Іван Труш. Полотно "Гуцулки" 1912 рік
Іван Труш був головним організатором мистецького життя в Галичині та душею творчої компанії. Його друзями були Василь Стефаник та Іван Франко. Труш був справжнім любителем подорожей – він відвідав Італію, Єгипет та Палестину. Одружився на кузині Лесі Українки та прожив життя, за яким можна написати пригодницький роман. Сьогодні ми розповімо Вам, як жив та ким був художник, роботи якого виставляються на престижному аукціоні Sotheby`s.
Іван Труш народився на Львівщині 1869 року. Середню освіту він отримав у Бродівській гімназії, а пізніше навчався мистецтву за кордоном у Кракові, Відні та Мюнхені. Після навчання він повернувся у рідний Львів та почав брати активну участь у суспільному житті. Тут він і заприятелював з Іваном Франком, а ще писав портрети для Наукового товариства ім. Шевченка. У 1891 році митець створює перше об’єднання художників Галичини під назвою “Товариство для розвою руської штуки”.
В 1900 році, на запрошення Олени Пчілки, Іван Труш їде на Полтавщину у місто Гадяч, і там знаходить своє перше і останнє кохання. Його обраницею стала Аріадна Драгоманова, кузина Лесі Українки та дочка Михайла Драгоманова. В шлюбі художник був батьком трьох дітей. Аріадна та Леся Українка були справжніми подругами, та їхню дружбу розірвав портрет останньої.
Вінчання Аріадни та Труша відбулося в Києві. Художник власноруч звів своє помешкання, взявши на нього кредит, який виплачував 40 років. Труш почав відвідувати різні мистецькі заходи, а потім і сам став їх засновником. Саме він організував перші мистецькі професійні товариства на території Галичини, надихнувшись побаченим під час навчання в інших країнах. Зокрема, навчання в Краківській академії підштовхнуло митця до подорожей. Іван Труш також надихався подорожами Лесі Українки, яка по необхідності часто відвідувала Єгипет та теплі країни.
Справи художника пішли вверх, коли його картини почали мати попит серед цінувачів мистецтва. Тоді Труш вирішив здійснити ряд подорожей поза межами України. У 1902 році 23 березня митець вперше побачив Рим. Вже 25 березня Іван Труш відправляє своїй дружині перший нарис Риму. Проте вічне місто не надто вразило молодого художника.
Труш здобув славу завдяки пейзажам з широкими просторами, натомість в Італії йому все здавалося малим і вузьким. Пізніше він почав працювати над декількома полотнами. Будучи імпресіоністом, що Труш старанно заперечував, він намагався знайти широкі та яскраві пейзажі для майбутніх робіт. Не вразив галицького художника і клімат країни – для нього тут було занадто спекотно. Та все ж Італія справила чимале враження на нього, сюди митець ще повернувся вдруге та продовжив працювати над новими картинами.
“Рим є для мене, як маляра, містом страшенно неприємним”, – згадував він в мемуарах.
Свою наступну двомісячну подорож до Єгипту та Палестини Іван Труш починає у 1912 році – частину потрібної суми він займає у друга. Натхненний архітектурним розмаїттям, він написав чимало картин із зображенням місцевих пам’яток. Здебільшого на його роботах красувалися піраміди, місцеві жителі Каїру та Великий Сфінкс. До речі, саме останній справив на Труша незабутнє враження.
1898 року, до 25-річчя заснування Наукового товариства імені Шевченка, виникла ідея – зобразити портрети засновників НТШ. Цю роботу взявся виконувати Іван Труш в обмін на те, що товариство допоможе йому матеріальною допомогою. Труш хотів закінчити навчання в Краківській школі образотворчих мистецтв, та коштів йому не вистачало.
Леся Українка погодилась позувати для портрету, незважаючи на свій поганий стан здоров’я – вона хворіла туберкульозом. Потрібно зауважити, що позувала для портретів Українка тільки два рази в житті: для Фотія Красицького, небіжа Тараса Шевченка, та вперше для Труша. Труш малював письменницю у холодному приміщенні нещодавно збудованого Національного художнього музею України.
1 квітня 1900 року портрет Лесі Українки був завершений, та Іван Труш створив ще одну репліку картини, про яку та спочатку не знала. Обидві роботи були виставлені на його персональній виставці у Львові. Портрет письменниці він продав польському графові Леонові Пінінському, незважаючи на обіцянку перед Лесею Українкою повернути його товариству НТШ та знищити репліку. Труш віддав в осередок одну з робіт, та продане полотно він так і залишив власнику.
Це обурило Лесю Українку і вона перестала спілкуватися з митцем та його дружиною. Зараз обидві роботи знаходяться в Україні. Оригінал в Національному музеї у Львові, а репліка – в Національному художньому музеї України в Києві. Проте і досі ведуться суперечки – який музей насправді володіє оригіналом.
Роботи Труша викликають цілий спектр емоцій. Це теплі, зачасту з народними мотивами, малярські полотна. Важливу роль у творчості художника зіграли його подорожі по світу та часті візити на Наддніпрянщину, у Крим та Карпати. Останнім присвячена ціла серія полотен. У переліку його робіт є багато жанрових картин, зокрема і “Гуцулки біля церкви”.
Відзначився художник і портретними полотними, серед них можна побачити Івана Франка, Василя Стефаника, Аріадну Драгоманову, Лесю Українку, Маркіяна Шашкевича та інших. Потрібно зазначити, що митець не малював людей, яких він не знав. Портрет своєї дружини Іван Труш написав після народження першої доньки – саме донька художника Аріадна посприяла, щоб полотна її батька перейшли до музею.
На одну зі своїх робіт Іван Труш витратив більше 10 років. Це триптих, на якому зображена сосна. Замовив це полотно український філолог Іларіон Свінціцький. У цю картину Труш вклав особливий сенс – у дереві він вбачав життя людини. Було використано немало нарисів та етюдів, поки художник не отримав бажаний результат. Останні 10 років митець прожив у цілковитій тиші, оскільки втратив слух, а з рідними спілкувався з допомогою листування. За день до смерті Іван Труш все ще малював. Його остання незакінчена картина мала назву “Кримський пейзаж зі скелями”.
Іван Труш залишив після себе понад 6 тисяч полотен. Левову частину його робіт сьогодні можна побачити у Львівському музеї українського мистецтва, картини Труша також зберігаються у його дочки Ади. Більше сотні картин художника зникли під час Другої світової війни, та пізніше на аукціоні у Варшаві знайшли одну з його робіт. Подейкують, що ці картини Труша можуть перебувати у приватних колекціях. Одне з полотен художника “Лавра в Києві” колись придбав сам король Румунії Кароль І.
Український живописець-імпресіоніст Іван Труш своїми роботами підкупив чимало сердець. Його полотна захоплюють з першого погляду. Яскраві, сонячні та соковиті пейзажі одразу створюють хороший настрій. Не дарма ж митця називали поетом кольору та Сонця.
У Львові на честь Труша названо коледж та встановлено пам’ятник. Колекція його робіт час від часу стає центром мистецької виставки. Сотні гостей щороку відвідують музей українського мистецтва у Львові та споглядають твори художника.
Автор: Тетяна Семаковська
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
