Тадеуш Врубель – польський архітектор, що довгий час творив у Львові і залишив тут декілька визначних споруд, про які, й власне, сьогодні піде мова. Врубель став співзасновником Вроцлавської політехніки, а життя чоловіка було сповнене пригод. Сьогодні розповідаємо про архітектора і його творіння.
Тадеуш Врубель народився 13 травня 1886 року у невеличкому місті Сянок в родині місцевої інтелігенції. Батьки хлопчика згодом переїхали до Львова, тож це місце юнак вважав за рідне. Тут він здобув освіту та вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Навчання давалося хлопцю легко, він захоплювався формами архітектури, подовгу розглядав тогочасні будинки в пошуках натхнення. Після закінчення освіти Тадеуш став членом Політехнічного товариства у Львові, а згодом почав вчителювати у художньо-промисловій школі.
На Тадеуша чекала блискуча кар’єра. Талановитий архітектор, відмінений педагог – він був втілення тогочасного ідеалу успішності. Одначе все перервала Перша світова війна. Врубель проходив службу відповідно за фахом у будівництві, як інженер народного ополчення у Відні та Вуленсдорфі. В 1921 році Тадеуш був остаточно демобілізований, після чого він працював при Львівській політехніці.
Читайте також: Як допомогти армії?
Житловий будинок на вулиці Городоцькій, 33 у стилі арт-деко був зведений архітектором у 1923 році. За правління Польщі в домі розмістили ательє дамських капелюхів Ротштайна та ювелірний магазин Шорра, а в повоєнні часи до 1950-х тут був скупний пункт дорогоцінних металів і цінних речей. Вже згодом на першому поверсі розмістили магазин взуття “Монарх” і магазин мобільних телефонів “Астел”, який працював тут до 2007 року.
Міський палац культури імені Гната Хоткевича однозначно став одним з найцікавіших архітектурних проектів Тадеуша Врубеля. Це комунальний культурно-освітній центр, розташований у Львові на вулиці Кушевича, і наразі споруда є пам’яткою архітектури місцевого значення. Історія створення палацу культури почалася з 1924 року – саме тоді, після протесту, робітники вирішили створити осередок для свого дозвілля та зібрань.
Впродовж 10 років робітники на будівництво виділяли 1% від щомісячної платні. Так вони назбирали 50 тисяч злотих і оголосили конкурс проєктів для втілення своєї мрії. Переможцями стали Тадеуш Врубель та Леопольд Карасинський. Цікаво, що спорудженням палацу культури займалися самі робітники.
Читайте також: Часопис “Кіевская старина” — про фундацію, перших передплатників та російську цензуру
У 1928-1929 роках на площі Місіонерській була збудована загальна жіноча школа ім. Миколая Рея за проектом Тадеуша Врубеля. Цей осередок освіти для жінок зібрав навколо себе щирих однодумців – тут проводили лекції, вчилися наукам, розважалися та знаходили друзів.
Навчання в закладі вважалося престижним через прекрасний викладацький склад, адже пари для студенток читали відомі професори. У воєнний період (1939-1941 рр) і власне після ІІ Світової війни тут розташувалася Львівська середня школа №58. Наразі тут знаходиться середня загальноосвітня школа №58 за адресою проспект В’ячеслава Чорновола, 6.
Довідка: Микола Рей – письменник, якого називають “батьком польської літератури”. Він першим серед польських письменників писав тільки рідною мовою, хоча повсюди панівною була латина. Крім того, Рей заклав підвалини провідних родів і жанрів польської літератури.
Житловий будинок у Львові по вулиці Фредра, 2 був споруджений в 1912 році. Врубель разом з колегою спроектували його у стилі сецесії. До слова, раніше тут стояв будинок, де жив і в 1876 р. помер польський поет-романтик С. Гощинський. У будинку №2 від ще від часів правління Польщі і донині розташувалася поліклініка й аптека Каси хворих. На фасаді будівлі досі можна побачити меморіальну дошку С. Гощинського, яку відновили в роки незалежності.
Читайте також: “Стара громада” — таємна організація української інтелігенції часів репресій та переслідувань
Школа номер 28 – зараз ліцей №28 Львівської міської ради, заклад з поглибленим вивченням німецької мови. В 1932 році спеціально для Приватної жіночої гімназії сестер урсулянок на розі вулиць Святого Яцка, 16 та Гауке-Боссака, 2 був споруджений шкільний будинок.
Авторами проекту виступили Тадеуш Врубель та Леопольд Карасінський, будовою керував інженер Зигмунт Владислав Менсовіч. На той час споруда більше нагадувала амстердамську архітектуру, а лаконічні форми та цегляне оздоблення зробило її окрасою району. До слова, фасад дому прикрашали декоративні панно Казимира Петровича в техніці сграфіто. На жаль, до сьогоднішнього дня вони не збереглися. В школі навчали хімії, біології, математиці та української мови.