Бібліотечні містерії: як шукали галицьких привидів

15:20  |  08.03.2023
Бібліотека

Львівські химери зустрічають гостей міста на шпилях готичних церков, чудернацькими головами міфічних скульптур прикрашено чимало історичних споруд, зокрема й бібліотек. Саме вони наповнені згадками про химер, привидів та інших містичних створінь, сьогодні розповідаємо про таємну сторону галицьких бібліотек — більше читайте в матеріалі.

Привид Юліка у центральній бібліотеці

Центральна бібліотека у Львові

У Львові пролягає мальовнича вуличка Мулярська, тут розмістилася Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки. Споруда була зведена ще в 1946 році, спочатку її використовували в якості Єврейського дому, де могли знайти прихисток знедолені. Будинок носив ім’я пані Руни Рейтманової, за її часу була створена й бібліотека, однак тоді вона займала тільки скромне приміщення в загальному домі.

Під час Другої світової війни будинок виконував роль ветеринарного диспансеру,  а також тут  розміщувалася поліклініка і гуртожитки.

Згодом частину дому вирішили передати під бібліотеку.  Вже під час німецької окупації єврейський дім виконував обов’язки тогочасної окупаційної влади,  його називали Юденрат. Перший такий дім німецькі окупанти створили в Тернополі далі у станіславі,  у Львові він запрацював в кінці липня 1941 року. 

Після того як Львів звільнили від нацистів дім нафта найстаріші вулиці Львова  виконував функцію бібліотеки. Однак не тільки книжки тут цікавили людей,  ходили  легенди  про привидів,  які начебто жили в бібліотеці.  Містичні речі відбувалося тут уночі,  про це розповідали працівники бібліотеки.

“Приміщення, де знаходиться бібліотека, дуже старе і має свою історію. Тут колись знаходився прихисток для безпритульних євреїв, будинок мав таємні входи і виходи для тих, хто в деякі часи мусів перейматись за своє життя. А от Юлік мені знайомий ще з дитинства, адже моя мама теж працювала у цій бібліотеці. Юлік зі своєю дружиною пані Анною мешкав по ліву сторону бібліотеки, бо тут були житлові кімнати раніше. По його смерті з кімнати все повиносили на горище, бо хотіли справити поминки. Вже тоді почало творитись щось дивне: на горищі піднявся страшенний шум, у сервантах все побилось. 

Після того працівники неодноразово чули, як хтось чалапає коридорами бібліотеки. Бувало, йдемо додому, ніби вимкнули світло всюди, а тут у якійсь із кімнат воно знову увімкнене. Ну, дуже дивно. Збиткувався з нас Юлік, буцімто хотів нам сказати, що ви собі тут сидіть, але все одно це моя домівка, я тут господар. Згодом ці речі припинились, вже зрідка хтось щось згадував про Юліка. Певно, дав собі на спокій. Але те, що щось таке було, правда. Навіть торік на Геловін ми собі створили такого персонажа Юліка, перевдягнули людину у нього. Ось такі мали пригоди”, – розповіла заступник директора бібліотеки Наталія Балута.

Читайте також: Реберня, форшмак та пажиборда: що їсти у Львові. Частина І, Зупи й закуски

Мешканець підземної бібліотеки

Домініканський собор

Чимало туристів прямують до Львова, щоб на власні очі побачити архітектурну спадщину міста. Домініканський собор у цьому списку займає почесне місце, проте мало хто знає, що окрім красивого зовнішнього вигляду тут знаходяться чимало цікавинок поза стінами. Раніше в підвальних приміщеннях храму існувала бібліотека, сьогодні про її існування пам’ятають хіба лише з книжок чи старих легенд. 

За переказами, кажуть, наче по соборі блукає монах-домініканець, одягнений у білий плащ з чорним хрестом на спині, і почав він тут ходити після того, як стартували розкопки у підземеллях храму. 

Втім, боятися привида Домініканського собору не варто, кажуть екскурсоводи. Річ у тому, що він дуже тихий та обережний, і не завдає шкоди людям. Навпаки, блукає собі стінами святині, та навіть інколи допомагає – кажуть, що поливає квіти. Подейкують, що найчастіше його можна почути у замурованому приміщенні під церковними хорами – до речі саме там колись була бібліотека.

Читайте також: Ювелірні перегони: хто вдягав галицьких пань

Привид Львівського медуніверситету 

Ще один привид у Львові мешкає в науковій бібліотеці Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького. Заснована ця книгарня була напередодні Другої світової війни в 1939 році, вже згодом книгозбірню було перенесено у центральну частину міста до будинку графа Станіслава Генріха Бадені, юриста і мецената, де вона розташована і досі. 

Власне, сама родина графа залишила бібліотеці на згадку містичні привілеї, Генріх був одружений на вродливій графині, але подейкують, що чоловік почав зраджувати дружині, а потім та раптово померла. Відтоді, в залах старої бібліотеки чують дивні кроки вночі, галичани впевнені, що то бродить привид графині, котра нібито померла не своєю смертю, можливо й від рук коханки графа.

Ось так, звичайні, на перший погляд, бібліотеки містять в собі живі легенди Львова, про привида Юліка розповідають неслухняним дітям, привид ченця в Домініканському соборі навпаки ж намагаються побачити, бо вважають його добродушним, а привид графині нажаль став символом душі, яка не змогла знайти собі місце ні в одному житті, тож змушений залишатися на вічному роздоріжжі, між небом й землею.

Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм telegram ico, щоб не пропустити нові пости!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Популярные материалы
Оставьте комментарий

*

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: