Назад у минуле: прогулянка Львовом початку XX століття

Людям завжди було цікаво зазирнути в минуле, дізнатися про подробиці життя інших людей, які жили в іншу епоху. На щастя, технології 100 років тому вже дозволяли робити досить якісні фотографії, завдяки яким зараз можна зробити цікавий екскурс у минуле. Пройдемося Львовом початку XX століття і подивимося яким було місто, чим займалися львів’яни у вільний час та наскільки змінилося обличчя міста за 100 років.

Старий ринок

Площа Ринок не завжди була торговим та діловим центром Львова. Її стародавня попередниця носить ім’я Старий ринок. Тут життя кипіло вже у 12 столітті, за короля Данила Галицького.

Іван Крип’якевич малює картину середньовічного базару, іноземних купців, які пропонують заморський товар з усіх куточків землі:

«Це найстаріший торг Львова. Він був укріплений, – досі ще місцеві жиди називають частину Жовківської вулиці (зараз вулиця Богдана Хмельницького), від Краківської площі (тепер площа Князя Ярослава Осмомисла) до Старого Ринку, «На мості»; був тут рів і на ньому міст. На торговиці кипіло живе життя. Старий Ринок лежить при Жовківській вулиці, що колись звалася Волинською дорогою; туди йшов торговий шлях до Володимира на Волині та далі на Луцьк та Київ. З’їздилися сюди купці зі всіх сторін.

З Волині та Придніпрянщини привозили мехи, шкіру, віск; з полудня, через Галич, приходили товари з Греції та Азії: шовк, східне коріння, вино; З півночі і заходу, з Німеччини і західних держав йшло сукно, шерстяні матерії, полотно, металеві вироби. На Старому Ринку відбувавс торг. Розкладали тут свої намети купці зі всіх сторін – греки, італійці, армяни, татари, німці, але перше місце між усіма мали наші купці…».

Упродовж майже 100 років на площі Старий ринок стояла єврейська синагога – Темпль, її ще називали Новою божницею. Будівля із величезним куполом проіснувала до 1941 року, коли її спалили німецькі війська.

На фотографії можна помітити колодязь поряд із храмом. 1997 року археологи виявили у кварталах навколо Старого ринку велику систему керамічних труб. Їх датують XIV століттям, а це означає, що воду тут могли брати ще за часів, коли ацтеки на іншому кінці землі лише засновували столицю своєї імперії – місто Теночтітлан.

Реставрована імітація колодязя часів Кортеса знаходиться на майдані досі.

Панянський став

На цій фотографії відображена одна з рідкісних пам’яток Львова – водоймище у межах міста. Дослідження теми львівських джерел, річок, ставків та озер дуже актуальне, бо дізнатися про них можна переважно із старих записів та фотографій, адже до наших часів води у місті майже не лишилося.

Панянський став згадується у міських записах 1608 року. На той час там працював млин католицького монастиря. Став був одним із улюблених місць відпочинку львів’ян. Влітку панове брали човни для ранкової прогулянки озером з пані, а взимку сюди приходили кататися на ковзанах.

Після війни 1914 став був осушений, а земельну ділянку було забудовано. Зараз місце старого ставу не впізнати – тут стоять будинки №9-21 на вулиці Вітовського і нічого, крім старих архівних фото не нагадує про минулу красу та історію цього місця.

Перша вулиця Львова

Вона існує ще з часів створення міста Львова. Це вулиця Богдана Хмельницького, яка раніше називалася Жовківською, бо вона вела до дороги, яка йшла на Жовкву. Перша згадка про неї датується ХІ століттям. Вулиця була стратегічно важливою ділянкою Волинського шляху, який поєднував Київську Русь із Заходом.

Неподалік початку вулиці знаходиться знайома нам площа Старий ринок, яка в давньоруському Львові була центром життя міста.
Довгий час вулиця була осередком життя великої єврейської діаспори, яка завжди була важливою культурно-економічною складовою життя Львова аж до початку Другої світової війни.

Велосипедний бум

У Львові з 19 століття швидко розвивалася культура велосипедів. З 1867 року у місті з’являлося дедалі більше любителів нового «транспорту». 1886 року навіть організували спеціальне товариство «Львівський Клуб Циклістів» та проводили міські змагання. Фотографію одного з них наведено вгорі.

Також львівські велосипедисти брали участь у святкових парадах. Один із таких проходив на площі Міцкевича.

Сілезька бібліотека

В архівах польської електронної бібліотеки було знайдено рідкісні фото Львова 20-30-х років минулого століття. На фото відкривається вид на театр. Афіші запрошують глядачів на фільм із зіркою, іконою стилю та предметом обожнювання покоління – Марленою Дітріх.

Східними торгами називався ярмарок, де щороку торговці презентували свій товар. На початку це були польські та єврейські підприємці, а згодом приєдналися інші європейські фірми. Тут можна було знайти будь-що – галантерейні вироби, друкарські машинки, папір, залізо, музичні інструменти, одяг, вино, чай, каву, прикраси, парфумерію та багато інших товарів. Дуже схоже на сучасну ВДНГ в Києві.

Читайте також: Как изменилась киевская ВДНХ за 60 лет

Вулиця Вірменська – одна з найстаріших вулиць міста, яка не дуже змінилася за майже 100 років. Також ця вулиця – одна з найдовших у місті. Вона починалася від Краківської вулиці та закінчувалася біля Домініканського монастиря.

Таким був Львів 100 років тому. Щось дуже змінилося, щось зникло назавжди, а щось, здається, уникло впливу часу і залишилося майже недоторканим. Літопис історії міста пишеться щодня і те, які рішення приймаються сьогодні, істотно впливає на те, яким побачать місто нащадки.

Єлизавета Поддубей