У кожному місті можна знайти квіткові ринки, здебільшого на таких імпровізованих ярмарках можна придбати жоржини, айстри, гладіолуси та чорнобривці прямо з городу бубусь. Власне, цим і особливі такі квіти. У Львові квітковий ринок знаходиться в історичному центрі на Соборній площі, придбати букет можна за доволі бюджетну ціну, потішивши кохану, маму чи себе. Розповідаємо, як з’явився квітковий ринок, та що цікавого приховує його історія.
Соборна Площа, 1941-1944 роки. Світлина: міський медіархів
Торгівля на Площі Ринок бере початок ще з часів, коли Львів був в управлінні поляків. Так, у 1622 році на Площі влаштовували забави та ярмарки, на яких вже тоді продавали квіти та солодощі. Свято організували єзуїти з нагоди беатифікації засновника їх ордену Ігнатія Лойоли.
Тоді святкування тривало більше тижня, місцеві змогли не тільки потішитися, але й продати свій крам; тоді ж і почали набувати популярності ошатні оберемки троянд, які кавалери дарували своїм коханим. Львів’яни приходили подивитися не тільки на товар, але мали й іншу розвагу, на той час вона вважалася прийнятною. Так, сварливих жінок могли прив’язувати до стовпа на Площі, так їх карали за негідну поведінку вдома.
Втім, повертаючись до теми ярмарків, панянки, які торгували косицями носили квіти у руках, або ж клали їх у великі плетені кошики. Торгували косицями переважно біля фонтанів, мова йде про чотири криниці на Площі Ринок, однак місцеві називали їх фонтанами.
У цих колодязях мили фрукти й овочі для продажу, також клали пучки петрушки, пастернаку та кропу у воду, щоб ті свіжіше виглядали. До речі, тогочасні торговці були досить хорошими маркетологами, зокрема рибу для продажу тримали у ставку, який теж був на ринку.
Квіти теж занурювали у холодну воду, щоб ті не в’янули та мали презентабельніший вигляд.
Охочих відвідати ярмарки було чимало, серед іноземців були перси і англійці, турки, голландці та французи. На початку ХХ століття, тут перестали продавати певний крам; так зникли тканини, декор та местецькі вироби, натомість побільшало продуктів рільництва, – це овочі, фрукти, молочні товари, а також квіти.
Читайте також: Як живуть столичні музеї в час війни — онлайн-виставки, екскурсії та релокація
Львів, торгівля на Площі Ринок, 1900-1939 роки, напередодні Другої світової війни
“В давні часи центр площі навкруги ратуші також був забудований 11 будинками та поділений вуличками. Шумів ринок, на якому стояли численні купецькі крамнички, ятки та будки для продажу різноманітних товарів, що привозили купці зі сходу та заходу та продавали згідно з існуючим правом складу. Під час спорудження теперішнього будинку ратуші в 1827 р. всі будівлі було знесено. Згодом навколо ратуші залишився тільки ринок, який шумів до 1944 р., пропонуючи львів’янам овочі, фрукти, молоко, квіти”, – уривок з міського медіархіву.
Щоб отримати дозвіл на торгівлю, люди мали сплатити казну до мерії, завідував ринковими справами обраний чиновник. Ті, торговці, які мали закріплене за собою місце намаглися бути в хороших стосунках з представником мерії. Довгий час, на ринках продавали тільки звичні для ока товари.
Читайте також: Таємні дворики міста – де у Львові сховатись від туристів
Святкування Дня батяра
Розважали та, водночас, лякали покупців батяри, які віртуозно співали та танцювали на вулицях міста, лозунгом батярів став відомий вислів – «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». Митцям теж було потрібно заробляти, вуличні музиканти, які заробляли непогану копійку надихнули малярів теж спробувати продавати свої полотна на ярмарку.
Довідка: Батяри – львівська субкультура, яка існувала з середини 19 століття до середини 20 століття. Батяри гуртувалися навколо пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати.
Спершу, купляти картини не надто квапилися, пріоритети були інші, але з часом полотна набули популярності, їх купляли на подарунок та тішачи власне самолюбство. До красивого полотна прихоплювали оберемок троянд, такий дарунок оцінювали львівські панянки із заможних кіл.
Читайте також: Політична реклама у Львові в XIX столітті
Зараз квітковий ринок частково переніся до дворику поруч з ТРЦ “Роксолона”, крім букетів продають і вазони та декоративні рослини. Неподалік від ярмарку розташувалася невеличка картинна виставка, де можна придбати полотна місцевих художників.
До слова, традиція коли панянки продавали квіти гуляючи по центру збереглася і до наших днів. Сьогодні, це дівчата одягнуті в стрій, який був притаманний 19 століттю – ошатні сукні, капелюшки та віяла. Тацю з квітами прикріпляють до талії, так продають не тельки оберемки квітів, але й львівські солодощі. Збереження традицій міста є важливим для культурного збагачення, і навіть така невеличка деталь як продаж квітів – досі нагадує нам про колишні ярмарки, які проходили біля львівських фонтанів.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
