Андрей Шептицький
Андрей Шептицький – на цю дитину батьки покладали чималі надії, Він мав юридичну освіту, але пішов у чернецтво. У важкий час він рятував євреїв, писав листи Гітлеру, підтримував українську освіту та реформував банківську справу. Шептицький і його шлях не до успіху, а до покликання – сьогодні в матеріалі.
Андрей Шептицький у дитинстві
Андрей Шептицький народився у шанованій польській родині шляхтичів з графським походженням. Хлопець ріс не по роках, був кмітливим та активним, вражав і його зріст – в дорослому віці митрополит мав зріст 2 метри і 8 сантиметрів. Батьки юнака мали семеро дітей, проте не всі змогли вижити. Роман (майбутній Андрей Шептицький) був третім у родині. Свою першу освіту він отримав удома, як і більшість тогочасних дітей з аристократичних сімей. Мати згадувала, що її чадо було спокійним, він любив молитися та цьому ж привчав свої братів.
Вперше бажання стати священиком Андрей виявив у 9 років – тоді матір хлопця перевела це в жарт, однак вона знала про набожність хлоп’яти. Якщо довго не могла його докликатись, то йшла в капличку – там він розмовляв з Богом. Подальшу освіту він отримував у гімназії в Кракові, і батьки плекали надії, що їхній син або досягне висот в юриспруденції, або у військовій кар’єрі. Його брат у свій час став міністром оборони Польщі.
Під час служби в армії Шептицький підхопив скарлатину, і якщо зараз ця хвороба виліковна, то на той час юнак ледве не попрощався з життям – з армії довелося піти. Скарлатина привела до запалення суглобів, яке в результаті й прикувало майбутнього митрополита до інвалідного візка. Після армії Андрей продовжує навчатися, зокрема він студіює право та теологію у Вроцлавському та Краківському університетах, однак все частіше розмовляє з батьками про своє покликання – служіння Богу.
Митрополит Андрей Шептицький разом із родиною у Прилбичах перед вступом у монастир
28 травня 1888 року Шептицькі відвозять сина до монастиря отців Василіан у Добромилі – саме тут юнак отримує чернече ім’я Андрей. Хлопець стає монахом-василіаном, благословення він отримує від Папи Лева ХІІІ. Цей факт у тогочасному суспільстві Шептицьких означав зраду польського коріння, та батьки підтримали рішення сина.
“Я українець з діда-прадіда. А церкву нашу і святий наш обряд полюбив я цілим серцем, присвятивши для Божої справи ціле своє життя”, – так описував своє рішення митрополит.
Після цього Шептицький певний час живе в краківській єзуїтській обителі на площі св. Варвари, там ж він відвідує університетські курси з богослов’я та філософії і дотримується Великого посту – їсть раз на день і п’є чашку чаю. На це звернув увагу ректор колегії. Підкошений скарлатиною і періодичним голодуванням Шептицький підхопив тиф, і батьки забрали сина лікувати.
Пізніше, за порадою лікаря, він їде в Закопане (польський гірськолижний курорт, аналог Буковелю), щоб укріпити здоров’я гірським повітрям. Зарекомендувавши себе як хорошого монаха, Шептицький отримує статус ігумена у Львові, а згодом починає викладати у монастирі. Загалом, майбутній митрополит досить швидко просувається по “кар’єрній драбині” і ще швидше отримує любов народу – він першим почав спілкуватися з гуцулами їхньою мовою. Хоча на початку його вороже сприймали, вважаючи за польського шпигуна, який розвалить українську церкву.
Андрей Шептицький, січень 1918 рік
12 січня 1901 року в соборі св. Юра у Львові Андрей Шептицький офіційно став Митрополитом Галицьким. Спершу на своєму посту він зайнявся розвитком освіти. Найздібніших студентів семінарій він відправляв навчатися до університетів Рима, Інсбруку, Фрібуру у Швейцарії та до Авґустінеума у Відні.
Учні любили свого духовного наставника, адже він щиро розмовляв з молоддю, допомагав чим міг і відзначав старанних молодих людей. Шептицький зіграв значну роль і в політичному житті країни – для деяких політиків він був немов “кістка в горлі”, бо не боявся перечити та діяв все одно дуже дипломатично.
Наприклад, у 1901 році Митрополит закрив греко-католицьку семінарію на знак підтримки сецесії українських студентів із Львівського університету. Однак була подія, яка сильно розлютила український народ. Шептицький щиро засудив Мирослава Січинського, який, за постійні знущання над українцями, вбив Анджея Потоцького. Щоб урівноважити права українців, представник церкви у 1914 році домовився про виборчу реформу, яка би збільшила політичне представництво українців у Галицькому сеймі. Цьому завадила війна.
Шептицький не раз закликав не грузнути духовенство в політичних перипетіях, проте сам він не завжди так робив. Він не покинув Львів в часи Першої світової війни, за що був засланий у Росію. Повертаючись до Львова, він виступив на зборах Центральної Ради, а прибувши на місце – отримав два роки арешту. Виїхати з України зміг тільки в 1920 році, після втручання Ватикану. У своїх промовах він активно закликав підтримувати українців. за що поплатився вже у рідній Польщі – там його й арештували на три місяці.
Андрей Шептицький за читанням
Андрей Шептицький не змовчав і не прийшов повз події Голодомору. Він видав послання-протест проти штучного голоду в Українській СРСР.
“Україна в передсмертних судорогах… Населення вимирає голодовою смертю. Оперта на несправедливости, людоїдна система державного капіталізму довела багатий край до повної руїни…”.
Під час війни Митрополит врятував сотні єврейських життів – люди під його прикриттям переховувалися у греко-католицьких монастирях і навіть в резиденції митрополита. В церквах євреям видавали фальшиві документи, а дітям – свідоцтва про народження. За різними даними, число врятованих коливається від 100 до 2000 осіб.
Окремої уваги заслуговує діяльність Митрополита як мецената, адже він заснував Український Національний Музей, близько 1 мільйон доларів передав на сиротинці, придбав будинок, де Олекса Новаківський заснував художню школу. Шептицький став ініціатором перших заповідників, часто гроші він віддав на створення садочків та шкіл. Йому належить і ідея Народної лічниці – сюди приходили лікуватися ті, хто не міг дозволити собі піти до платного лікаря. Це лише невеликий перелік зробленого Андреєм Шептицьким.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
