Іван Федоров – першопроходець української друкарської справи

8:55 am  |  22.11.2021
іван федоров

Іван Федоров відкрив всьому слов’янському світу 16-го століття друковане слово. З його робіт розпочалася нова епоха в історії видання книг, адже його технологія повністю змінила підхід до їхнього створення. Як почалася історія українського книгодрукування та чому не всі підтримували новаторство Федорова? 

Біографія

іван федоров

Іван Федоров народився 1510 року у Великому Московському князівстві. Про дитинство та юнацтво майбутнього друкаря майже нічого не відомо. Навіть дата його народження не є точною. Вона вирахована на основі записів про роки навчання Івана в Ягеллонському університеті в Кракові.

Нарождення друкарства

1552 року в Москві зароджується друкарська справа. За указом царя Івана Грозного із Польщі доставляють друкарське обладнання до створення першої друкарні на Русі. Все це робилося для того, щоб безперешкодно самостійно друкувати книги церковнослов’янською мовою. Для налагодження процесу було запрошено датського фахівця Ганса Мессінгейма, широко відомого в Європі.

«Благовірний цар і великий князь Іван Васильович всієї Русі наказав святі книги на торгах купувати та в святі церкви вкладати. Але серед них мало знайшлося придатних — усі виявилися зіпсовані переписувачами, неосвіченими та необізнаними в науках. Тоді він почав міркувати, як би налагодити друкування книг, щоб святі книги надалі видавалися в виправленому вигляді».
Іван Федоров, післямова до «Апостола»

Через 11 років, 1563 року коштом державного бюджету відкривають першу офіційну друкарню – Московський друкарський двір. Тут ми  зустрічаємось з Іваном Федоровим. Він мав гарну освіту: він знав грецьку та латину, умів переплітати книги і займався ливарною справою. Тому Федорова запрошують до роботи над «пілотним» проєктом друкарні – він бере активну участь у створенні першої друкованої книги, яка дійшла до наших часів – «Апостола» 1564 року.

Революційне видання

апостол

«Апостол» містить текст біблійної книги Дії, написаної апостолом Лукою. Її використовували для богослужінь, навчання у семінаріях та у церковно-парафіяльних школах. У ній було 534 сторінки, всього було видано близько 2000 екземплярів, що на той час вважалося неймовірно величезним тиражем. Адже від руки стільки сторінок за такий короткий термін не міг написати жодний переписувач.

Для друку виготовили спеціальний «шрифт» – набір литих літер зразка «рукописний напівустав» ХVI століття. Букви були невеликі, круглі, з легким нахилом праворуч. Щоб друкарську книгу було зручніше читати, майстри ретельно вирівнювали рядки та пробіли між словами. Іван Федоров особисто займався гравіюванням та набором тексту.

іван федоров

Друкували біблійний текст на міцному французькому папері, який складався з кількох проклеєних шарів, але при цьому був досить тонкий, щоб фінальна вага видання була не такою великою.

Книга прикрашена 48 ретельно створеними малюнками, складними орнаментами та візерунками. Буквиці виділені червоним кольором за допомогою кіноварі. Якісні фарби та точність майстра дозволили «Апостолу» дійти до наших часів практично без змін – фарби такі ж яскраві, текст чіткий, папір ніде не прорвався.

часослов

Трохи згодом виходить ще одна відома нам праця – «Часослов». У ньому містяться молитви для щоденних церковних служб. Через послідовне коло богослужінь, розписане по годинах, книга отримала свою назву.

Переїзд на захід

іван федоров

Після роботи над двома великими виданнями Іван Федоров із помічником переїжджає до Великого князівства Литовського через те, що в Москві, після смерті керівника друкарні, митрополита Макарія, починаються конфлікти між друкарями та монастирськими переписувачами.

Друкарів приймає гетьман Григорій Ходкевич. Він ділиться своїми планами заснувати у Заблудові свою друкарню та Іван Федоров підтримує задуми просвітителя. У заблудівській друкарні побачило світ єдине видання «Учительного Євангелія» 1568-1569 року. У ньому було зібрано уривки з бесід Іоанна Златоуста, Кирила Олександрійського та інших авторів на недільні євангельські читання.


Згодом, 1570 року, Іван Федоров відкриває власну друкарню у Львові. Протягом наступних 5 років друкар видає «Псалтир», «Апостол» та «Буквар». Українське видання «Апостола» дещо відрізняється від російського. В останньому післямовою розповідається історія створення української друкарні Івана Федорова. А «Буквар», згідно з історичними джерелами, використовувався для навчання у спеціальній школі при друкарні Івана Федорова у Львові.

підпис івана федорова

У вихідних відомостях книг Івана Федоров зустрічаються різні варіанти його особистого підпису. Тоді ще не існувало стійкого поняття прізвища, тому підписи «Іван Федоров», «Іван, син Федора, з Москви», «Іван Федорович» та «Іван Федоров Москвитин» позначають одну й ту саму людину.

Острозька Біблія

острозька біблія

Артур Орльонов, 2013


Після активної роботи в особистій друкарні Іван Федоров вирішує відійти від справ і прийняти пропозицію стати керуючим Дерманського Свято – Троїцького монастиря. Але «вихід на пенсію» не вдається.


Князь Костянтин Острозький просить Івана побудувати друкарню та знову зайнятися випуском книг. Федоров не міг відмовитися від можливості продовжити улюблену справу і взявся за новий цікавий проект, який згодом прославив його ще більше.

острозька біблія

1581 року вийшло третє знакове видання, що асоціюється з ім’ям першого друкаря – Острозька Біблія. Це було перше в історії повне видання церковнослов’янської Біблії. Вона набрана і зверстана бездоганно. Для основного тексту застосовано дрібний, але зрозумілий «острозький» шрифт, напівуставний з елементами скорописних накреслень, набраний у дві колонки.

На сьогодні у світі збереглося (повністю чи частково) близько 350 примірників Острозької Біблії з 1000 чи 1500 надрукованих. Один із них зберігається у бібліотеці Оксфорда.

На всі руки майстер

іван федоров пушка

Іван Федоров не тільки досконало володів друкарською справою, мав перекладацький та художній талант, а й інженерні здібності. Він самостійно відлив модель багатоствольної гармати і цим здійснив революцію в артилерійській справі. Такої зброї світ ще не бачив. Іван Федоров сконструював її так, щоб цю гармату можна було розбирати для транспортування. Вона розкладалася на 50, 100 та, якщо потрібно, 200 частин. Назад зібрати її можна було за 3 дні.

В Австрії уряд дуже оцінив винахід майстра, але секрет конструкції хотів дізнатися безкоштовно. Тому Іван не розкрив креслень і забрав секрет із собою. Подальша доля винаходу невідома, можливо він і досі захований десь у Європі.

Іван Федоров був по-справжньому впливовою особистістю в історії. Всі його винаходи виходили за рамки звичного та випереджали прогрес. Він був радий застосовувати свої таланти та знання для відкриття нових шляхів удосконалення технологій та не боявся відрізнятися. Тому зараз ми маємо багато друкованої продукції, яка не могла б існувати та розвиватися без такого винахідника як Іван Федоров.

Єлизавета Поддубей

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: