Львів на фотографіях Марека Мюнца

В наші дні можна знайти багато фотознімків Львову у мережі. Втім, раніше закарбувати спогади за допомогою фотоапарату було набагато складніше.

На межі 19 та 20 століття у Львові жив та працював Марек Мюнц. Розповідаємо про те, хто це такий та показуємо його світлини Старого Львова.

Підприємець-прагматик

Марек Мюнц народився в 1872 році у єврейській родині. А свою професійну підприємницьку діяльність він розпочав у 1902 році. Багато часу він працював фотографом, а після того, як досяг хорошого рівня майстерності, відкрив власне фотоательє.

Марек Мюнц відзняв близько півсотні фотографій довоєнного Львову. І, безперечно, його знімки мають надзвичайну історичну цінність. Мюнц, переважно, фотографував для преси. Але також він робив спроби і кінооператорської діяльності.

Львів, якого вже не існує

На початку 20 століття фотографією займалися мало. А кожна світлина вважалася витвором мистецтва. Здебільшого, на початку 1900х панував документальний жанр. Це стосувалося як кінематографу, так і фотографії. Але художні портрети також зустрічалися.

На першій фотографії ми бачимо людей на Другому львівському іподромі. Судячи зі світлини, для глядачів були виокремлені окремі ложі-трибуни, а місце для перегонів було відмежоване спеціальним парканом.

На жаль, Другий львівський іподром проіснував зовсім недовго. Вже в 1923 році на його місці побудували комплекс спортивних споруд.

Ще один приклад документальної світлини. На цій фотографії можна побачити людей на місці забудови. Пізніше тут буде лікарня для душевнохворих, але в 1905 році її тільки почали споруджувати. Заклад існує й понині, вже понад сто років.

А на цій світлині зображений тильній бік пам’ятника Александрові Фредро – видатному галицькому комедіографу. Фотографія була зроблена на початку 1930х років, але з тих пір на площі багато змінилося. Зокрема, прибрали пам’ятник. Його перевезли до Польщі по закінченню Другої світової війни. А в 1994 році на це місце встановили монумент Михайлові Грушевському.

Обрамлення цієї площі також стало іншним. Звідти прибрали клумби, а декоративний ланцюг, який прикрашав монумент Фредро, став елементом обрамлення балюстради першого поверху Палацу мистецтв.

Читайте також: Львівські паралімпійці: розповідаємо про містян, які здобули нагороди на чемпіонаті світу

Документальні світлини львівських будівель

В міжвоєнні часи нічне освітлення мало надзвичайне значення. Це було показником розвитку міста та його престижу. І, звісно ж, Львів також не залишився осторонь.

На фотографії можна побачити, наскільки якісним було освітлення у Львові в 1920ті роки. Тоді ще не було фотоплівки високої світлочуттєвості, тож те, що на фотографії можна чітко роздивитися будівлю та її задній план доводить, що освітлювали дійсно на совість.

Ще одним важливим показником була наявність рекламних вивісок. Особливо це стосувалося освітлювальної реклами. І, як можна побачити на фотографії, така реклама у Львові також була.

Читайте також: Палац дитячого щастя: садочок «Орлятко» київського заводу «Арсенал»

Це ще одна фотографія Оперного театру, зроблена трошки пізніше. Тут ми бачимо будівлю з іншого ракурсу, а фотографія дещо у гіршій якості. Можливо, з цієї сторони  було менше лихтарів. А може, в той вечір не всі з них працювали.

Так чи інакше, але театр все одно можна роздивитися, що знов-таки говорить про гарне освітлення.

А оця світлина ілюструє наслідки зіткнення трамваю та автобусу. Пізніше це фото було опубліковано у місцевій пресі.

Після Першої світової війни у Львові почав активно розвиватися громадський транспорт. І, як і можна було очікувати, побільшало випадків травмування. Ця аварія була однією з багатьох, яка сталася у Львові в ті часи.

Читайте також: “Бригідки” – найстаріша в’язниця на території сучасної України

А тут зображена панорама Львова з Гори Страт, біля підніжжя якої простягнулася вулиця Клепарівська. В 20 столітті на горі часто збиралися львів’яни, тож місце цікаве своєю історією.

Звісно, що зараз панорама вже дещо змінилася, адже пройшло вже цілих сто років. І сьогодні у Львові живуть вже нові люди, які створюють нову історію.

Тетяна Шарапова