Щоб влаштувати собі екскурсію по Львову, не завжди потрібно користуватися послугами гіда. Достатньо буде сісти у місцевий трамвай та покататися по центру міста, минаючи вулиці, алеї та бульвари – погляд сам зупинятиметься на доладних віллах, які розкидані по Львову. Одна з таких є і вілла Дзівінського – за своє життя ці стіни побачили немало драм і стали свідками людських таємниць. Сьогодні розповідаємо, чим прославився особняк на Генерала Чупринки.
Захаревич Юліан з дружиною
Ві́лла Дзі́вінського, або, як ще її називають, Ві́лла на «Хре́сті» була спроектована одним з найкращих львівських архітекторів Юліаном Захаревичем. Впару до нього особняк проектував і Іван Левинський. Останній заснував свою архітекторську фірму, до якої і звернувся замовник будинку – ректор Львівської політехніки та відомий математик Плацид Заслав Дзівінський.
Готовий дім привертав увагу містян. Ошатна споруда була зведена у найкращих традиціях – тут і шпильчасті вежі з черепиці, і керамічні оздоблення, та, звісно, зрізьблені деталі. Ця краса чудово збереглася у своєму первісному вигляді до нашого часу.
Протягом 10 років у віллі мешкав її замовник Заслав Дзівінський – польський математик, крім студіювання, ще працював редактором «Czasopisma Technichnego» – це один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові. Видавався у Львові польською мовою. Часопис користувався популярністю серед кола тогочасної інтеліґенції. До слова, Дзівінський часом збирав у себе в гостях шановане товариство і проводив наукові бесіди.
Крім математики, Заслав цікавився і астрономією. Потрібно сказати, що з верхнього поверху вілли було напрочуд гарно спостерігати за нічними зорями та навіть галактиками через телескоп. Дзівінський викладав астрономію і в університеті – деякий час пан керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи.
Читайте також: Причепурити друга: де у столиці підстригти хвостатого
Табірний оркестр із в’язнів
Під час Другої Світової війни вілла Дзівінського стала прихистком для єврейського піаніста Леопольда Мюнцера – він розділив участь тисячі львівських євреїв і загинув у Янівському концтаборі, але перед тим чоловіка змусили грати у табірному оркестрі. У довоєнному житті Леопольд був професором катедри фортепіано у Галицькому музичному товаристві, проводив творчі вечори в особняку та жив гідним для взірця життям.
Мюнцер зробив зі свого ім’я бренд у музичному світі – його запрошували на концерти, прагнули навчатися у нього та брати приватні уроки у митця. Вілла для Леопольда стала віддушиною після витомлюючих, але таких натхненних виступів. Після Мюнцера невтішна доля спіткала і наступного мешканця будинку.
Ним став Володимир Кузьмович, голова Секретаріату УНДО. Чоловіка було заарештовано радянською владою – він помер на засланні у російській Комі. Однак справжня антилегенда вілли оселилася тут пізніше – це був Микола Олексійович Островерхов, росіянин та знаний крадій мистецтва.
Читайте також: Повернення Почайни: як виглядатиме втрачене русло та новостворений парк
За своє життя він чорними шляхами отримав десятки цінних полотен. Однак і це ще не все – Островерхов часом погрозами та залякуваннями забирав у людей цінні речі, виламував двері та крав речі зі старих квартир.
Згодом чоловік помер, а його награбоване майно взялося пильно захищати КДБ. Чому вона раптово зацікавилося краденим – невідомо, але й до цього Островерхова час від часу помічали з людьми у формі. Цілком можливо, що КДБ також була причетна до грабунків і не хотіла віддавати статки Островерхова. Довгий час вони залишалися у віллі Дзівінського.
Читайте також: Леопольд фон Захер-Мазох – сучасник БДСМ та хитрий коханець
Вже за часів Незалежної України всі скарби вілли почали декларувати – нотаріуси, юристи та мистецтвознавці мали роботи на понад два тижні. Інспектуванням цінних експонатів займався культурний фонд.
Загалом з вілли були вивезено цілих 11 машин з награбованим майном – ці речі передали у галерею. Після цього відбувся суд, на якому частину речей ідентифікували як ті, що були викрадені зі Львівщини. Власне, ці експонати поїхали у Львівську картинну галерею.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
