Не так давно у Львові відбулося перше засідання робочої групи щодо будівництва крематорію. Цей крок був зумовлений невтішною статистикою – справа в тому, що станом на 2019 рік земель для поховання померлих ставало все менше. Експерти прогнозували, що наявних ділянок вистачить на 2-3 роки. Невдовзі був проведений спеціалізований конкурс, переможцями якого став футуристичний проект архітекторів із Маріуполя. Про те, як буде виглядати крематорій та які його особливості – розповідаємо сьогодні в матеріалі.
Станом на 2019 рік, у Львові поховання були дозволені на Голосківському (десяте за розміром в Україні кладовище) та Сихівському цвинтарях. Також дозволена зона є в мікрорайоні Рясне. Загалом, на території міста є 12 цвинтарів, однак лише 3 вище перечислені з них функціонують. Наприклад, Янівський і Личаківський цвинтар дозволяє лише підхоронювати померлих до рідних.
Втім, проблема з браком місця поховання для Львова не нова. Ще на початку 1980-х років на території Голосківського цвинтаря розпочали будівництво крематорію і колумбарію. Згодом процес був заморожений. Причин цьому було дві: перша – криза 1990-х, друга – непопулярність обряду трупоспалення серед релігійної частини населення.
Читайте також: Київський крематорій: історія та незвичайна архітектура
Час йшов, і проблема ставала все більш значимою, аж поки не стала обговоренням вже на рівні міської ради. Спершу жителі міста самостійно створили петицію стосовно зведення крематорію, однак тогочасна влада її не підтримала – чиновники пояснили своє рішення релігійним питанням.
В 2019 році у Львові провели соціологічне дослідження, щоб зрозуміти, як ставляться до альтернативного методу поховання містяни. Результати опитування продемонстрували, що понад 50% відсотків жителів схвалили створення приміщення для кремації, переважно це була молодь.
Водночас були і особи, які вкрай категорично ставилися до подібного роду будівель, наголошуючи на релігійних переконаннях. Врахувавши всі фактори, головним з яких був неминучий брак землі, в 2020 році міська рада оголосила архітектурні конкурси на будівництво крематорію та облаштування залу прощання.
Читайте також: Інклюзивна бібліотека, IT-парк та гірськолижний курорт: що планують створити на Львівщині
В 2021 році оголосили переможців конкурсу. Ними стала команда архітекторів із Маріуполя, які працювали в Берліні – Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор та Кобец Олена. Молоді люди працюють з проектуванням громадських будівель у провідних європейських архітектурних бюро.
Мер Львова Андрій Садовий у соцмережі схвально відгукнувся стосовно проекту переможців та подякував спеціалістам за роботу. Громадськість теж не забарилася з реакцією – більшості місцевим жителям об’єкт сподобався, втім були й особи, яким будівля крематорію та прощальної зали здалася несмаком.
Проект крематорію за планом має бути реалізований на двох гектарах на території Голосківського кладовища. Споруда матиме поминальну зону та інсталяцію – це зал, де камені занурені у воду (можна побачити на фото вище). Архітектори акцентують увагу, що у своїй роботі насамперед опирались на останній шлях людини. Квадратна будівля, оздоблена цеглою, гармонічно вписується в навколишнє середовище.
Особливу увагу привертають панорамні вікна та простора аскетична зала, де родичі покійного зможуть попрощатися з рідною людиною та побути на самоті. Після спалювання тіла прах віддаватимуть близьким покійного. Крім того, автори проекту подбали і про екологічність майбутнього крематорію. Для будівництва будуть використовувати локальні матеріали, передбачено також отримання альтернативної енергії та повторне використання дощової води.
Читайте також: Андрей Шептицький – єпископ, меценат та політик
Ідея про спалювання тіла померлого часто викликала обурення у громадськості. Одна з причин такого невдоволення – релігійний аспект, згідно з яким кремація тіла не є християнським звичаєм. Щоб прояснити ситуацію, міська влада напряму спитала церкву, що вона думає про подібний метод поховання. Поспілкувавшись з предстваниками храмів, у міській раді дійшли висновку – церква не заперечує будівництво крематорію – єдина умова, щоб після кремації прах був відданий землі, а людина спочивала на кладовищі (колумбарій).
Серед очевидних плюсів такого способу поховання виступає економія. Кремація тіла в декілька разів дешевше за традиційний обряд поховання, також вона економить земельні ділянки, яких зараз не вистачає. Крім того, не потрібно забувати, що спалювання тіла – це всього лише добровільна альтернатива похованню, а не обов’язок. Людина ще при житті може обрати спосіб захоронення.
Наразі в країнах Європи кремація – це один з найпоширеніших способів прощання з фізичним тілом. Всі охочі можуть відвідати прах померлого, який зберігається у колумбаріях з підписом. Також потрібно пам’ятати, що створення крематорію – це один із екологічних способів вшанування близької людини.