Міста змінюються з плином часу і ходом історії. Але такі грандіозні зміни трапляються не тільки через це. Одного разу Львів на кілька тижнів перетворився на одне з найвідоміших і романтичних міст у світі – Париж.
1978 року у Львові проходили зйомки відомого 3-серійного фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Фільм знімала Одеська кіностудія, тому локації вибирали серед українських міст. Львівська архітектура, вулиці і заміські пейзажі краще за інші міста передавали атмосферу Парижа 17-18 століть. Львів сподобався режисеру своїм європейським видом. Тому в квітні тут стартували зйомки знаменитого кіно.
На роль д’Артаньяна пробувалися актори з різних театрів СРСР. Були на пробах Юрій Соловей, Віктор Ланберг, Віссаріон Какабадзе. Але роль забрав Олександр Абдулов. Він давно мріяв зіграти головну роль в «Трьох мушкетерах». Вже були пошиті костюми, репетирувалися сцени з іншими акторами. І тут з’явився Михайло Боярський.
Зовсім випадково він зустрівся з поетом Іллею Резником. Той його запитав: «Міша, ти знімаєшся в «Трьох мушкетерах?» – «Яких ще «Мушкетерах»?» – здивувався Боярський. «Ну ти даєш! У тебе ж, Мішель, фізіономія як з минулого століття і волосся довге. Обов’язково скажу Хілу». – «Якому Хілу?» – не зрозумів Боярський. «Режисерові Юнгвальд-Хилькевичу».
Режисер без захвату сприйняв нову кандидатуру на головну роль: «Боярський? Це що Кота, Вовка грає?» Але вирішив спробувати його в ролі графа Рошфора. Але в цій ролі Боярському заборонила зніматися … його мама. Вона сказала синові, що не треба йому більше грати злочинців і пройдисвітів. Не послухатися рідну матір син не посмів і від проб відмовився.
Пізніше Хилькевич запропонував Боярському на вибір дві ролі – Атоса або Араміса. Михайло Боярський приїхав на проби, його одягли, і він увійшов до павільйону. В студії запанувала тиша. Всі зрозуміли – перед ними стоїть справжній д’Артаньян. Єдиний і неповторний! В той день роль віддали йому.
Більшість сцен в серіалі «Д’Артаньян і три мушкетери» знімалися у Львові і його передмістях. Рекордсменом за кількістю ролей у фільмі є Свірзький замок. Наприклад, першу сцену, в якій батько проводжає д’Артаньяна в дорогу, знімали в Свірзькому замку. Для кадру використовували внутрішній двір. У цьому ж замку Атос спілкується з катом. Поруч з замком знімали королівське полювання і пікнік короля. «Сніданок під кулями» мушкетери теж провели тут.
Бетюнський монастир розміщувався теж в стінах Свірзького замку. Але в сцені, де Міледі приїжджає до цього монастиря, деякі помічають різницю, ніби знімали не тут. І вони мають рацію, тому що знаменита фраза черниці «Всім молитися!» виголошена за 40 км від Свірзького замку, біля костелу Марії Магдалини.
Цей епізод розіграли на вулиці Сніжній, поруч з «будинком Бонасье», де оселився д’Артаньян і познайомився з красунею Констанцією, а також врятував її від шпигунів кардинала. Вулиця досі залишається незмінною, як і сама будівля. Багато хто дивується тому, як добре зберігся старовинний будинок. Насправді він побудований не в середньовіччі, а набагато пізніше, в 20 столітті, тому має такий свіжий вигляд.
Бійку д’Артаньяна в Мензі з гвардійцями кардинала зняли біля Бернардинського костелу. Тут знаходиться той дерев’яний балкон, з якого зістрибує д’Артаньян.
До речі, цей стрибок, замість Боярського, повинен був виконувати каскадер, але актор вирішив, що, якщо його герой нічого не боїться, то і йому самому боятися нема чого. І зістрибнув з балкона. Все сталося так швидко, що ніхто не встиг включити камери і зняти цей подвиг, тому гасконець мав повторювати геройство для кадру ще раз.
На Катедральній площі, недалеко від Латинської катедри, гасконець д’Артаньян помилково нападає на Араміса. Після вибачень він підіймає і повертає хустку Камілли де Буатрессі роздратованому мушкетеру, через що ображений Араміс викликає д’Артаньяна на дуель.
Тут відбувалися тренування мушкетерів, за якими спостерігав через решітку д’Артаньян (до речі, решітка, яку знімали, була біля собору святого Юра). Під час тренування стався кумедний випадок з Левом Дуровим, який виконував роль капітана де Тревіля. Ось як він про це розповідає:
«Ми знімали в старовинному замку, який в радянські часи переробили під Палац одружень. І ось кінь мене винес через арку палацу на головну вулицю Львова, прямо в автомобільний потік. Уявляєте собі квадратні очі автомобілістів, перехожих? Я – серед машин, в капелюсі з пір’ям, шпага на боці, хрести на спині і на грудях. Скачу, роблю вигляд, що так кожен день на роботу їжджу. Коли я подумав, скільки ж можна так скакати, попереду показався міліціонер-регулювальник.
Я викинув руку наліво, для повороту, він абсолютно очманілими очима подивився на мене, зупинив рух, показав мені паличкою, і я звернув. Вийшло так, що я зробив коло і в’їхав назад у двір цього Палацу одружень. А там вже паніка: «Куди подівся Дуров?». Довелося сказати, що я таким чином і сам розім’явся, і коня розігрів. Чесно говорити нікому не став, тому що тут же уявив, скільки було б реготу, вони знущалися б наді мною до кінця картини. Зате в самому місті після цього випадку багато розмов було!…»
Після закінчення тренування мушкетерів, д’Артаньян входить в ворота вже не палацу Потоцьких, а собора Святого Юра. У кадрі чітко видно жовті стіни будівлі церкви, розташованої на Святоюрській горі.
Будинок вчених став резиденцією кардинала Рішельє. Знаменитими дубовими сходами спускалася Міледі; в атріумі, головному залі будинку, граф Рошфор з підступною Міледі виконували жартівливу пісню про кардинала. Тут д’Артаньян з Рішельє зіграв партію в шахи. Сцену, де Рошфор виходить від кардинала Рішельє, знімали також біля під’їзду Будинку вчених.
Читайте також: Будинок вчених: шляхетське казино або резиденція кардинала Рішельє
Не кожен будинок у фільмі має один і той же вхід і вихід. Так, наприклад, головний вхід палацу кардинала зняли біля костелу святого Антонія Падуанського, де три мушкетери чекали повернення гасконця після шахової партії з кардиналом. Там же, в іншій сцені, Рішельє стоїть зі своїм німецьким догом.
Цю локацію впізнає кожен, хто хоча б раз дивився серіал про мушкетерів. На подвір’ї вірменської церкви відбулася бійка гвардійців кардинала і мушкетерів короля на початку фільму. Дуже складним був процес постановки трюків у цій сцені. Битви, на думку режисера Юнгвальд-Хількевича, повинні були бути дружніми, видовищними, без крові та різанини. Тільки витончені дуелі на шпагах.
Постановкою трюків займався Микола Ващилін. Він продумував кожне переміщення мушкетерів і гвардійців, придумав сцену з черницями, які у дворі набивають подушки пір’ям. У це пір’я Араміс відправив одного з гвардійців після бійки. А подушка стала в нагоді д’Артаньяну, коли він збив нею гвардійця, який нападав на Атоса.
Для виділення протистояння між мушкетерами і гвардійцями, Микола Ващилін вирішив наділити їх різними стилями фехтування. Гвардійці фехтували, користуючись прийомами французької школи, з використанням уколів, а мушкетери застосовували прийоми новомодної італійської школи, фехтували переважно з рублячими ударами.
Московські актори готувалися до зйомок абияк і з початку не вірили в успіх фільму. Краще за всіх був підготовлений Михайло Боярський, він був актором-початківцем і сподівався на успіх фільму. Підготовкою мушкетерів займався Володимир Балон, який грав у фільмі роль капітана гвардійців кардинала де Жюссака. Але йому важко було витягнути акторів на тренування, як сам він говорив, через їх зайнятість та лінь.
Під покровом ночі Констанція веде герцога Бекінгема з підвісками від королеви в карету. Біля костелу на них готуються напасти гвардійці за наказом кардинала, але д’Артаньян бореться з ними, захищаючи Констанцію і герцога. Ця сцена відбувається біля готичного костелу святої Ельжбети на площі Кропивницького.
Цією дорогою сміливі мушкетери направляються до Лондону, щоб повернути дорогоцінні підвіски королеви Анни. Ця дорога лежить далеко від туристичних маршрутів. Прогулявшись нею, можна відчути атмосферу справжнього Львова, такого яким його знають місцеві жителі.
Здалека у фільмі був показаний палац Бекінгема. Його роль зіграв Олеський замок. Він показаний з боку критої галереї.
Читайте також: Стародавня криниця, привиди та замуровані скарби – прикраса Галичини Олеський палац
Відомий шлягер 80-х, «Пісня мушкетерів» виконується, коли мушкетери їдуть вчотирьох містом. Їхній шлях починається від Домініканського костелу. Далі вони їдуть вулицями Друкарською та Грушевського. Потім виїжджають на мощену дорогу біля воріт костелу Святого Миколая, далі йдуть кадри різних відрізків Друкарської вулиці.
Це ще не повний список місць зйомок серіалу «Д’Артаньян і три мушкетери». Якщо влаштувати прогулянку всіма цими місцями, вийде непогана екскурсія на пару днів. На ній можна познайомитися зі справжнім Львовом, побачити місця, далекі від туристичних маршутів. Старовинні костели, будинки і вулиці, викладені бруківкою, перенесуть в Париж, описаний Дюма, де живе сміливість, честь, дружба і любов!
Єлизавета Поддубей