля Братковського пропонували різноманітні лікувальні ванни. Брюховичі офіційно визнали кліматичним курортом у 1889 році.
Наприкінці XIX століття, в рамках підготовки до війни, на одному з пагорбів Брюховичів був збудований форт – один із 11 укріплень для оборони Львова. Форт був оснащений артилерійськими позиціями, мав цегляні траншеї для піхоти, які захищали гармати. Тут також знаходилися каземати, стрілецькі галереї та сховища для боєприпасів із бетонним перекриттям. Форт, збудований у 1887 році, виявився застарілим ще під час свого зведення. Він був розташований на висоті з чудовими краєвидами, які з військової точки зору мали стати ідеальними секторами обстрілу.
Однак, на початку ХХ століття у військовій тактиці європейських армій почала домінувати стрільба із закритих позицій. За цією стратегією гармати розміщували в укриттях, прихованих у складках рельєфу, тоді як на вершинах встановлювали лише командні пункти. Розміщення батареї на висоті ставало ризикованим, оскільки її легко виявляли через спалахи і дим від пострілів, після чого ворог швидко концентрував на ній вогонь.
З цієї причини на початку Першої світової війни австрійське командування не намагалося обороняти Брюховицький форт, як і весь Львів. Справжньою фортецею того часу був Перемишль, який зумів виправдати свою оборонну роль. Проте Брюховицький форт також не уникнув бойових дій. У 1915 році, під час контрнаступу австрійських військ під керівництвом генерала Маккензена, російська армія розмістила на форту свої гармати. Ймовірно, це були швидкострільні 76,2 мм гармати зразка 1902 року з дальністю стрільби до 8500 метрів.
Трагічна доля спіткала цей гарнізон: австрійські війська виявили його і знищили за допомогою 305-міліметрових мортир, відомих як “мерзери”. Осколок від одного з таких снарядів зберігся до наших днів. Вперше “мерзери” були застосовані 2 лютого 1915 року на австрійсько-російському фронті, і, як згадували учасники тих боїв, їх кілька влучних пострілів швидко зупинили спротив росіян. “Мерзери” відіграли важливу роль на всіх фронтах, де їх застосовували.
Після розпаду імперії та завершення Першої світової війни Брюховицький форт став ключовою опорою українських сил у Львові, які боролися проти польських військ. Під час Другої світової війни Брюховицький ліс знову став місцем боїв, цього разу між польськими підрозділами та німецькими окупантами. Після того форти вже не використовувалися за призначенням.
У Брюховичах досі функціонує одна з найстаріших астрономічних обсерваторій Східної Європи, заснована ще у XVIII столітті. Також у місцевому лісі можна відвідати відтворену криївку, що показує умови життя вояків УПА.
З культурних об’єктів варто згадати єдиний в Україні музей модерної скульптури Михайла Дзиндри. Ще однією архітектурною пам’яткою національного значення є церква Пресвятої Трійці (1756 року), яка належить до рідкісного типу двокамерних церков і складається лише з двох зрубів.
21 липня, з нагоди Дня селища, у Брюховичах відбулося святкування, під час якого збирали кошти на підтримку місцевих воїнів, які служать на фронті. Як повідомили в управлінні адміністрування та розвитку громад ЛМР, зібрані внески передали на потреби екіпажу пілотів «Eyes of God» 411-го окремого батальйону безпілотних авіакомплексів, що протистоїть сучасним окупантам на сході України.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
