Рясне – цей віддалений від центру старого Львова район поділяють на два великих житлових масиви, сюди не доходять туристи і тут немає гучних забав. Одначе, Рясне має чималий потенціал стати цікавим для мандрівників, що в свою чергу збагатить внутрішню економіку мікрорайону. Про те як сформувалася Рясне і що його очікує в майбутньому – читайте в матеріалі.
В 1400 році при костелі Святих апостолів Петра і Павла у селі Рясній Польській була заснована римо-католицька парафія, згодом король Ягайло перевів володіння львівського римо-католицького архієпископа на магдебурзьке право. Своєю чергою архієпископ заснував на цих землях поселення – Рясну Польську. Село приєднали до парафії костелу Марії Сніжної у Львові.
Напевно, село Рясна Польська і далі б мирно співіснували, аж поки його управлінці не взялися незаконно приєднувати до своєї території землі, які належали Львову та Білгорощі ( сучасний мікрорайон Львова). Влада міста почала судитися зі свавіллям архієпископа. Вже в 1548 році була підписана угода згідно з якою, розмежували кордони між Білгорощею та Рясною-Польською.
Попри те, і надалі суперечки про територіальні межі тривали. Так, в 1614 році до парафії у Рясній увійшли ще Брюховичі, Рокитне та Рясна-Руське. Мешканці поселень не були задоволені таким становищем, але вибору їм ніхто не давав. Рясна-Польська обзавелася школою, викладання там велося польською мовою, велику увагу приділяли і польським традиціям та звичаям.
Чиатайте також: Марія Сельська – художниця та фотографиня єврейського походження
В 1915 році поблизу Рясного відбулася битва, в ході якої російські війська були змушені відступити і покинути Львів. Рясне як власне і ціле місто після воєнних сутичок було розбите та понівечене. Згодом у житловому масиві заснували фанерний завод.
В результаті цього збільшилася кількість нових жителів, які після війни хотіли отримати стабільні робочі місць. Одначе, не тільки робота стала відрадою для людей. Чималу роль відіграло і засноване тут товариство “Рідна школа”, яке піклувалося та фінансово забезпечило українську народну школу та дитячий садок, що на Баторівці.
До слова, згодом голова “Союзу українок” організувала перший літній дитячий садок – “Оселя”, а пізніше з’явився і спортивний клуб, меценатами якого став власник локальної хлібопекарні та підприємство “Ойкос”. Кардинальні зміни принесла Друга світова війна, більшість місцевих поляків, які проживали на західних землях виїхали, натомість сюди повернулися етнічні українці, раніше виселені із Закерзоння — Підляшшя, Надсяння, Холмщини та Лемківщини.
Читайте також: 15 цікавих фактів з історії Високого замку
Звісно, що погляди корінних мешканців відрізнялися від російської пропаганди єдності, тогочасна тоталітарна влада почала запроторювати львівську інтелігенцію за грати, потрапив туди і отець Олексій Зарицький. В 1946 році після ліквідації греко-католицької церкви борозди правління отримала Московська патріархія, яка не бажала залишати бодай якісь знаки іншого впливу, ніж російського. Тож село Рясне Польське було перейменовано на Рясне.
Згодом його приєднали до Івано-франківського району Львівської області. За грандіозними планами союзу Львів мав стати обласним та адміністративним центром Української РСР. Почалася масштабна забудова, зокрема і заводами, з’явився “Електрон” та “Львівсільмаш”. Так, станом на 21 червня 1980 року зведено понад два мільйони квадратних метрів житла, зокрема в 1988 році колишнє село Рясне стало частиною Львова, однак інфраструктури тут як такої не буде ще довго.
Читайте також: Погулянка, Вулька, На байках: розповідь про маловідомі райони Львова
Якщо з громадським транспортом до Рясного ще можна змиритися (дістатися до району не найлегше заняття, але маршрутки все ж таки курсують досить часто) то з відсутністю осередків культури вкрай важко. Втім, варто зазначити, що Рясне активно розиваються, самі мешканці гуртуються та свторюють гуртки за вподобанняями для малечі і дорослих.
Насамперед, доля Рясного турбує власне мешканців району, які прагнуть зробити свій дім комфортним, були наміри побудувати тут новий ЦНАП та створити біля нього відпочинкову зону. Крім того, йшла мова і про фундацію театру та облагородження парків.
Наразі відомо, що в найближчі декілька років Рясне-2 отримає новий облік, завдяки розвитку містобудівництва. За попередніми планами, тут з’явиться довгоочікуваний відкритий басейн та Болотяний парк. Крім того обіцяють, що створять і громадський простір, на зразок Центру Шептицького УКУ та впорядкують пішохідні доріжки. Поки все це в планах міської ради, одначе за останні роки Львів неабияк змінився, тож цілком реально очікувати змін і в мікрорайоні Рясне.