15 травня гурт “Kalush Orchestra” став переможцем «Євробачення-2022», а про культуру України і її традиції дізналися мільйони людей. Наратив “культура не на часі”, який любили використовувати критики, виявився напрочуд невдалим, адже саме завдяки культурному фронту про державу дізнаються все більше країн.
Загалом, 2022 рік для України став переломним у багатьох планах, а вже незабаром на країну чекає її головна перемога у війні проти держави-терориста. Зараз ми розповімо про чарівне місто Калуш та разом дізнаємося, що таке калуські вечорниці та які страви люблять готувати на Галичині.
Вулиця Марії Конопницької, Калуш, 1932 рік
Калуш – це маленькае затишне місто з красивою архітектурою та мальовничими вуличками на Івано-Франківщині. Саме тут народився лідер гурту “Kalush” Олег Псюк, пісня якого зараз лунає з кожного українського двору, а рожеві панамки зараз отримали особливе значення. У цьому місті здавна розвинули такі ремесла, як лиття дзвонів, пивоваріння та видобуток солі.
До слова, зараз в місті можна побачити закинутий завод та кар’єр із видобування калійної солі – це місце полюбляють місцеві сталкери. Хоча раніше тут вирувало життя, а десятки людей щодня ходили на роботу, в тому числі навіть діти.
Також цікавий факт, що сіль у Калуші називали галіт (від грецької “галос”, тобто сіль), а територію, де видобувають корисну копалину, ознаменували як Galicya – в перекладі означає “соляний край”. Галли-солевари були знаними майстрами своєї справи, а сіль з цих країв експортували навіть у Європу.
Читайте також: П’яна Вишня та ресторація Бачевських – як у Польщі відкривають українські заклади
Домбровський кар’єр на передньому плані, місто Калуш на задньому (травень 2020 рік)
Цікаво, що Калуш вважають другим містом у світі, де розвинулася калійна промисловість – до цього вона була тільки у Німеччині. Втім, були у такої слави і негативні наслідки – завод калійних добрив свого часу мав багато відходів, які скидали на береги кар’єру.
Відповідно, ніяких захоронень відходів не було – це призвело до того, що в 2010 році Калуш оголосили зоною надзвичайного екологічного лиха, а Домбровський кар’єр став його епіцентром. Попри те, раніше соляне море у кар’єрі за цілющими властивостями прирівнювали до Мертвого, а з охочих тут покупатися завжди були черги.
“Українська ніч”. Микола Пимоненко
В українській культурі поширене таке явище, як вечорниці. Більшість з нас знає про Андріївські вечорниці, які відбувалися щорічно 13 грудня на свято Андрія. У народі вечорниці вважалися гарним способом знайти дівчині чи парубку гарну пару – такий собі аналог замість застосунку Tinder. На урочисте дійство приходили молоді незаміжні дівчата та хлопця – зачасту юнки вишивали, а хлопці танцювали, співали та вели балачки. Вже згодом традиція вишивки відійшла в історію.
Також на таких святах могли бути присутні і жінки, які розлучилися чи стали вдовами, проте це було рідко. Серед репертуару гурту ““Kalush Orchestra” є пісня, присвячена Калуським вечорницям – це аналог традиційного святкування на свято Андрія, проте з модифікаціями, які залежать від регіону. Так, у Калуші вечорниці проводили так само на 13 грудня – це свято для молоді замінювало сучасні дискотеки та клуби.
Дівчата пекли пампушки, горішки з повидлом та накривали щедрий стіл, адже уявити вечорниці без пишного застілля було складно, хіба вони проходили на вулиці літом. Але навіть тоді молодь брала з собою традиційні пляцки. До слова, вечорниці проводили і весною, і осінню – за допомогою цього дійства знаходили собі пару чимало юнок і парубків. Обов’язковим атрибутом свята був нарядний стрій – вишиванки, яскраві стрічки у волосся, дукати та панські чоботи для хлопців.
Читайте також: Картини Приймаченко, криптовалюта та 300 тисяч євро за три години: як працює Фонд Сергія Притули
Членкині Стрийського відділу Союзу українок, 1937 р.
Колись кожна поважна ґаздиня на Галичині вміла не тільки смачно приготувати ту чи іншу страву, але й була напрочуд освіченою особою. В часи, коли жінкам важко було отримати навіть початкову освіту – це було неабияким гонором. Тому тогочасні жінки на Галичині змалку привчали своїх доньок до важливості освіти у житті жінки, втім не всі вважали так.
Чимало батьків освіту вважали дурощами чи жіночими забаганками, однак завдяки наполегливості місцевої інтелігенції з земель Галичини вийшло багато талановитих художників, письменників та навіть архітекторів.
Втім, повернемось до традиційних калузських страв. Зараз мало хто вже знає, що саме у Калуші був популярний липовий чай – пили його разом із горіховим печивом. У кожний рецепт жінки додавали свою родзинку: хтось корицю, а хтось – цукати та гвоздику.
Також популярною стравою була засипана капуста – це поєднання квашеної капусти та пшона, інгредієнти були тушковані в сметані та заправлені смаженими шкварками з цибулею. Користується популярністю у місті і голубці з тертою картоплею, які можна спробувати лише в цій місцевості – подають страву разом з підливою із білих грибів.
Читайте також: Медовий місяць у ХХ столітті: як молодята вчилися жити разом та куди їздили на вакації
Калуське пиво і досі користується популярністю, а спробувати його варто навіть тим, хто не вживає алкоголю. Ще понад 100 років тому цей хмільний напій любили смакувати жінки та чоловіки, адже, виготовлений з якісної сировини, трунок був дуже ніжним на смак.
“Калуський бровар” зараз відчинений для гостей, а серед його асортименту можна знайти напій на будь-який смак, від гірчинки до солодкого післясмаку. До слова, парубки любили вечорами приводити молодиць, щоб ті поласували хмільним трунком. До таких частувань додавали горіхи, рибу та навіть сухофрукти.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
