Тут співала Крушельницька: історія Львівського оперного театру

14:29  |  11.04.2021
Львівська опера

Складно уявити Львів без Оперного театру. Це візитівка міста й, здається, невід’ємна його частина. На фоні будівлі фотографуються туристи, а біля кас величезні черги.

Будівля також гарна своїм оформленням. Театр прикрашають величезні скульптури, присутні елементи ренесансу, бароко й модерну, а також є унікальний живопис.

Проте, Львівський оперний театр з’явився трохи більше ста років тому. У це складно повірити, адже здається, що театр був у Львові завжди.

Будівництво і відкриття

будівництво опери

Оперний театр під час будівництва


Рішення про будівництво театру не було спонтанним. До цього підійшли серйозно і з належною відповідальністю. Так, в  1895 році, було оголошено конкурс на найкращій архітектурний проект театру. В конкурсі переміг Зиґмунд Ґорґолевський.

У 1897 році почалося будівництво за проектом Ґорґолевського. Цей архітектор був автором багатьох монументальних споруд, зокрема у Польщі й Німеччині.

Фундамент театру побудували на річці Полтва. Це була вимушена міра: в центрі Львова вже не було місць для будівництва театру.

Усього через три роки, в жовтні 1900, театр відкрили для глядачів.  Відкриття відбувалося з урочистостями: на сцені була презентована лірико-драматична опера «Янек», а у відкритті взяли участь письменник Генрик Сенкевич і композитор Ігнацій Ян Падеревський. Також прибули делегації з різних європейських театрів.

До 1934 року театр носив назву «Великий міський театр» і у нього був величезний репертуар. Проте, в 1934 році театр було закрито через брак коштів. Але в 1939 році львів’яни знову мали змогу насолодитися оперою й балетом, адже театр поновив свою роботу. Щоправда, тепер з новою назвою – «Львівський державний театр опери і балету».

Читайте також: Преданность сцене: основатель Театра на Левом берегу Эдуард Митницкий

Виступи Соломії Крушельницької та Модеста Менцинського

Крушельницька і Менцинський

Соломія Крушельницька та Модест Менцинський


На сьогоднішній день Львівська опера носить ім’я Соломії Крушельницької. Але, що цікаво, сама співачка виступила на його сцені лише декілька разів в рамках одного туру.

Пані Крушельницька взяла учать у шістьох операх на сцені Львівського театру. Глядачі були у захваті від виступів, а критики відгукувались про Соломію з теплотою. Особливо запам’ятався образ співачки в опері «Графиня». Наприклад, один рецензент «Львівського кур’єру» характеризував виступ Крушельницької так:

Усе, абсолютно усе було досконалим, привабливим, захоплюючим. Пані Крушельницька глибоко розуміє задум лібретиста і композитора, надзвичайно вдало знайшла відповідний тон при створенні образу. Оскільки співачка володіє акторськими даними, немов би спеціально створеними для Графині, то успіх був величезний. Від першої появи, співачка внесла дух життя на сцену, і слухач одразу зорієнтувався, що перед ним створений образ дами-кокетки.

Ще, у Львівському театрі виступав Модест Менцинський – знаменитий тенор, якого чудово знала європейська інтелігенція. На відміну від Крушельницької, він дав більше концертів у Львівській опері. Щоправда, з досить великими інтервалами.

Він співав у Львівській опері спочатку в 1903 році, а потім в 1908-1909. Можливо, Менцинський міг би залишатися на львівській сцені, але його більше приваблювала Європа. Пізніше він став солістом у Кельні, а потім й у Стокгольмі. Тим не менш, Львів пам’ятає великого митця.

Читайте також: Легенда про чорну труну, тюремні камери, історія з флюгером: топ-10 фактів про Львівську ратушу

Вагітна статуя, унікальна риба та безцінна завіса

Парнас

Завіса “Парнас”


Не дивлячись на те, що проект театру був продуманий до дрібниць, не обійшлося без курйозів. Один з них пов’язаний зі скульптурою «Слава».

«Слава» прикрашає центральний фасад будівлі. Це величезна жіноча фігура з пальмовою гілкою в руках й округлими формами. Саме навколо цих форм і виникли суперечності.

Одного разу професор гінекології Марс заявив, що статуя явно вагітна, бо в неї округлий живіт. Він припустив, що вона приблизно на четвертому місяці. Ця заява набула резонансу: з одного боку, знайшлись ті, хто підтримував теорію професора, але з іншого – львів’яни казали, що скульптура побудована в стилі ренесансу, тому такі округлості не дивні.

Але професор не збирався так просто здаватися. Він знайшов автора скульптури й той дав йому адресу натурниці. Професор одразу відправився до неї й вона підтвердила, що дійсно була вагітна під час позування. Таким чином Марс зміг відстояти свою теорію.

Ще один курйоз пов’язаний з відомою завісою «Парнас». Її створив польський художник українського походження Генрих Семирадський. Його не просто так запросили до роботи: керівництво театру вирішило, що кращого майстра, ніж Семирадського знайти не вдасться.

І ось, майстер виконав свою роботу. Аж тут раптом з’ясувалося, що у замовників немає грошей. Здавалося б, завіса буде втрачена, але ні. Семирадський вирішив подарувати роботу своїм співвітчизникам. І з тих пір «Парнас» прикрашає залу театру.

У Львівського театру також були й серйозні проблеми. Справа в тому, що через рік після відкриття будівля почала сильно просідати. Це відбувалося так швидко, що в народі стали говорити про неминуче руйнування театру. Але побоювання львів’ян не виправдалися: в якійсь момент будівля припинила просідати. З тих пір з’явилася легенда, що у Полтві живе унікальна риба, яке не дає театру зруйнуватися.


Читайте також: Де погуляти у Львові: небанальні місця міста Лева, що вас здивують

Візит Руджеро Леонкавалло

Руджеро Леонкавалло

Руджеро Леонкавалло


У 1903 році до Львова завітав італійський композитор Руджеро Леонкавалло. Він приїхав з двома авторськими концертами, щоправда, жодного з них він не дав в Оперному театрі.

Руджеро відвідав Львівську оперу в якості глядача. Він захоплювався творчістю Соломії Крушельницької, тож вирішив скористатися нагодою послухати її виступ.

Візит Леонкавалло не обійшов уваги преси. На наступний день газети писали:

Учора Леонкавалло дивився в театрі виставу «Страшний двір» Монюшка, щиро сипав оплески акторам, а тим часом сотні лорнетів були повернуті у бік ложі, де сидів великий композитор.

7 та 9 травня композитор дав авторські концерти у «Львівській філармонії». Леонкавалло сам диригував під час концерту, що з захватом сприйняла публіка.

Львівська опера під час ІІ Світової війни

Львівська опера

Опера під час німецької окупації


У 1939 році Львів було приєднано до складу СРСР. Тоді ж і почався процес формування Державного українського театру опери й балету. До театру приєдналися різні артисти, а також була сформована самостійна балетна трупа.

В театрі почали ставити вистави західних і радянських авторів, зокрема «Тихий Дон» за романом Михайла Шолохова.

Коли на СРСР напали війська Третього Рейху більшість акторів було евакуйовано. Проте, театр продовжував свою діяльність. У театрі продовжували ставити виставити, деякі навіть за участю німецьких артистів.

Упродовж 1941-1944 років у театрі відбулося три повноцінні сезони. Ставилися драми, оперети, балети й концерти симфонічної й камерної музики. Після звільнення Львову від німецьких військ виникли складнощі з формуванням трупи. Але через деякий час її все ж було сформовано.

Львівська опера в наші дні

опера в мініатюрі

Львівська опера в мініатюрі


Сьогодні минуло вже понад сто років з моменту відкриття театру, але він не втрачає популярності. До Львівської опери навідуються багато іноземців й українських туристів. А одного разу Оперу відвідав навіть Папа Римський.

У залі Львівської опери може одночасно зібратися 1100 глядачів, яких порадує широкий репертуар. В театрі також проводять різноманітні фестивалі й інші події.

У 2020 році, не дивлячись на карантинні обмеження,  у театрі вдалося реалізувати 105 вистав та 24 концерти. А ще, на площі біля театру було встановлено його мініатюрну модель зі шрифтом Брайля, щоб люди з вадами зору могли також відчути красу будівлі.

Тетяна Шарапова

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: