Високий замок у Львові оповитий легендами та давніми сказаннями. Зараз тільки Замкова гора нагадує, що колись тут стояла велична фортеця. 15 фактів розкажуть історію замку, його призначення, а також таємниці, які він зберігав.
1. Високий замок було збудовано за наказом короля Данила. З праць Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа та Бартоломея Зиморовича відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Льва Даниловича було збудовано дерев’яно-земляні укріплення.
2. Вперше Високий замок згадується у літописах XIII століття. Йдеться про те, що у 1259 році на місто напали монголи. На вимогу хана Бурундая військові укріплення замку розібрали.
3. 1270 рік літописець Бартоломей Зиморович вважав датою первісної споруди замку. Проте, як з’ясувалося пізніше, цього року замок було відбудовано після монгольського наступу.
Читайте також: Бартоломей Зіморович: зворотня сторона львівської історії
4. Слов’янські князі змінювали одне одного на престолі, збільшували скарбницю замку. Але 1340 рік приніс трагічні події – бояри змовилися проти чинного правителя та отруїли «князя Руського Королівства» Юрія ІІ. Землі без чіткої влади швидко привернули увагу сусідів.
Польський король Казимир ІІІ вирішує захопити «порожню» територію – з найманцями і військом він рушає на Львів. Король захоплює Високий замок і забирає звідти коронаційні клейноди, скарбницю, хрести із золота та позолочений трон. Сам замок та укріплення польські війська знищують у пожежі.
5. Замок відбудовують самі ж поляки у 1387 році, після того, як Львів опиняється під владою Польщі. Його обрали резиденцією королівського старости та застави.
6. Високий замок використовували також як в’язницю. Там було дві вежі – «шляхетська» на 5 поверхів та «гультяйська» на 4. Зазвичай у них тримали вязнив королівського старости. Найважчим покаранням було ув’язнення у нижньому цокольному приміщенні веж. Там не було печей, отже, вогкість і холод пронизували в’язнів день і ніч.
Вікна були такі високі, що вниз зовсім не надходило світло і ті, хто відбували покарання, перебували там у повній темряві. Потрапити до цієї «камери» можна було лише через вікно. Таким чином туди на мотузках спускали ув’язнених, так само їм передавали їжу і питво.
7. Окремі камери містилися в замковому будинку – три на верхньому поверсі та одна на нижньому, біля в’їзних брам. Були в замку навіть два цепи з ошейниками. Очевидно, на них припиняли злочинців на замковому подвір’ї.
Серед ув’язнених у камерах Високого Замку перебували: особистий в’язень короля Владислава Ягайла – Якуб з Кобилян, німецькі лицарі, яких взяли в полон під час Грюнвальдської битви, Гальшка з Острога.
8. Детальний опис замку всередині та зовні зустрічається у записах мандрівника Мартіна Ґруневеґа. В «Описі Львова» (1601 – 1606 рр.) сказано: «Хоч тепер замок виглядає зле, все ж таки видно, що князь Лев збудував його з великою пильністю і великим накладом коштів. Замок займає весь верх гори…
Праворуч від брами глибокий рів біля твердого каміння. Над ним – зведений міст до княжого палацу, який стоїть покритий гонтами, наче великий будинок посередині замку…
У цьому будинку є чудові зали, кімнати та інші приміщення будь-якого вигляду. Зверху каплиця, прикрашена на руський спосіб, яким молився князь. Лише за нею, зі сторони міста, є капличка з католицьким алтарем, обидві зараз пусті….У замку багато староруської зброї – різних арбалетів, щитів…».
9. Високий замок вперше за довгий час вдалося захопити під час національно-визвольної війни у 1648 році. Історії розповідають, що незважаючи на смертельне поранення, Максим Кривоніс протягом декількох днів керував штурмом.
Кажуть, що у Високому замку полковник провів останні хвилини життя та був похований біля підніжжя гори, хоча документальних підтверджень цьому немає.
10. Ще одним талановитим полководцем, який зумів захопити неприступну фортецю, був 23-річний шведський король Карл ХІІ. Він вирахував «мертвий кут», який погано обстрілювали оборонці міста та захопив замок.
Після цього Високий замок почав розвалюватися,ставав дедалі непридатнішим і зрештою став притулком розбійників. Під час епідемій сюди вивозили хворих, роблячи з руїн старого замку лазарет.
Читайте також: Історія хвороби: скільки епідемій пережив Львів за 500 років
11. У 1772 році австрійська влада вирішила розібрати замок і дозволила використати каміння у міському будівництві. Тому цілком можливо, що досі у Львові є будинки з камінням із Високого замку.
12. 1835 року (також зустрічається дата 1853) був заснований парк «Високий замок» за проектом відомого садівника Бауера. Він розташований на схилах Замкової та Княжої гір поблизу Кайзервальду.
На території висадили безліч дерев та екзотичних рослин, а також вибудували декоративний грот. Леви з гербами, які його прикрашають, взяті зі старої ратуші, яка впала у 1826 році.
Кам’яні леви роботи скульптора Бернарда Дікембоша тримають щити з гербами знаних львівських міщан Еразма Сікста та Яна Юліана Лоренцовича.
Читайте також: Аптека-кафе, “залізне вино” та правосуддя: цікаві історії найстаріших аптек Львова
13. Наприкінці 19 століття на Замковій горі насипають штучний холм – Копець Люблінської унії. Пам’ятка з’являється на честь 300-ліття Люблінської унії, з ініціативи та на кошти польського політика Францішека Смольки. На жаль, у ході цих робіт було знищено значну частину історичних пластів, які зараз могли б відкрити археологам необхідні подробиці про середньовічний Високий замок.
14. 24 грудня 1957 року на горі з’явилася одна із найпомітніших веж Львова – телевежа Львівської обласної телерадіокомпанії висотою 192 метри (570 м. над рівнем моря). До речі, вона була однією з перших обласних телерадіокомпаній в УРСР та охоплювала територію всієї Західної України.
15. 2017 року археологи знайшли найцінніший артефакт, який вважався втраченим у 19 столітті. Це фрагмент автентичного муру твердині замку. «Це єдиний елемент, який можна прив’язати до пам’ятки археології… Крім цього, ми можемо почерпнути чимало інформації з цього фрагмента.
За розміром кирпіча можемо говорити про характер забудови частини замку. На мою думку, цей фрагмент цілком заслуговує на експонування. Переконаний, що це сенсаційна знахідка року у Львові», – каже археолог Василь Петрик.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
