Митрополичі сади – як Бернард Меретин створив оазис біля собору

10:00  |  25.11.2022
Митрополичі сади

Митрополичі сади

Колись архітектор Бернард Мартин вирішив втілити в життя один з найкращих своїх проєктів на Західній Україні. Мова йде про митрополичі сади – це розкішний сад, розташований біля палацу греко-католицьких митрополитів на території комплексу собору Святого Юрія у Львові. Місце має сакральне значення для Львова. Про те як створювали пам’ятку та які таємниці вона приховує — розповідаємо в матеріалі.

Квіткові партери

Сад св. Юра на плані Львова, 1828
Сад св. Юра на плані Львова, 1828

Львів – ще в Середньовіччі став взірцем європейського міста, тут вирізнялася красою місцева архітектура та озеленення міста. Чого вартував тільки парк Кілінського, який красувався на всіх весільних фото тогочасних молодят (ред. мова йде про той час, коли знімки стали звичною частиною технологічного прогресу).

Взагалі любов до красивих ландшафтів у Львові панувала всюди, навіть кав’ярні чи магазини намагалися оздобити так, щоб там панувала зелена атмосфера. Вигадливі продавці обплітали таверни квітами, використовували лозу для плетіння.

Схожа ситуація була і з локальними храмами, місцеві архітектори намагалися підібрати не лише вдалий архітектурний проєкт споруди, але й шукали підхоже місце для майбутньої святині.

Читайте також: Мілена Рудницька – піонерка фемінізму та жінка, яка розповіла про Голодомор

Сучасний вигляд садів
Сучасний вигляд садів

Архітектором собору Юра став відомий на той час Бернард Меретин, чоловік був схиблений на деталях в архітектурі, всюди вбачав красиве. Власне, тому Бернард не просто спланував, як мала виглядати святиня, але й чітко побачив, що її повинно оточувати. У думках архітектура вимальовувалася грандіозна картина собору.

Меретин до деталей спланував інтер’єри, декор та навколишню територію садів. На жаль, реалізація садів почалася вже після смерті архітектора, він не встиг помилуватися цілісною картинкою свого творіння. Близько 1762–1771 років довкола митрополичого палацу було закладено декоративний сад на терасах, який одразу привернув увагу галицької знаті, місце отримало славу серед митців.

Читайте також: Мольфари Галичини: як зароджувалися в темну та світлу годину. Частина І

Планування  садів

Бельведер в парку Сан-Сусі, Потсдамі.
Бельведер в парку Сан-Сусі, Потсдамі.

Щоб побудувати проєкт задуманий Бернардом архітекторм довелося добряче помізкувати над формами, щоб вмістити в ландшафт омріяні сади. Відтак, сад на терасах мав бути утриманий потужними підпірними стінами. Кожна з цих терас в результаті мала утворювати гафтовані квіткові партери, на кшталт зали в Опері, тільки замість сидінь для глядачів, тут росли квіти, тисячі саджанці вкривали терасу, заливаючи горизонт різнотрав’я кольорів. На цю красу приходили подивитися містяни, а особливо полюбляли пейзаж заходу сонця.

Митрополичі сади планували за аналогією з ватиканським Бельведером, фактично це була окрема паркова споруда розташований в підвищеній частині рельєфу, звідки відкриваються мальовничі краєвиди. В нашому випадку це мав бути вигляд на Високий Замок.

“З духовного — Божого храму — і починається ансамбль кафедрального собору, а завершується величавим дійством мистецтва садів при митрополичих палатах, візуальний простір яких замикає панорама міста”, — так описували Собор святого Юра та прилеглі до нього території.

Сьогодні цей архітектурний ансамбль у стилі пізнього бароко належить до спадщини ЮНЕСКО, однак в радянські часи сади були занедбані і на жаль, слугували місцем не для культурних часопроводжень. Згодом їх занедбали зовсім, власне уряд тоталітарної машини не надто опікувався архітектурною спадщиною Львова, натомість встиг забудувати окремі райони потворними сірими багатоповерхівками. 

Читайте також: 10 сучасних львівських художників

Хто відновив сади

Фото: Фундація Духовного Відродження
Фото: Фундація Духовного Відродження

Щоб відновити загублену пам’ятку обрали благодійну організацію “Фундація Духовного Відродження”, якій вдалося не тільки зберегти, але й покращити стан Митрополичих садів. Відкриття реставрованої нижньої частини Митрополичих садів відбулося 2015 року. До слова, для широкої аудиторії ця територія відкрилася вперше від часу виходу УГКЦ з підпілля.

Відновлювали територію за допомоги благодійників, як місцевих, так й закордонних меценатів, які прагнули зберегти історію. Верхню частину садів відкрили у 2016 році, з того часу територія слугує для львів’ян зоною духовного відпочинку, тут також часто влаштовують фотосесії новоспечені молодята.

“Унікальність Митрополичих садів полягає в тому, що це закрита (приватна) територія, яка належить УГКЦ, де знаходяться Митрополичі палати. Це місце маловідоме, навіть серед львів’ян, місце тиші та роздумів”, — кажуть в благодійному фонді.

Ц й справді так, сади приховані від людського ока, колись тут гуляв митрополит Андрей Шептицький та Папа Іван Павло ІІ, який відвідав їх у 2001р році. Побачити сади безкоштовно може дорослий з дитиною до 13 років з карткою Lviv City Card. Для всіх інших охочих є можливість екскурсії, забронювати її можна за телефоном — 097 702 7717.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: