Один із творців термоядерної бомби США: топ-10 цікавих фактів про відомого математика Станіслава Улама

12:30 pm  |  21.09.2021
Станіслав Улам

Він – емігрант зі Львова, який зіграв одну з ключових ролей у створенні зброї масового знищення, а його ім’я у світі точних наук завжди стоятиме на особливому місці. Далі добірка цікавих і, можливо, маловідомих фактів про одного з найвидатніших математиків XX століття Станіслава Улама.

Раннє захоплення математикою

Станіслав Улам

Станіслав Улам народився 13 квітня 1909 року в місті Львів в сім’ї львівського адвоката Юзефа Улама, нащадка переселенців з Венеції. Мати, Ганна Улам (Ауербах) була родом зі Стрия.

Здавалося б, хлопець мав точно піти по стопам батька і працювати в правовій сфері, але з самого дитинства його манила математика, тож вступ до Львівської політехніки був закономірним. Хлопець дуже полюбляв навчання, юнаку навіть університетських лекцій було замало, тому згодом 20-річне юний талант увійшов у коло так званої «Шкотської математичної школи» – науковців, які розв’язували найскладніші задачі свого часу.

Читайте также: Харьковский физик Лев Палатник: от занятий «ерундой» до нанотехнологий

Висока оцінка від Альберта Ейнштейна та викладач Джона Кеннеді

Станіслав Улам

У 1936 році Станіслава Улама запросили до  Принстонського університету, де в той час читав лекції Альберт Ейнштейн. Поговорюють, що автор «Теорії відносності» дав високу оцінку математичним здібностям хлопця.

Окрім Принстонського університету, чоловіка запрошували викладати і в інші відомі світові університети. У 30 років Станіслав Улам розпочав навчати слухачів Гарварду. Його студентом був майбутній президент США – Джон Кеннеді.

Завадив поганий зір

Станіслав Улам

До 1939 року чоловік жив часто змінюючи своє місцерозташування, але все змінила Друга Світова війна. За місяць до нападу нацистів на Польщу молодий вчений остаточно залишив батьківщину, а сім’ю Улама у Львові спіткала величезна трагедія. Більшість членів його родини, включаючи сестру і батька, загинули у газових камерах концтаборів.

Після вступу США  у війну, Станіслав Улам одразу ж подав заяву до американського війська аби помститися нацистам за родину. Однак, його заяву відхилили через поганий зір: одне око короткозоре, інше – далекозоре.

Манхеттенський проєкт

Марк Кац і Станіслав Улам

Марк Кац і Станіслав Улам


Вклад до перемоги над нацистами Уламові все ж вдалося докласти. У 1943 році Фон Ньюман запропонував йому роботу над таємним проєктом «Манхетен» – створенням першої атомної бомби. Чоловік без вагань погодився. Манхеттенський проект об’єднав вчених з Великобританії, Європи, Канади, США в єдиний міжнародний колектив, який вирішив задачу в найкоротші терміни.

В рамках проекту були створені три атомні бомби: плутонієва «Штучка» (Gadget) (підірвана при першому ядерному випробуванні), урановий «Малюк» (Little Boy) (скинута на Хіросіму 6 серпня 1945 року) і плутонієвий «Товстун» (Fat Man) (скинута на Нагасакі 9 серпня 1945 року).

Читайте также: Выдающиеся киевляне: академик Анатолий Александров

На межі життя і смерті

Станіслав Улам

Після завершення проєкту «Манхеттен», Улам раптом опинився на межі смерті. Чоловік захворів  енцефалітом – інфекційним запаленням мозку. Лікарям вдалося врятувати генія. Вони просвердлили дірку в його черепі і покрили мозок антибіотиками. Одужавши, Улам серйозно турбувався, щоб хвороба не вплинула на його мозок і здатності математичного аналізу.

Козир США

Випробування "Айві Майк"

1 листопада 1952 року невеликий кораловий острівець в Тихому океані на Маршаллових островах був знищений першим в світі термоядерним зарядом, прототипом водневої бомби. Розроблений він був за схемою Теллера-Улама та мав розмір двоповерхового будинку з вагою 62 тонни.

Випробування носило назву “Айві Майк”. Грибоподібна хмара піднялася на висоту 37 км, а діаметр його капелюху склав 161 км. Потужність перевищувала 700 Хіросім.

Конфлікт двох геніїв

Едвард Теллер і Станіслав Улам

На схемі Теллера-Улама і досі базується практично всі системи термоядерної зброї, а ось в житті двом вченим домовитися було важко. Наукове протиборство Станіслава Улама з Едвардом Теллером почалося ще з часів Манхеттенського проєкту. Генії часто сперечалися і ніяк не могли дійти спільної точки зору.

Поговорюють, що Теллер був занадто славолюбним і всі достоїнства приписував собі. Публікуючи статтю про вдале завершення “атомного проєкту” і перераховуючи авторів важливих ідей – ім’я Улама навіть не було згадане. На питання журналістів, чи правда, що його частка заслуг 51%, а Улама – 49, Теллер відповів: він претендує на 101%, залишаючи Уламу “мінус 1”.


Натомість львів’янину питання авторства не надто цікавило. Про роботу в атомному проєкті вчений говорив так: «Це не було новою фізикою. На мій погляд, там взагалі не було якогось великого інтелектуального здобутку. Частково це було випадковістю, яка могла статися на рік або два раніше».

Глава теоретичного відділу в секретній національної лабораторії Лос-Аламоса Марк Карсон описував напружений стан так: «Едвард Теллер люто не погодився б з тим, що я скажу. Але ситуація була набагато ближчою до того, як це бачив Улам».

Ще один учасник подій, фізик Ганс Бете (Нобелівський лауреат 1967 року), почувши, як журналісти називають Теллера “батьком водневої бомби”, висловився так: “Улам її батько, тому що дав ім’я. Теллер – мати, тому що залишився з дитиною. А я, мабуть, акушерка”.

Читайте также: «Puma» і «Adidas»: історія родом зі Львова

Проєкт “Оріон”

Станіслав Улам

У 1960-х роках Станіслава Улама залучили до створення проєкту космічного корабля «Оріон»

Після перемоги Джона Кеннеді на президентських виборах, науковий радник нового президента зателефонував Уламу з питанням: «Якому проєкту президент повинен надати перевагу?» Вчений запропонував політ на Місяць. Кілька тижнів по тому новоспечений голова держави в інавгураційному зверненні поставив завдання перед країною – політ на Місяць за 10 років.

Любов до Львова

Станіслав Улам

Не зважаючи на еміграцію, Станіслав Улам завжди пишався рідним містом. У мемуарах “Пригоди математика” він писав: «З нинішньої перспективи Львів може здатися провінційним містом, але це не так. Лекції вчених регулярно проводилися перед широкою публікою. Серед тем лекцій були нові відкриття в астрономії, сучасна фізика, теорія відносності, Фройд і психоаналіз. Ці лекції відвідували адвокати, лікарі, бізнесмени та інша публіка».

Фільм про видатного вченого

Фільм "Мінливості розуму"

Фільм «Мінливості розуму» («Adventures of a Mathematician») розповідає про історія життя відомого математика Станіслава Улама. Не зважаючи на важкі удари долі, втрату сім’ї, друзів, він об’єднується з Едвардом Теллером однією метою: створення жахливої зброї, яка так необхідна в часи війни.

У фільмі кінематографічно показано, як це все відбувалося, які варіанти були помилковими, які вдалими, а також що в результаті вирішили між собою два великих мозки науки.

Руслана Сторожук

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: