Зеновій Флінта. Автопортрет
На цьому полотні ви бачите унікальну людину. Це Зеновій Флінта – український художник-кераміст, живописець та графік. Він був учнем Карла Звіринського і допомагав готувати матеріали для “підпільної академії”. Флінта щиро захоплювався старовинними українськими орнаментами та кінематографом Федеріко Фелліні, завдяки йому звичайна тарілка перетворювалася у витвір мистецтва.
Зеновій Флінта
Зеновій Флінта народився 1 вересня 1935 року у селі Токи, що на Тернопільщині. Дитинство хлопчика пройшло в роки війни, освіту маля здобуло в рідному селі. Батьки Флінти були простими селянами, водночас саме вони дали юнаку поштовх до творчості – сімейні звичаї, традиції та мальовничі ландшафти Покуття прослідковуються в творчості митця.
Після закінчення школи Флінта продовжив навчання у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша – освіту опановує з перервами, бо юнак був змушений пройти військову службу в Баку.
В училищі він захоплюється творчістю народних майстрів, і особливу увагу звертає на старовинні орнаменти. У навчальному закладі він знайомиться з Карлом Звіринським, який спонукав Зеновія займатися самоосвітою. Вже згодом він допомагатиме Звіринському готувати матеріал для його підпільних лекцій. До слова, Зеновій Флінта був найстаршим учнем Звіринського, однак і одним з найстаранніших.
Читайте також: Карл Звіринський – іконописець, який створив підпільну школу
Біля Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша. Зеновій Флінта в центрі праворуч. 1950-ті роки
Навчання в Карла Звіринського мало великий вплив на всю подальшу творчість юнака, не кажучи вже про те, що вони стали добрими товаришами – юний Зеновій був захоплений музикою та європейськими поглядами на мистецтво. Все це здавалося юнаку нечуваною сміливістю, адже в радянському союзі творчість трактували як партійну користь.
В захопленні від нових знань, Флінта відвідує з товаришами концерти піаністів Рудольфа Керера та Святослава Ріхтера, скрипаля Ієгуді Менухіна та студентського хору Кембриджського університету. В цей час молодий чоловік зустрічає своє кохання Ганну Паздрій – вродлива дівчина підкорила серце художника.
Читайте також: Оксана Линів – перша жінка-диригент Опери австрійського Ґраца
Зеновій Флінта. Робота “Мелодія Баха”, 1975 рік
Крім Карла Звіринського, чималий вплив на митця мав Роман Сельський. Саме завдяки ньому Флінта захопився культурою французького живописного колоризму. З Сельським художник кераміст знайомиться під час навчання в Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва, де він опановує мистецтво художньої кераміки.
Флінта був здібним учнем і добрим товаришем, тож згодом в цьому інституті він почне викладати – студенти любили його лекції, а він любив з ними дискутувати. Ковтком свіжого повітря для молодого чоловіка стало стажування у Варшавській, Краківській і Вроцлавській академіях мистецтв. Подальший вплив на творчість українця мала й художниця Ярослава Музика, яка допомагає йому у розумінні народного мистецтва. З дитинства її вабили фольклорні образи, і своє тонке чуття орнаментів і символів вона передавала Зеновію.
Наполеглива праця дала свої плоди, незабаром твори Флінти виставляли навіть у Москві. Він бере участь у Міжнародних бієнале (виставки) з кераміки у Італії та Франції, подорожує та знайомиться з новими людьми. Добросердний чоловік із глибоким поглядом вмів знайти спільну мови з новими товаришами. У своїх мемуарах Карл Звіринський згадував, що художник-кераміст не мав ворогів, до всіх добре ставився.
Читайте також: Олекса Новаківський – живописець, що заснував мистецьку школу
Роботи Зеновія Флінти
Неприємною несподіванкою для митця стало закриття “підпільної академії” Карла Звіринського, водночас за час навчання там він виріс, як митець та значно розширив свій кругозір. Флінта створює власну герметичну мову пластичних асоціацій – його роботи можна побачити на фото вище. Незабаром митець став одним з провідних майстрів української кераміки. До слова, його роботи (керамічні панно) можна побачити і зараз в ресторані ”Львів”, пансіонаті “Південний”, що у Трускавці, крім того, окремі екземпляри митця виставлені в музеї модернізму.
В період з 1971 по 1979 рік Флінта очолює секцію декоративно-прикладного мистецтва Львівського відділення Спілки художників УРСР, завдяки його старанням молоді художники отримали можливість малювати. Сам митець тоді захопився творчістю Федеріко Фелліні – цитати з його фільмів він часто пригадував у розмові з товаришами чи колегами по роботі. Цікаво, що Зеновій не любив перемальовувати чи підправляти, коли він брався до роботи – все мало виходити з першого разу.
Художник мав багато творчих планів на життя та, на жаль, йому завадила хвороба, з якою той бився останні три роки життя. Він любив подискутувати зі своїми друзями про те, яким буде той інший “потойбічний світ”. Флінта любив життя, любив сонце і природу, часто виїжджав на планери і серед мальовничих місцевостей створював черговий шедевр.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
