Скандальні туалети – 10 незвичних ініціатив у Львові. Частина 2

10:00  |  14.09.2022
Львів

У першій частині ми дізналися про відкриття Полтви, легендарний львівський Статут, який ухвалювали кілька років та дороговартісні вбиральні, а у другій зазирнемо та згадаємо ті міські ініціативи, які вже стали нестільки звичними або ж навпаки давно забутими для містян, що вони забули про їхню дивакуватість. Розповідаємо про старі нові ідеї, які колись викликали у галичан обурення, проте зараз удосконалилися і стали корисними.

Сальні ліхтарі

Площа Ринок у Львові, біля ліхтарів видно драбину, котрою користувався ліхтарник, щоб запалити або загасити полум’я в ліхтарях.
Площа Ринок у Львові, біля ліхтарів видно драбину, котрою користувався ліхтарник, щоб запалити або загасити полум’я в ліхтарях.

Зараз вуличним освітленням у місті нікого не здивуєш, та була в житті Львову епоха, коли нічне місто викликало у мешканців огиду та бажання скоріш оминути центральні вулиці. Справа в тому, що коли Львів ще тільки починали облагороджувати, вуличне освтілення почали встановлювати насамперед на центральних площах міста, але для для горіння всередині ліхатаря використовували ніщо інакше як свинячий жир.

За це, містяни прозвали їх сальними ліхтарями. Коли у Львові смеркало, всі поспішали додому з важкої праці чи легкої прогулянки, але як звичайні робочі, так і львівські панночки, всі старанно оминали шлях біля ліхтарів. Жир з них розляпувався навкола, а вдень брудними краплями стікав додолу, тим самим заплямовував модні строї галичан.

В 1858 році з винайденням гасової лямпи у місті нарешті зявилося більше безпечних ліхтарів, які не тільки освітлювали площі та вулиці, але й не змушували озиратися в пошуку плям на одязі. Сьогодні, Львів оснащений сучасним вуличним освітленням – зараз мало хто вже замислюється, що ще декілька сотень років тому, містяни обурювалися світлом на вулицях.

Читайте також: Графський дім у Ворзелі — або як в Уваровому домі транслювали кіно

Модні убрання

Львів не назвеш столицею моди, власне у нього є другий статус, це місто кави та шоколаду, втім саме на Львівщині народилася Оксана Суховерська, учителька руханки, яка стала негласною основоположнецею жіночого руху, що пропагує рівноправність, красу тіла та розуму. Суховерська дала початок думці про надмінність модного одягу, який за собою не несе нічого крім грошей та соціального вихвалення.

“Чую ваш голос жінки… Співаєте таку гарну пісню: «Нехай живе краса!» Так, розумно вимовляєте ці слова. Я бачу вас, жінки – ох, як гарно ви пристроєні, які пишні одяги на вашім тілі! Слухаєте опяняючих нашептів: «Ах, які ви гарні, чарівні!» Але чи ті осуди вашої краси є чисто естетичної натури? Треба би вас побачити у вашій наготі. Скиньте ваш модний одяг, відслоніть ваше тіло. Вже? – так! – Бачу вашу наготу, і плутаються сумні рефлексії про естетичну оцінку ваших форм тіла. Ентузіязм захоплення вашою красою блідне, – а гарна пісня «нехай живе краса» звучить так фальшиво.

Сумно… Жінки, прикрашуючи своє тіло, не вміли і не вміють оцінити цього, чи ця пишна, стрійна їхня одежа не вплине некорисно на здоровля, чи відповість домаганням гіґієни?

Наші бабки і матері довгі літа стискали свій гнучкий стан панцирем шнурівки і цим варварським наказом моди причинилися до звиродніння раси. Привичка ношення шнурівки і обтислих одягів – шкодить людям більш, чим війни, голод і хороби. А ноженята ваші як вбуваєте? Також по-варварськи – чому носите високі закаблуки? – Ах, яку шкоду приносите своїй красі! Приносите, жінки, своїми невідповідними одягами стільки шкоди, як мущини алькоголем”, – писала Суховерська.

Сама того, не усвідомлюючи Суховерська привернула увагу жінок не лише до зовнішьного вигялду, але до того, що за ним криється. Галичанку не одразу сприйняли, ба більше деякі її погляди називали радикальними, а власники торгових точок не злюбили Суховерську за різкі висловлювання. Вона відмовилася від незруних корсетів та туфель, замінюючи їх на штани, лофери та блузи, за не послідували й інші жінки.

Читайте також: Циганська культура – зворотній бік туристичного Львова

Сміттєві баки

Зараз гуляючи Львовом мешканці можуть викинути одноразовий стаканчик від кави та картонну упаковку від піци в різні сміттєві баки, навіть не замислючись. Проте, ще пару десятків років тому мешканцям було відверто важко навчитися правильно сортувати побутові відходи, люди вчиняли скандали та вперто продовжувати викидати все сміття в один бак.

Зауважимо, що сміттєва криза у Львові, яка датується 2016 роком не перша, до цього місто потопало в смітті наприкінці 18 століття, ходили чутки, що тоді на вулицях Львова застрягла карета самого цісаря Йосифа ІІ разом із запрягом з шести коней.

Мешканці міста також не відрізнялися особливою охайністю, особливо це стосувалося жебраків, якими були всіяні вулиці міста. Кінні екіпажі, які в той час возили панів, не зупинялися, щоб поприбирати відходи тварин, натомість все згрібали в одну велику кучу, врешті-решт виростали гори з фекалій, у які зимою лізли грітися безпритульні мешканці Львова. Вперше, місто Лева від сміття врятувала влада Австрійської імперії, якій місто дісталося у поганому стані. Вже вдруге саме сортування та розподіл побутових відходів покращили середовище міста.

Самокати

В 2021 році у Львові з’явилися самокати, більшість молодих людей зраділи такій екологічній ініціативі, однак вона мала і негативний підтекст, адже вулиці Львова не зовсім пристосовані до такого виду транспорту. На жаль, за час використання самокатів у місті траплялися й ДТП за участю водіїв еко-транспорту, тож містяни не вподобали альтернативу машинам.

Безперечно, що у такого транспорту є багато переваг, однак його недоліки надто очевидні. Тож, самокати поки, що залишаються спірним рішенням, влада ж пообіцяла проконтролювати безпечене середовище для водіїв самокатів та пішоходів.

Проблему складає ще й те, що часто користувачі транспорту поршують норми, зокрема на один електросамокат сідають одразу двоє, а то й троє людей, або ж їздять з дитиною. Подібні правопорушння призводять не тільки до технічних несправностей, але  загрожують здоров’ю пасажирів.

Читайте також: Скандальні туалети – 10 незвичних ініціатив у Львові. Частина 1

Вулична їжа

Вулична їжа звичне явище на вулицях сучасних мегаполісів, вона не тільки економить час, але й може бути здоровою та корисною. З приходом цивілізації у Львові з’явилися не тільки побутові благи на кшталт каналізацій та грамотного озеленення, але також й перші вуличні мафи, де торгували лимонадом та солодощами. 

Спершу, мешканці міста не надто зраділи цьому, причин тому декілька, але основною стала – вартість. Справа в тому, що за гроші, на які львіяни купували умовний лимонад і тістечко, водночас, можна було придбати харчі на ситну вечерю.

Проте час йде і пріоритети змінються, тепер вулична їжа посідає у серці галичан чільне місце, адже ніщо так не смакуватиме в холодну погоду як гаряча кава з домашнім пиріжком придбана у дощову негоду.

 


Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: