Підприємство “Ензим” на сьогоднішній день є найбільшим в Україні виробником дріжджів. В 2022 році штаб-квартира компанії “Ензим”, розроблена львівським архітектурним бюро Replus bureau, стала номінантом на архітектурну премію Європейського Союзу Mies van der Rohe Award. Про те, як у Львові створили фабрику дріжджів та як вона працює зараз – читайте у матеріалі.
Своє коріння “Ензим” бере з ХІХ століття, коли на місці сучасної фабрики розташувалася автентична броварня австрійця Грунда, яка знаходилась на шляху до Винників. Його пиво зі смаженими курчатами особливо полюбляли подорожні, тай тогочасні газдині часто забирала звідти захмелілих чоловіків.
Славу напій отримав за неймовірний смак – кажуть, що причиною тому була кришталево чиста вода з джерела. Пиво Грунда навіть порівнювали з чеським за якістю. Цей час був розквітом місцевої пивоварні, сюди зїжджалися купці та допізна засиджувалися газди.
У 1898 році пивоварня Грунда зазнала змін. Вона стала власністю Львівського акціонерного товариства броварів, але якість пива залишилася незмінною, як і число охочих випити. Можливо, що справи закладу продовжували б далі йти вверх, та все обірвала Перша світова війна – пивзавод закрили.
Попри те, у 1921 році товариство, що раніше придбало приміщення, надіслало прохання до Львівського повітового староства. У листі просили дозволу – створити на базі колишньої пивоварні у Лисничах завод пресованих дріжджів і спирту.
Післявоєнний час був нелегким, водночас тоді дріжджі користувалися попитом, люди кулінарили вдома – пекли хліб та різну здобу, а от завозили дріжджі з Чехії, Угорщини або Австрії, тож влада погодила ідею. Допомогти реалізувати задум заводу відгукнулася віденська фірма Mautner Markhof. Новостворене підприємство назвали “Лисиницька Фабрика Пресованих дріжджів і спирту С.А.”, і ця назва ще довго фігурувала в польських архівних документах.
Організація швидко стало популярною, адже продукт був якісний і затребуваний, а люди після війни отримали робочі місця. У 1939 році підприємство було приватизовано, а після закінчення Другої світової війни в 1945 році на місці Лисинецької фабрики з’явився львівський завод, який виготовляв тільки хлібопекарські дріжджі.
В 1994 році на базі Львівського дріжджового заводу було засноване акціонерне товариство “Ензим”, і згодом тут налагодили систему виробництва сухих дріжджів. Щоб підприємство не відставало від конкурентів, в кінці 90-тих років тут провели реконструкцію, налагодили комп’ютерні процеси та оновили обладнання.
Продукція, яку випускав завод, знайома більшості з нас – це “Львівські дріжджі”, ті самі в сріблястій упаковці з червоним логотипом. Підприємство росте, збільшується кількість робітників, незабаром частину товару починають експортувати.
В 2014 році компанія святкує своє 20-річчя успішної роботи. В 2015 році завод експортував дріжджі у 13 країн Західної Європи, станом на 2022 рік вже у 23 країни. Львівська фабрика також має власний біогаз, отриманий в результаті очистки стоків, який забезпечує 70% енергопотреб у виробництві, а невдовзі “Ензим” планує зовсім відмовитися від використання природного газу.
“Ензим” став не тільки найбільшим в Україні виробником дріжджів, але й активним учасником міського життя. Так, у 2016 році компанія інвестувала 6 мільйонів гривень в очисні споруди міста та не раз ставала спонсором міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt та багатьох інших міських ініціатив.
“Ензим” не пройшов осторонь і сферу студентства – у Львові викладачі найкращого приватного ВУЗу країни мають можливість отримувати викладацьку стипендію імені Ореста Вовка (засновника підприємства). За підтримки організації у Львові запрацювала перша в Україні біотехнологічна лабораторія Lviv Open Lab, що на Сихові. Тут навчаються молоді люди, які бачать себе у науці.
Сьогодні виробничі потужності компанії “Ензим” знаходяться на вулиці Личаківській, що недалеко від виїзду зі Львова. Сюди кожного дня приходять на роботу сотні працівників, компанія стала популярною навіть серед дітей, школярі часто відвідують заклад в межах екскурсій. На офіційному каналі в період карантину підприємство випустило для своїх маленьких прихильників декілька цікавих лекцій про дріжджі.
Окремою фішкою компанії стала її свідома позиція екологічності виробництва – тут роблять все, щоб менше шкодити природі і цього вчать іншим. В 2021 році “Ензим” виграв європейський грант на кліматичні інновації. 46 тисяч євро планують використати на модернізації власних очисних споруд, яка дозволить відмовитися від природного газу.
В 2020 році австрійська вежа заводу XIX століття зазнала реновації – над нею працювало львівське архітектурне бюро “Replus”, яке спеціалізується на реконструкції історичних будівель. Зараз споруда номінована на престижну європейську премію Mies van der Rohe Award. Всередині приміщення архітектори облаштували дворівневий конференц-зал та максимально зберегли автентичні склепіння.
Завод “Ензим” став чудовим взірцем того, як підприємство може бути включене в активне громадське життя міста. У період пандемії фабрика допомогла міським лікарням закупити обладнання для важкохворих осіб. Підприємство зі столітньою історією, яке живе та розвивається разом з містом, однозначно варте уваги, як і “Львівські дріжджі”, які наші мами й бабусі люблять купляти для святкової випічки.