Lem Station — це унікальний проєкт у Львові, який перетворює старе трамвайне депо на перетині вулиць Сахарова та Вітовського на інноваційний креативний центр. Цей простір задуманий як осередок для розвитку бізнесу, мистецтва, науки й соціальних ініціатив, що об’єднує креативних людей, підприємців та громаду міста. Назва проєкту натхненна постаттю видатного львівського письменника-фантаста Станіслава Лема, який народився і виріс у цьому місті. Його футуристичне бачення світу стало символом ідеї Lem Station — місця, де планують створювати майбутнє вже сьогодні.
Історія місця, де нині розташована Lem Station, сягає кінця XIX століття. У 1894 році відомий львівський архітектор Альфред Каменобродський виступив з ідеєюб створити трамвайне депо, яке стало одним із перших у місті для обслуговування електричних трамваїв. Спочатку тут розміщувалася електростанція, а з 1922 року депо перепрофілювали для ремонту трамваїв. Протягом десятиліть цей об’єкт залишався важливим елементом інфраструктури громадського транспорту Львова, але з часом його функціональність зменшилася, і будівлі почали занепадати.
У 2015 році вперше з’явилася перетворити занедбане депо на сучасний творчий квартал, однак вона не була реалізована. Лише у 2017 році Львівська міська рада оголосила публічний конкурс на ревіталізацію цієї території. Переможцем стала команда місцевих підприємців (Марк Захарін, Тарас Кицмей, Дмитро Косарєв, Олег Мацех), які об’єдналися в товариство з обмеженою відповідальністю під назвою Lem Station.
У 2018 році між муніципальним підприємством “Львівелектротранс”, що володіє ділянкою, та Lem Station було підписано угоду про оренду 4900 квадратних метрів території на 50 років із правом суборенди окремих будівель. Умови договору зобов’язали інвесторів вкласти щонайменше 935 тисяч євро у реконструкцію та завершити основні роботи протягом чотирьох років після отримання дозволів на будівництво.
Lem Station — це не просто реставрація старої будівлі, а амбітна спроба створити у Львові простір, що поєднує історію з сучасністю. Засновники проєкту, за їх власним зізнанням, черпали натхнення з ідей Річарда Флориди про “креативний клас” і “креативні міста”. Вони прагнули зробити Lem Station точкою перетину для художників, підприємців, науковців та всіх, хто шукає самореалізації через творчість.
Основні цілі проєкту окреслені такими:
Простір перш за все задуманий як ідеальне місце для інкубаторів і акселераторів креативних індустрій, платформа для експериментів і розвитку нових ідей. У планах — створення коворкінгів, зон для нетворкінгу, івент-залів, майкер-спейсів та арт-центру. Водночас значну увагу приділили збереженню історичної автентичності: цегляні стіни, дерев’яні конструкції ангарів і старовинні віконні рами мали зберегти своєрідний зв’язок з старими часами.
Територія Lem Station складається з кількох ключових будівель: центрального ангару, правого ангару, адміністративних приміщень, а також компресорної станції та поліклініки. Усі вони формують затишний внутрішній дворик, який планують відкрити для публічного доступу. Реконструкція проходить у кілька етапів. Перший етап, який мав завершитися у 2023 році, передбачав оновлення двох громадських площ, облаштування паркінгу та реставрацію існуючих будівель із збереженням їхньої оригінальної структури. Було врятовано понад 1000 артефактів із депо, які знайдуть своє місце в оновленому просторі.
Після завершення реконструкції в центральному ангарі буде розміщено фуд-корт, медіа-хаб, зони для роботи й відпочинку, а також невелику мітап-зону на 30–50 осіб і простір для мистецьких виставок. Правий ангар стане івент-залом і майкер-спейсом, а в колишній поліклініці облаштують коворкінг і міні-офіси. Компресорна станція та дитячий центр також отримають нове життя, адаптоване до потреб сучасного міста. При цьому частина інфраструктури, як-от диспетчерський центр і трансформаторна станція, залишаться на території для потреб львівських трамваїв.
Lem Station почав свій шлях у 2017 році, після Революції Гідності, коли в Україні з’явився новий поштовх до змін і розвитку. Проте проєкт зіткнувся з серйозними труднощами через російське вторгнення в Україну. Незважаючи на це, команда Lem Station не зупинила роботу над основною ідеєю. Як зазначає керівник проєкту Григорій Зархін, вони стабілізували інтернет-зв’язок, щоб бізнеси могли продовжувати діяльність, а економіка — функціонувати навіть у складні часи.
Також тут регулярно проводять різноманітні благодійні заходи, зустрічі тощо. Багато з них мають своєю метою збір коштів для допомоги Збройним силам України, або ж вимушено переміщеним особам, переселенцям.
Перед початком повномасштабної реконструкції протягом двох років на території депо проводили різноманітні заходи — театральні фестивалі, публічні дискусії, музичні концерти й екологічні події. Загалом відбулося понад 60 подій, які відвідали 55 тисяч людей. Цей досвід допоміг команді краще зрозуміти потреби аудиторії та скоригувати плани розвитку.
Команда проєкту має амбітні плани на майбутнє. У 2025 році планується завершити будівництво першого етапу, зокрема внутрішнє оздоблення та запуск комерційних операторів — магазинів, кафе, шкіл чи студій. Незважаючи на війну, Lem Station отримує значну підтримку від громади та стейкхолдерів. У перспективі тут з’являться велопрокат і станція живлення для електротранспорту, а також співпраця з міською радою для покращення транспортних рішень у районі.
Після завершення війни засновники планують проаналізувати свій досвід адаптації до кризових умов і розробити методологію, якою зможуть ділитися з іншими. Вони вважають, що їхній підхід до партнерства між публічним і приватним сектором у складних умовах може стати унікальним прикладом для ревіталізації занедбаних просторів у всьому світі.
Об’єкти, подібні Lem Station — це не лише про ревіталізацію старого депо, а й про створення нового культурного й економічного осередку в місті. Львів, відомий багатьом (хоч і багато в чому стереотипно) як місто футуристів, винахідників і романтиків, отримує потужну платформу для спілкування та співпраці. Подібні простори надають майданчики, де локальний бізнес може вийти на глобальний рівень, а кожен охочий — розкрити свій творчий потенціал.
Таким чином, попри виклики війни, проєкт продовжує розвиватися, демонструючи, як історія, відповідна старим часам архітектура й сучасні можливості можуть гармонійно поєднуватися для блага громади. У майбутньому Lem Station має всі шанси стати не лише гордістю Львова, а й прикладом для інших міст, які прагнуть дихати новим життям у свої ніби занедбані куточки. І такі проекти дійсно ведуться. Наприклад, в Києві хочуть переробити колишній кінотеатр на сучасний потужний культурний центр.
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
