Андрій Первозваний або як на Галичині Андрія святкують

17:58  |  13.12.2022

13 грудня Україна вшановує День Андрія, це народно-християнське свято з давніх-давен дуже шанують на Галичині тай загалом в Україні. Колись саме на Андрея дівчата проводили вечорниці. В цей час молоді незаміжні юнки збиралися в хаті одної із товаришок та цілий вечір співали, вишивали й звісно, що підшукували собі схожу пару. Про традиції на Андрея, забобони та християнські мотиви — читайте в матеріалі.

Обрядовий корж

Молода і свашка на день Андрія. Молода тримає калиту на стрічці. Поділля, початок 20 ст.

Традиційно на Андрея випікали особливий корж, який був присутнім атрибутом тільки на цьому святі. Називали його калита — відтак, за допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Зазвичай, Калиту готували з маком, медом та горіхами, але вона була пісною, оскільки  Андрія припадає Різдвяний піст. Навіть сьогодні деякі господині готують цей корж до свята. Ми наводимо легкий рецепт для святкового коржа. Для приготування Вам знадобиться:

Мед – 2 ст. л.

розпушувач – 1 ч.л.

Мак – 160 г.

Цукор – 80 г.

Борошно – 500 г.

Тепла вода – 250 мл. 

Рослинна олія – 3 ст. л. 

дрібка солі

Волоський горіх –  3 ст.л.

Читайте також: Мілена Рудницька – піонерка фемінізму та жінка, яка розповіла про Голодомор

Марка, випущена Укрпоштою до дня Андрея

Як приготувати?

1. Всипте в миску борошно, додайте сіль, розпушувач та перемішайте.

2. Додайте теплу воду, олію та перемішайте.

3. Окремо розітріть мак з цукром, лишіть трішки маку для посипки. Суміш маку та цукру додайте до тіста. Можна додати трішки сухофруктів. 

4. Добре вимісіть тісто, сформуйте кулю та лишіть  накритій мисці на півгодини.

5. Сформуйте з тіста калиту з отвором посередині. 

6. Розігрійте духовку до 180 градусів та випікайте 30 хвилин.

7. Змастіть готову калиту медом, посипте маком та горіхами.

8. Коли вистигне, перев’яжіть червоною стрічкою.

До слова, були випадки коли калиту пекли ще й на весілля. Такі звичаї були розповсюджені серед Буковинського краю. Тоді дівчина вішала калитку на добробут у майбутній родині.


Читайте також: Історична Клепарівка — чим прославилася місцевість

Андріївські вечорниці

На Андрія дівчата не тільки пекли калиту, але й ворожили. Саме на таких народних мотивах засновано полотно Миколи Пимоненка, українського маляра, який в деталях змалював захват дівчат від магічної атмосфери свята.

Починався захід після заходу сонця. Тоді хлопці й дівчата збиралися в сінях та починали забаву. На таких святах молоді люди знаходили собі пару. На свято дівчата приходили не з пустими руками, бо це вважалося поганим тоном. Відтак, жінки й молодиці несли сир, масло, солодке печиво, борошно до ґаздині, які влаштовувала вечорниці. Не обходилися без гостинця і парубки. Відтак, женихи приносили наливку і цукерки. 

Ще одна із цікавих традицій пов’язана з чобітками. Збираючись разом, дівчата ставили свої чоботи в рядочок і по черзі переставляли змійкою від лави до порога. Чий чобіт першим торкнеться порога, та першою і вийде заміж, чи діяв такий метод невідомо, однак дівчата охоче його дотримувалися. 

Читайте також: Митрополичі сади – як Бернард Меретин створив оазис біля собору

Пампушки й гілочки вишні

На Андрея традиційно окрім калити пекли ще балабухи, або по простому — пампушки. Їх робили пустими або з начинкою, в основному це було варення або вишні, притрушували пампушки цукровою пудрою.  Молодиці гуртом пекли пампушки. Після цього кожна дівчина брала пампушку, помічала її і клала на низенького ослона. Потім впускали до хати собаку господарки. Чию пампушку з’їсть першою пес, та дівчина першою і вийде заміж.

Ще один цікавий звичай був пов’язаний із вишневою гілочкою. Відтак, прийшовши на своє подвір’я, дівчата зрізали вишневу гілочку і ставили у воду: якщо до Різдва зацвіте, то дівчині щаслива доля на одруження. Не оминали своїх традицій й парубки, звичним було робити збитки дівчині, яка подобалася. Не варто було дивуватися, якщо увечері на Андрея з обійстя дівчини пропадали ворота, або речі, які сушилися на мотузці. Ці скарби юнаки ховали по селу.

Перед тим, як лягати спати в ніч на Андрея дівчата під ліжко ставили миску з водою, а зверху – дощечку (ніби кладку через річку) і так промовляли:

      О дай же, Боже, молодій мені,

      Щоб приснився мій суджений вві сні.

      І Тебе, Святий Андрію,

      Я прошу, як умію:

      Святий Андрію, допоможи,

      Мене сьогодні не залиши!

      Ой ти, місточок, та не хилися,

      А ти, Іванку, мені приснися.

      Перейди річку – биструю воду,

      Й веди до шлюбу мене, молоду.


Перш ніж заснути, повторювали ці слова кілька разів, на ранок дівчині мав приснитися її суджений.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Популярные материалы
Історія Стрийського парку Львова

Один із найстаріших парків Львова – Стрийський, є пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення. Він розташований у Галицькому районі міста і займає понад 50 гектарів. Це популярне місце для відпочинку та прогулянок мешканців, з багатьма фотогенічними…

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: