Будівля з жовтої цегли під зеленим дахом на проспекті Свободи завжди привертає увагу туристів. Вони вдивляються в напис під головним куполом, де польською написано «Galicyjska kasa oszczędności» – Галицька ощадова каса. Дивно, адже гугл-карти пишуть, що тут Музей етнографії та художнього промислу. Чому галицький банк і музей культури знаходяться в одній будівлі?
Так, дійсно в 19 столітті тут розташовувалася та сама Галицька ощадна каса. Вона була найстарішою кредитною установою Львова. Щоправда, спочатку вона містилася не по цій адресі, а на вул. Маєрівській, 2 (тепер вул. Січових Стрільців). Головною метою заснування було спонукати городян до працьовитості через вигідні пропозиції опроцентування та збільшення їхніх заощаджень, довірених касі.
Дуже цікаву систему придумали там для заощадження невеликих внесків. Їх складали в металеві баночки-скарбнички з емблемою каси – зображенням мурашки. Відкрити такий «рахунок» можна було за наявності як мінімум 6 крон. Галицька ощадна каса працювала аж до початку Другої світової війни.
Будівля Галицької ощадовой каси вражає своїм виглядом. Хоча в центрі Львова складно виділитися красою архітектури, цей будинок відразу ж звертає на себе увагу монументальним і в той же час витонченим і гармонійним видом. Відразу видно, що архітектор постарався на славу. Він хотів спроєктувати не просто банківську будівлю, а справжню прикрасу для головного проспекту міста і йому це вдалося. Юліан Захаревич не поскупився на майстерну обробку будівлі всередині і зовні.
В процесі будівництва активно використовувалися матеріали, які вдало доповнюють один одного за кольором і текстурою. Це і поліхромна надрейнська цегла жовтого відтінку, і тесаний тернопільський камінь, і глазуровані майолікові рельєфи, і ковані металеві решітки.
В дизайні Галицької ощадової каси про використання неоренесансу, як головного стилю, говорять руст (оформлення стін фактурою під цегляну кладку) на першому поверсі, брамантові вікна на третьому поверсі (арочне вікно, оформлене прямокутною рамкою з ліпним декором), еркери, виступаючі ризаліти під дахом , висока купольна вежа зі шпилем.
Головна вежа над входом прикрашена скульптурною групою з 3 фігур під назвою «Ощадливість». Скульптура, що посередині, дуже нагадує статую свободи в Нью-Йорку – та сама прикраса на голові і факел у руці. За задумом автора, вона уособлює ощадність, добробут та економічне процвітання Галичини. А чоловіки по обидві сторони символізують успішну сільську і промислову діяльність краю.
Її автором є польський скульптор Юліан Марковський, який подарував Львову пам’ятник Яну Кілінському в Стрийському парку, скульптуру музи Полігімнії на фасаді Львівського театру опери та балету, а також працював над кількома надгробками на Личаківському кладовищі.
Інтер’єри музею не поступаються красою та розкішшю фасаду будівлі. Масивні мармурові сходи ведуть до багатої експозиції музею. Стіни вестибюля облицьовані каменем. Вікна засклені автентичними вітражами роботи австрійських майстрів фірми «Tiroler Glasmalerei». Стеля ніби філігранно розписана тонкими ліпними візерунками, як вікно в морозний день. Центром композиції є старовинна венеціанська люстра.
1951 року в будівлі каси відкрився Музей етнографії та художнього промислу. У колекції музею зібрані різні предмети побуту і мистецтва, що розповідають про культуру та історію українського народу з 16 по 20 століття. Серед більш ніж 80 000 експонатів можна побачити посуд, одяг, меблі, елементи інтер’єру, зброю, скульптури й картини з усього світу.
Перший музейний експонат, який зустрічає відвідувачів – старовинна карета 17 століття. Це надзвичайно рідкісна знахідка – таких в Україні всього дві. Свого часу вона вважалася великою і місткою, адже тут цілих 4 місця. На ній зображені сцени полювання та лісові пейзажі.
У музеї зберігається чимало експонатів, аналогів яким немає більше ніде в світі. До них відноситься двометрова майолікова ваза XVI століття родом з Урбіно, батьківщини знаменитого художника Рафаеля Санті. На ній два малюнки – батальна сцена на одній стороні і пейзаж на інший. Вази такої ж цінності можна знайти тільки в музеї Метрополітен в Нью-Йорку.
В експозиції музею знаходиться унікальний кришталевий келих з гербом і портретом короля. Над ним працювали кілька кращих ювелірів. Він зберігався у палаці і використовувався тільки для особливих випадків – зустрічі і прощання з королівськими гостями. Ціна чаші становить десятки тисяч доларів, тому келих до сих пір жодного разу не брав участі у виїзних виставках.
Візитна картка музею – одна з найбільших і дорогих колекцій годинників в Європі. Які тільки годинникові механізми тут можна побачити! Серед більш ніж 500 експонатів в залі можна побачити 167-літній годинник-картину французького майстра П’єра Марті. Це об’ємна «багатошарова» картина, швейцарського селища з рухомими фігурками людей. У вежі встановлений маленький годинник. Його механізм призводить в роботу всю картину.
Так називаються ці маленькі шафки-шкатулки. Вони були дуже популярними в 19 столітті. У них зберігали важливі папери, коштовності, гроші. Іноді їх навіть маскували під декоративні елементи інтер’єру і використовували як схованки або сейфи.
Цей музей обов’язково варто відвідати тим, хто перший раз приїхав до Львова і хоче відчути культуру й атмосферу міста. А тим, хто вже був в колишній Галицькій касі, можна навідуватися туди знову і знову, адже за один раз величезну колекцію музею точно не оглянути.
Крім того, з кожним новим візитом будуть знаходитися все нові і нові деталі, які залишилися непоміченими в минулий раз. Наприклад, як виглядали малюнки перших християн Єгипту або де знаходиться найменша книга музею…
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
