Легенди про італійського ловеласа та його походеньки стали мотивами для пісень не одного десятка музикантів. Втім, Казанова встиг наробити шуму не тільки на своїй батьківщині, але й у Львові. Про те, що робив відомий бабій на Галичині, як сюди потрапив та чому став героєм преси – розповідаємо в матеріалі.
Своє розгульне життя Джакомо Казанова почав вести завдяки доброму знанні медицини і будові тіла. Справа в тому, що Джакомо з дитинства ріс без батька, адже той помер, коли хлопцю було 8, а мати після втрати чоловіка багато перебувала за кордоном. Отож, опікуватися чадом почала бабуся, і суворих настанов хлопець не отримував.
Після навчання в університеті юнак навіть подумав над тим, щоб стати священиком, втім його любовна натура на дозволила це зробити, тож кмітливець почав заробляти на життя скрипкою, а потім якось врятував життя сенатора Брагадино Маттео. Саме завдяки цьому життя Казанови змінилося – сенатор взяв під опіку юнака, і для Джакомо почався новий період – період любощів, веселощів та богемного існування.
Попри це, Джакомо не довго втримався на цьому етапі – він потрапив до в’язниці за обман і богохульство, і згодом вступив до масонської ложі, де завів знайомства з відомими людьми. Жіночою увагою чоловік ніколи не був обділений – заради нього дівчата навіть кидали свої наречених перед вінцем. Сава про Казанову розходилася швидше, ніж він міняв коханок – тогочасна знать обурювалися поведінкою негідника, а жінки потайки мріяли підкорити серце італійського ловеласа.
Читайте також: Софія Яблонська – французька мандрівниця та письменниця зі львівським корінням
У Львів італієць приїхав не за власним бажання – він тікав з Варшави, адже там поранив фаворита польского короля, змагаючись у дуелі. Станіслав-Август Понятовський (останній польський король) не нажарт розізлився на Джакомо, тож, побоюючись наслідків, чоловік таємно рушає до Львова з надією перечекати весь шум, скоєний ним в Польщі. Однак не так сталося, як гадалося, і вже у Львові він теж стає героєм місцевих газет та світських бесід через його скандальну славу.
“В Леополі, що вони називають Лембергом, я зупинився в заїзді; довелось однак залишити його щоб поселитись в домі славної каштелянової Каменецької — великої супротивниці Браніцького, короля і цілої його партії. У неї був великий маєток, але конфедерати зруйнували його дощенту. Я гостював в неї тиждень, і не можна сказати, щоб до обопільної приємності, оскільки вона розмовляла лише польською та німецькою”, – власне так сам Казанова описував свій приїзд до України.
До слова, Львів у роки приїзду Джакомо (1767-1768) виглядав не дуже доглянуто в порівнянні з європейськими містами – де-не-де було сміття, проблеми з запахами нечистот та інші нюанси. Втім, зважаючи на те, в якому становищі перебував ловелас, його все влаштовувало.
Свої вечори він проводив у ресторації “Три Гаки”, яка дуже припала йому до душі – місцеві панянки сходили з розуму, дивлячись на статного чоловіка, а він був не проти повеселитися. До слова, тоді Казанові був 41 рік, але він все одно викликав захват у протилежної статі. Власне, до свого 40-річчя він встиг дати любовні втіхи 130 жінкам.
Читайте також: Українська художня вишивка в Лондоні і світові шедеври в Києві: історія життя й кохання подружжя Ханенків
Потрібно сказати, що Джакомо Казанова не просто мав славу хорошого коханця, але й мудрого чоловіка, який знався з усією тогочасною елітою. Так, будучи в Україні, він зазнався з родиною Потоцьких, яка була однією з найвпливовіших польських сімей, а все з метою створити на Галичині своєрідний політичний осередок, який б мав головний вплив на дії польського короля Станіслава Понятовського, від гніву якого, власне, і тікав Казанова.
Не секрет, що тоді Франц Потоцький був коханцем російської імператриці Анни Іоанівни – саме завдяки цьому чоловіку Джакомо хотів повернутися до Польщі в якості почесного союзника, а не втікача-ловеласа, якого, на додачу, ще могли б і стратити. План італійця був вдалим, – він так близько потоваришував з Потоцькими, що ті не могли йому відмовити у політичних питаннях, тож згодом Казаново благополучно повернувся до Варшави без жодного страху, навіть більше – він влився у впливові кола парламенту.
Окремої уваги заслуговують любовні походеньки Казанови – його витівки з жінками обурювали навіть найзаклятіших бабіїв. Молоді дівчата та вже заміжні особи всіма силами намагалися привернути увагу Казанови. Інколи йому навіть не доводилося вмикати свої чари, щоб затягти чергову пасію в ліжко.
Читайте також: Історія проституції в Одесі: як з’явилися перші повії та перші публічні будинки
“У наш щасливий час повії зовсім не потрібні, оскільки порядні жінки охоче йдуть назустріч усім вашим бажанням”, – таку мудрість проголосив італійський знавець протилежної статі.
Водночас, незважаючи на це, чоловік був доволі порядним. Наприклад, він одразу попереджав прекрасну стать, щоб ті не закохувалися в нього і не мали надій на романтичні стосунки. Сам Казанова неодноразово говорив, що він обожнює жінок, але свободу любить більше.
Про своє життя він написав книгу під назвою “Історія мого життя” , у якій, власне, і описав своє життя і любощі. Суспільство вважало його життя нещасним і сповненим небезпек, він ж називав це пригодами.
“Мудра людина ніколи не може бути цілковито нещасною”.