Будинок вчених: шляхетське казино або резиденція кардинала Рішельє

11:58 am  |  27.04.2021
атріум будинку вчених

Будинок вчених – одна з найбільш впізнаваних пам’яток Львова. За весь час він змінив багато ролей – був чоловічим клубом, шляхетським казино, будинком архітекторів і врешті-решт будинком вчених. Розповімо найцікавіші подробиці з історії Будинку вчених у Львові в нашій статті.

Ідея шляхетського будинку

шляхетське казино

В кінці 19 століття члени Галицького кінного клубу вирішили побудувати свій будинок, шляхетське казино, для зустрічей з товаришами по клубу, неспішних розмов під музику і бренді, карт і зборів. Замовлення виконало австрійське архітектурне бюро “Фельнер і Гельмер”. Вони є авторами будівель Одеського Оперного театру, львівського готелю «Жорж», Будинку Опери в Чернівцях, Віденського Фолькстеатра і багатьох інших видатних архітектурних творів по всій Європі.

Для елітного казино був обраний стиль необароко – менш химерний і розкішний, ніж бароко. Форми, ліпнина, орнаменти більш стримані, використання дорогих матеріалів, таких як граніт, мармур, позолота набагато менше. І все ж будівля казино вийшла неймовірно красивою та вражаючою.

Зовнішня краса

будинок вчених

Зовні будинок прикрашають детальні ліпні прикраси рослинних мотивів, вони обрамляють вікна, балкони, вхід. Два величезних атланта біля входу розташовані неординарно – один з них дивиться на перехожих, а інший – розташований спиною до вулиці. Чому їх положення саме таке – загадка і досі. Зроблені вони теж незвично.

Дивлячись на них відразу і не зрозумієш, чим вони відрізняються від інших схожих скульптур – такі ж кам’яні, як і всі інші. Але ні, тут використана хитра техніка – гальванопластика, за якою статуї спочатку виливають з цинку, а вже потім покривають спеціальним розчином, текстура якого нагадує камінь. Така ось обманка з 19 століття.

Секрети старого казино

атріум будинку вчених

Атріум – головний зал, який зустрічає гостей при вході, вражає великою кількістю дерева та майстерного різьблення в обробці приміщення. Найкоштовнішою перлиною приміщення є розкішні сходи. Вони поєднують в собі відразу і функціональну і естетичну складові, чаруючи кожного відвідувача. Така краса обійшлась кінному товариству в суму понад 4 мільйони доларів. Виготовлені з дубу, що тоді було рідкістю, під замовлення у Шандора Яраі та львівської майстерні Вчеляков. Сходи настілки вразили замовників, що майстер отримав не тільки гроші за роботу, але й титул барона – став Шандором фон Яраі.

Освітлення в залі вирішено дуже сучасно. На той час це був один з перших будинків у Львові, де почали використовувати електричне освітлення. Щоправда, публіка тоді насторожено ставилася до нововведень, тому всі електричні лампи стилізовані під гасові світильники. Також в залі застосовується денне світло, завдяки великому скляному куполу над сходами. До слова, такий спосіб освітлення був притаманний саме древнім атріумам – зверху отвір, щоб проходило денне світло і посередині багаття. Тут звичайно обійшлися без багаття, хіба що камін праворуч від входу.

Ще одне цікаве архітектурне рішення клубу – розсувні стіни. Вся прислуга в будинку знала, як відкрити приховані дверцята і висунути нову стіну або навпаки прибрати непотрібну. Їх дизайн доречно доповнював інтер’єр кімнат, а сама ідея з перегородками дуже полюбилася гостям. Такі стіни дозволяли змінювати планування кімнат в залежності від потреб гостей. Вони були різними – з’їзди і засідання членів клубу, урочисті прийоми, звані обіди, музичні вечори та святкові бали.

У залах і галереях сьогодні, як і 100 років тому дворянська розкіш: різьблені меблі з деревини цінних порід, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, балюстради з витонченою ліпниною, мармурові каміни і велика кількість дзеркал. Навіть решітка на балконі для музикантів покрита справжньою позолотою. Це ще раз нагадує про масштаб проекту та уваги зодчих до дрібних деталей, які вражають і до сьогодні.

Маленький король

портрет франца йосифа

При вході в казино можна побачити нішу над дверима, де розміщена картина з маленьким хлопчиком. Це єдина оригінальна картина, що зберіглася з часів побудови клубу. Деякі фахівці стверджують, що твір має величезну цінність. Вони вважають, що на полотні зображений ні хто інший як майбутній цісар Франц Йосиф в 3-річному віці.

Хоча підтверджень цьому поки немає, картину оцінили ще за часів німецької окупації. Офіцерам було наказано вивезти в Німеччину все мистецькі цінності з нинішнього Будинку вчених. Місцевий чоловік, який працював там швейцаром, підслухав цю розмову і вночі замазав картину суриком, щоб її не знайшли. Так і сталося – серед метушні зборів солдати не перевірили всі предмети мистецтва і таким чином картина була врятована.

Цю історію у 1980-х роках реставраторам розповів той самий швейцар з казино. Вони повірили йому і розчистили місце над дверима. Картина і в правду була там. Інші наддверні картини були створені Богданом Сойкою за розповідями очевидців, які бачили оригінали.

Львівські бали

бал Будинок вчених

Традиція проводити бали жива тут і досі. Вона з’явилася ще в 1482 році, коли відбувся перший урочистий бал у Львові з нагоди приїзду французької делегації. Свята проводилися в різних будинках Львова, найчастіше на площі Ринок. Їх у 1763 році організовували антрепренери, або сучасною мовою, шоумени, Гемпель і Девільє, які приїхали з Варшави. Об’єднавши свої зусилля, підприємці почали влаштовувати львівські бали на високому європейському рівні, винаймаючи для цього приватні помешкання з великими залами.

У Будинку вчених влаштовували насправді пишні бали. Тут збиралися усі вершки львівської шляхти, обговорювали політику, влаштовували потрібні знайомства, обирали найкращі партії для повнолітніх доньок, танцювали польки і вальси усю ніч до світанку. Як свідчать знахідки, у шляхетському казино мали особливу слабкість до шампанського. Під час реставрації знайшли пляшку шампанського 1868 року. Вона була захована у дзеркалі з потаємною нішею над сходами. Біля неї була записка з ввічливим проханням поставити нову в разі розпиття цієї. Можна подумати, що схованка була популярною серед гостей клубу. А на другому поверсі є умивальники, з яких, якщо вірити чуткам, рікою лилось шампанське під час найбільш помпезних гулянь.

Зараз, завдяки чудово збереженим інтер’єрам Будинку вчених, Львівські бали проводяться саме тут. Увагу приділяють кожній деталі вечора – тема балу, частування, розваги, вистави, музика –  нічого не можна пропустити. Так в історії танцювальних вечорів Будинку вчених з’явилися Оксамитовий, Осінній, Квітковий, Теракотовий, Шоколадний бали. Таке свято елегантності, витонченості та аристократизму обов’язково варто відвідати хоча б раз.

Доля Будинку вчених

дом ученых

Шляхетське казино або, як його ще називали, казино Герхарда діяло у звичному режимі до 1939 року. Потім тут був німецький пункт збору галицької молоді, яку відправляли на роботу до Німеччини. Після війни радянська влада віддала будинок Союзу Архітекторів. Але в 50-і там сталася пожежа, через що архітекторів, як кажуть, звідти вигнали і передали Будинок вчених.


У 1998-99 роках тут працював обласний передвіборчій штаб кандидата на пост президента Леоніда Кучми. З 2008 року приватизація будинку булу заборонена. Зараз Будинок вчених здається в оренду для зйомок фільмів, фотосесій та проведення урочистих подій. Також кожен охочий може насолодитися вишуканими кімнатами будинку на екскурсії.

Цікавий факт: нещодавно американська компанія Bloomberg Wealth, лідер серед бізнес-видань США, використала фото Львовського Будинку вчених для статті на сайті.

Світло, камера, мотор!

кардинал рішельє

Багато з тих, хто відвідує Будинок вчених, кажуть, що його інтер’єри знайомі їм начебто з дитинства. Хтось починає шукати у себе шляхетські корені, а хтось згадує відомий фільм  і все відразу стає на свої місця. На час зйомок кіно кілька локацій Львова перетворилися в Париж. Вражаючі королівські зали Будинку вчених, парадні дубові сходи и величний атріум привернули увагу режисеру фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Так, цей дім був гідний резиденції кардинала Рішельє.

Пізніше його дерев’яними сходами Д’Артаньян піднімався до кардинала, щоб зіграти партію в шахи. Тими ж сходами спускається Міледі, а внутрішні приміщення будівлі грали роль апартаментів Рішельє.

Будинок вчених прожив безліч цікавих історій і стільки ж чекає його попереду. Будівля до сих пір вражає відвідувачів величними залами і витонченими прикрасами. На його прикладі видно, як важливо зберігати історичні будівлі для майбутніх поколінь, адже такі приголомшливі архітектурні твори цінують і багато десятиліть тому.

Поддубей Єлизавета

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Метки:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: