До Львова здавна стікалися вчені та дослідники з різних куточків Європи. У минулому в місті зробили чимало відкриттів, які прославилися на весь світ. І зараз львівські вчені не перестають дивувати своїми винаходами.
Ця чорна плиточка виглядає не дуже примітно. Але за пересічною зовнішністю ховаються дивовижні можливості та потужність.
Суперконденсатор – це автономна система енергозабезпечення. Сонячна батарея створює електричний сигнал, який потрапляє в суперконденсатор з дуже великою ємністю. Він накопичує енергію, а потім найоптимальніше розподіляє її за допомогою спеціального електронного менеджера.
Гнучка частина, в якій сонячна енергія перетворюється на електричну, вже була створена. Перед львівськими вченими постало завдання – придумати, як зробити сам суперконденсатор гнучким. Саме це дозволило б зробити всю систему автономною.
Гнучкий суперконденсатор відкриває широкі можливості використання у побуті. Наприклад, якщо обладнати їм туристичні намети, то за день накопичуватиметься енергія, яку потім можна буде використовувати для обігріву намету та приготування їжі за допомогою електроприладів. А якщо збільшити потужність установки, то за допомогою такого суперконденсатора можна опалювати цілий будинок.
Наразі вчені працюють вже над наступним проектом – розробляють гнучкі світловипромінювальні пристрої, які були б пристосовані до одягу, до тканин, тобто розробляють спеціальний світловипромінювальний матеріал. Наприклад, це може бути спеціальний одяг, який світиться вночі. Якщо він буде поєднаний із сонячною батареєю, то вдень буде заряджатись, а вночі буде світитись. Це можна використовувати для поліції або в дизайні рекламі, яка повинна світитись.
Більшість людей любить тварин. Багато хто з нас заводить домашніх улюбленців, щоб піклуватися про них, щоб вони завжди чекали на нас вдома і любили. Однак не всім ритм життя чи обставини дозволяють мати пухнастого друга у себе вдома.
Своєрідну заміну представила львівська компанія Waverley Software у 2017 році. Вони створили робота, який перевершує будь-яку домашню тварину і швидше нагадує друга чи особистого консультанта. Робот Jibo адаптується під свого господаря, його темп життя та звички. Він розпізнає обличчя та голоси, запам’ятовує жарти, реагує на те, що відбувається навколо, відповідає звуками та рухами.
Jibo здатний відобразити практичну будь-яку емоцію, комбінуючи відомі йому емоційні та звукові ефекти. Особистий помічник може робити фотографії, нагадувати про важливі події, повідомляти про свіжі новини та погоду, а також давати поради на основі минулих розмов. Чудо техніки оцінюється у $899.
Винахід вразив не лише український вчений світ. Jibo посів перше місце у світовому рейтингу топ-25 винаходів 2017 року за версією журналу TIME.
Закарпатський учений Петро Бобонич вигадав електронний прилад, який допомагає людям із діабетом. Наручний годинник за типом AppleWatch допомагає дізнатися рівень цукру в крові. І для цього не потрібно проколювати палець та здавати кров у лабораторію.
Вимірювання відбувається за допомогою інфрачервоного променя, який проходить через палець, вухо або ніздрю.
Ідея принципу роботи глюкометра виникла випадково. Щоб зробити перший експериментальний зразок винахіднику знадобилося лише кілька тижнів. Спочатку прилад Бобонича складався з пластмасової кліпси (її роль виконувала звичайна прищіпка для білизни) з припаяними світлоприймачами і діодами, які електричними дротиками були підключені до контролера і харчувалися від батареї або акумулятора.
Щоб виміряти рівень цукру в крові, потрібно прикріпити кліпсу до мочки вуха або на палець. Інфрачервоний промінь проходить через кровоносні судини, після чого дані про рівень глюкози виводяться на контролер. Після кількох дослідів стало зрозумілим те, що новий прилад дає найменшу з усіх відомих глюкометрів похибку – 15% (наприклад, інвазивний прилад припускає 25% похибки).
Апаратом зацікавився київський завод «Арсенал», але далі за переговори справа не пішла. Пізніше до Бобонича звернулися підприємці із Сінгапуру, проте через політичні події в Україні вони так і не прилетіли до винахідника. Через кілька років глюкометром зацікавилися у США, Канаді, Ізраїлі та інших країнах, але винахідник хотів би знайти спонсора саме в Україні та не продавати винахід закордон.
Точний та тонкий лазер, який працює на рівні атомів та молекул, може змінювати властивості поверхні будь-якого об’єкта. Звучить як уривок із науково-фантастичного твору. Однак така технологія існує насправді.
Удосконалити роботу лазера вдалося Ярославу Гнилицькому. В університеті він навчався на кафедрі лазерної техніки, а потім поїхав до Італії, щоб працювати над дисертацією до Університету Модени та Реджо Емілії. Там були всі умови та новітня техніка для розробки нових методик обробки поверхонь на нанорівні.
Проектом молодого вченого зацікавилися в США, але найкращі умови запропонували в Катарі. Для України здійснення проекту виявилося тяжким – на відкриття лабораторії потрібно було близько $1 млн. Але вчений до Катару так і не переїхав.
Колега Інна Полякова запропонувала йому взяти участь у конкурсі Falling Walls Lab. Він виграв український тур та вирушив на світовий фінал до Берліна. Тоді інноватором зацікавилася IT-компанія SoftServe. Ярослав Гнилицький зустрівся з її президентом Крісом Бейкером та директорами компанії. У компанії вважали відкриття перспективним, пообіцяли фінансування та остаточно переконали вченого залишитися в Україні.
Так, у 2019 році у Львові з’явилася лабораторія Novinano. Завдяки фемтосекундному лазеру вчений обробляє поверхні різних об’єктів і вони змінюють свої властивості. Наприклад, з допомогою лазера можна зробити так, щоб поверхня не намокала, повністю відштовхувала лід. Це може стати в нагоді авіабудівним компаніям.
Справа в тому, що літаки дуже схильні до обледеніння через низькі температури на висоті. Заледенілі деталі можуть стати причиною авіакатастроф, тому літак обробляють спеціальною рідиною перед кожним польотом. А якщо зробити поверхню літака вологовідштовхувальної, то небезпека зледеніння перестане існувати.
Крім того, нанолазер широко застосовується в медицині. Оброблені імпланти набагато швидше та якісніше приживаються до м’яких тканин та кісток. Загоєння відбувається як мінімум у 2 рази швидше, проходить без таких ускладнень як крововилив та подразнення.
Поки лабораторія займається тестуванням технології, вчені набирають швидкість та кейси. Їхньою роботою цікавляться вчені по всьому світу, їх дослідження визнають та публікують у відомих наукових журналах, таких як Nature: Scientific Report.
Ярослав Гнилицький у напруженому графіку роботи в лабораторії знаходить час для студентів, які лише розпочинають свій шлях у науковій сфері та проводить у Львівській політехніці курс лекцій з лазерних технологій.
Лабораторія веде переговори з декількома всесвітньо відомими технічними компаніями, але імена багатьох клієнтів поки що засекречені. Відомо лише, що з ними зв’язувалась компанія Apple для роботи над логотипом на техніці. Хто знає, може, скоро корпуси IPhone або MacBook будуть не просто вологостійкими, а повністю захищенними від впливу вологи. Час покаже.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
