Розмови про будівництво метро у Львові точаться вже багато років. Ще в 1980 році була спроба створити лінії підземного трамвая, однак вона виявилася невдалою. Згодом виникла ідея побудувати в місті повноцінний метрополітен, і ця тема залишається актуальною, породжуючи численні жарти. У мережі навіть з’явився сайт, присвячений неіснуючому львівському метро.
Проблеми з рухом громадського транспорту в центрі Львова спостерігалися ще в 1970-х роках. Тоді центр міста був перевантажений, оскільки не було об’їзної дороги, і через нього проходив транзитний транспорт. Виникла ідея перенести трамвайні лінії під землю. Однак проєкт підземного трамвая виявився технічно складним. По-перше, на відміну від Києва, де метро вже діяло, центральна частина Львова розташована в низині, що ускладнювало проєктування тунелів і рамп для трамваїв. По-друге, ця частина міста стоїть на болотистій місцевості, а під центральним проспектом протікає річка Полтва.
Розробкою проєкту підземного трамвая (“метротраму”) у 1970-х роках займалися кілька проєктних організацій. У 1972 році інститут “Діпромісто” створив комплексну транспортну схему, яка включала метротрам із лініями швидкісного трамвая на Сихів та в напрямку вулиці Наукової. Пізніше інститут “Укрдіпрокомунбуд” розробив техніко-економічне обґрунтування для будівництва метротраму у Львові.
У 1978-1979 роках було розроблено проєкт першої черги підземного трамвая. Лінія мала пролягати від перехрестя вулиць Коперника та Вітовського до Личаківської, а також від району Стрийського ринку до перехрестя Замарстинівської та Гайдамацької.
Перша лінія повинна була починатися біля старого трамвайного депо на вулиці Сахарова, де планувалася рампа (в районі перехрестя Коперника і Вербицького). Друга рампа мала бути на перехресті вулиць Личаківської і Мечникова (за іншою версією — біля вулиці Заньковецької). Лінія довжиною 2,2 км мала проходити під центром міста з трьома станціями: “Університет”, “Площа Возз’єднання” (нині Соборна) та “Винниківський ринок”. Ця підземна лінія мала продовжуватися існуючими трамвайними маршрутами до Пасічної та Погулянки.
Друга лінія повинна була починатися в районі Стрийського ринку, з рампою, ймовірно розташованою на пагорбі поблизу вулиці Снопківської, та завершуватися біля перехрестя Замарстинівської та Гайдамацької. Її довжина становила 3,3 км, і передбачалося дві підземні станції: “Площа Возз’єднання” та “Старе місто”. Паралельно також розроблявся проєкт швидкісної трамвайної лінії по вулицях Сахарова та Княгині Ольги (тоді Суворова і Боженка).
На другу чергу підземного трамвая планувалося прокласти лінію від перехрестя Левандівська – Шевченка до площі Івана Франка. На цій лінії передбачалося щонайменше три станції: “Вокзал”, “Площа Кропивницького” та “Львівська політехніка”. Кожна колія підземного трамвая мала йти в окремому тунелі діаметром близько 5,5 метрів. На відміну від метрополітену, вхідні вестибюлі з турнікетами для оплати проїзду тоді не планували.
Обслуговувати лінії швидкісного трамвая з підземними ділянками мали два депо. Одне — існуюче на вулиці Промисловій, 29, яке частково модернізували в 1970-х роках із будівництвом нового профілакторію, а друге — в районі вулиці Трускавецької, куди для заїзду трамваїв будувався шляхопровід над вулицею Науковою.
Безпосереднє будівництво підземних ділянок трамвая розпочали наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. Керівником цього проєкту призначили Рудольфа Павлика, який раніше відповідав за перебудову залізничної лінії Львів — Стрий — Лавочне — Мукачево. У роботах брали участь дві організації: “Львівпромбуд” та “Київметробуд”.
Перша шахта для опускання прохідницького щита почала облаштовуватися у дворі Палацу Потоцьких. На території старого трамвайного депо побудували компресорну станцію і проклали трубопровід вздовж вулиці Коперника.
Будівництво підземного трамвая мало серйозні наслідки — роботи ледь не призвели до руйнування Палацу Потоцьких. Через це, а також фінансову кризу кінця 1980-х років, будівництво було припинено. За час роботи дирекція також встигла розробити проєкт лінії на Сихів і нового депо на Княгині Ольги.
Сьогодні, аналізуючи можливість створення підземного трамвая, можна дійти висновку, що реалізація такого проекту виглядає економічно недоцільною. Лінії трамваїв, спроектовані ще в 1970-х роках, а також можливе їх продовження в райони Наукової та Сихова, навряд чи змогли б забезпечити значний пасажиропотік, оскільки вони не охоплюють більшість нових житлових районів.
Для цього необхідні були б нові швидкісні “вильотні” трамвайні лінії, які б сполучали південні райони міста — від трамвайного депо на Городоцькій через Кульпарківську та Любінську до аеропорту і вулиці Патона, а також у північну частину, до вулиць Мазепи, Миколайчука та Щурата. Навіть з урахуванням цих доповнень, питання окупності проекту підземного трамвая в запропонованій формі залишається відкритим.
Попри численні жартівливі коментарі про метро у Львові, у 2019 році місцеві жителі на порталі петицій підтримали пропозицію про відновлення розробки проекту міського метрополітену. Це питання дійшло до депутатів міськради, які проголосували “за”, але на цьому етапі ідея залишилася на рівні обговорення.
За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, трамвайна мережа є основним елементом громадського транспорту у місті. Останні роки активно проводилися консультації з міжнародними експертами з транспорту, які підтверджують необхідність розширення та зміцнення трамвайної системи, закупівлі нового рухомого складу та збільшення кількості ліній. Це дозволить покращити транспортну доступність у компактному історичному місті.
Метро, як найбільш витратний проект, на сьогодні є фінансово недосяжним. Коломєйцев також зазначив про можливість розвитку позавуличного транспорту, зокрема, міської електрички. Проте реалізація цього проекту пов’язана з численними технічними викликами, які потребують вирішення. У перспективі така електричка могла б з’єднати місто не лише з об’єднаними територіальними громадами, але й з найближчими районами, скорочуючи потребу у автомобільних поїздках до Львова. У міській адміністрації проект активно вивчають, оцінюючи його переваги та недоліки.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
