Питання декомунізації в Україні як ніколи на часі, тому в столиці та багатьох інших містах зараз активно пропонують варіанти перейменувань вулиць, музеїв, архітектурних об’єктів та площ, які носять імена російських діячів. Адже попри всі здобутки громадян рф раніше – зараз і на багато років вперед їхня культура асоціюватиметься з мародерством та мовчазним підтримування злочинного режиму. Сьогодні ми поговоримо про львівські вулиці, площі та алеї, і, звісно ж, згадаємо, на чию честь вони були названі.
Олександр Мурашко з дружиною та його полотна “Селянська родина” і “Зима”
У Шевченківському районі Львова розташувалася мальовнича вулиця Олександра Мурашка – українського художника, який був закоханий в традиційний побут та звичаї народу України. Вперше вулиця виникла в ХХ столітті, проте носила іншу назву – Кайзера бічна, згодом її перейменували на вулицю Урбанського, а потім на Покутську бічну. Врешті-решт, її ознаменували на честь Мурашка. В основному ця вулиця забудована двоповерховими будинками барачного типу, які були притаманні для аріхітектури в 1950-х роках.
Вулиця Панаса Мирного
У Сихівському районі Львова є напрочуд красива та зелена вуличка, яка носить ім’я українського прозаїка та драматурга Панаса Мирного – того самого чоловіка, який написав твори “Хіба ревуть воли, як ясла повні” та “Повію”. У 1930-х роках львівські та польські архітектори побудували масив елітних приватних обійсть. Кожна хатина була наче витвір мистецтва.
Двоповерхові будівлі з балконами, колонами та охайними дахами одразу привернули увагу заможних львів’ян і поляків. Нова вілла у Сихівському районі коштувала 7 600 злотих. Зазначимо, що в той час середня зарплата робітника становила 120 злотих.
Для тих, хто хотів придбати віллу, але не мав коштів, пропонували кредит на 20 років – за рік потрібно було сплатити 380 злотих. Тоді це був аналог сучасної іпотеки. Спочатку вулицю назвали “Власна Стріха”, під час німецької окупації вона носила назву “Айґєнгаймґассе”, а з 1946 року отримала сучасне ознаменування на честь Панаса Мирного. Понад десяток вілл на вулиці внесено до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.
Читайте також: Історія Ірпінського моста — як рятували людей від російсьих авіанальотів та яким буде новий міст
Вулиця Марка Вовчка
У Залізничному районі Львова, прокладаючи шлях для ошатних будівель ХІХ століття, колись з’явилися вулиця української письменниці Марка Вовчка. До своєї сучасної назви вона пережила дві трансформації. Спершу вулиця носила ім’я польської королеви Ядвіги Анжуйської – у будинку під номером 31 навіть працювала аптеки з такою назвою. Потім вуличку перейменували німці на вулицю Гедвіґґассе, а по закінченню війни, в 1944 році ознаменували вулицю ім’ям письменниці.
Вулиця Івана Франка
Ця вулиця – одна з найбільших у Львові, вона простягається одразу через три райони міста – Галицький, Личаківський та Сихівський. Крім того, це одна з перших серед вулиць Львова за кількістю пам’яток архітектури – тут розташовано 52 кам’яниці, що є пам’ятками архітектури місцевого значення та містобудування.
Колись тут ступала нога Івана Франка з товаришами – чоловік любив гуляти в компанії колег та дискутувати на різні теми. Вже пізніше цією вулицею бігав разом з пластунами та соколами Тарас Франко – він, як і його батько, просував українську культуру у світ за допомогою віршів, творів, музики, малярства та пісень.
Вулиця князя Романа
Будинки кольору теплого піску та кави, трамваї та кав’ярні – все це як найкраще описує затишну вулицю Князя Романа у Львові. Засновник Галицько-Волинського князівства зараз би з легкістю впізнав свої володіння, адже місто дбає про збереження архітектурного ансамблю міста, а більшість споруд наразі внесено до Реєстру пам’яток архітектури національного та місцевого значення. Попри те, дещо все-таки було втрачено з різних причин, зокрема це Богоявленська церква, Костел святого Леонарда і монастир кармелітів взутих та Палац Павловського.
Читайте також: Які зміни чекатимуть Україну при вступі в Євросоюз
Вулиця Героїв Майдану
Вулиця Героїв Майдану знаходиться у Франківському районі Львова, поруч з парком Богдана Хмельницького. Усіяна зеленню, багатоповерховими кам’яницями та приватними віллами вулиця завжди привертала до себе увагу мандрівників та вважається однією з найпрестижніших для життя у Львові. З 10 квітня 2014 року вулиця має назву Героїв Майдану – на честь героїв Небесної Сотні, які загинули на часі Революції Гідності у листопаді 2013 – лютому 2014 років.
Вулиця Марка Черемшини
Від вулиці Личаківської до Ботанічного саду університету розташувалася вулиця Марка Черемшини, названа на честь українського письменника та громадського діяча. До того ж вона називалась Цетнерівка. Справа в тому, що тут жив заможний воєвода Ігнацій Цетнер, який заснував в районі парк екзотичних рослин.
Цікаво, що в часи німецької окупацію вулицю назвали Дорошенкоґассе, на честь гетьмана Петра Дорошенка. Сьогодні ця частина міста зберігає пам’ятки архітектури місцевого значення, зокрема це комплексна навчально-спортивна база ЛДУФК (стадіон Скіф), № 31, Спорткомплекс львівського національного університету імені Івана Франка, № 44 та ботанічний сад львівського національного університету імені Івана Франка.
Вулиця Лесі Українки
В історичному центрі міста є одна дуже затишна вулиця, яка носить назву української письменниці Лесі Українки. Тут можна побачити одразу декілька архітектурних стилів, зокрема – ренесанс, бароко, класицизм та віденська сецесія. Більшість будинків на вулиці Лесі Українки внесено до реєстрів пам’яток архітектури національного та місцевого значення. Загалом, ця частина міста є популярною у львів’ян та гостей міста, адже тут є безліч кав’ярень, пабів та солодких трунків.
Вулиця Івана Багряного
Франківський район у Львові не тільки гарний, але й має цікаву історію, зокрема саме тут розташувалася вулиця Івана Багряного, який написав “Сад Гетсиманський” та “Тигролови”. Одні з найвідоміших його творів присвячені опису радянської машини, яка прагнула перетворити все українське в порох. Тож, якщо ви ще досі не читали ці книги – наполегливо рекомендуємо. Вулиця Багряного отримала свою назву в 1992 році, до того ж вона носила ім’я Галини Гурської – польської письменниці, закатованої нацистами.
Читайте також: Мапа Реновації — як рятують архітектурний ансамбль столиці в час війни
Вулиця Митрополита Андрея
Андрей Шептицький став одним із найвідоміших діячів в Україні – він допомагав студентам навчатися за кордоном, брав участь у розвитку скаутських організаціях та розвивав освіту у рідному Львові. Вулиця Митрополита Андрея з’єднує площу Святого Юра з вулицею Степана Бандери. Сюди із залізничного вокзалу можна дійти пішим ходом, по дорозі роздивляючись місцеву архітектуру, або ж проїхатись на велосипеді. Для молоді та активних людей облагородили велосипедну доріжку.
Вулиця Степана Бандери
Слова з пісні “Батько наш Бандера, Україна-мати” зараз для кожного українця мають своє, особливе значення. У Львові ім’я Степана Бандери носить вулиця на межі Галицького та Франківського районів міста. Ця частинка Львова всіяна деревами та культурними пам’ятками, тут можна побачити колишню політичну в’язницю («Тюрма на Лонцького») та сецесійні прибуткові будинки архітектора Якуба Кроха.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
