Купуючи у Львові товари міського виробництва, ви напевно помічали один цікавий символ. Контури 5 веж різного кольору і напис. Що значить цей логотип? Як він з’явився? Що на ньому зображено? Чому саме ці символи вибрали для офіційного знака міста?
Ідея створити особливий знак для продукції Львова з’явилася більше 15 років тому. Потрібно було придумати такий логотип, який би відображав настрій міста та показував його унікальні риси.
У рішенні Львівської міської ради говорилося, що головним завданням логотипу є «формування позитивного сприйняття міста Львова, популярізація міста, поширення в Україні та за кордоном позитивних знань про Львів, його історико-культурну спадщину та економічно-інвестиційний потенціал».
Виконання цього непростого завдання довірили Юрію Крукевичу, старшому викладачеві кафедри графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв. Він взяв за основу гравюру Абрагама Гоґенберґа 1617 року з панорамою Львова. Випуск логотипу приурочили до святкування 750-річчя Львова.
Серед головних якостей міста, які хотілося б показати світу – самобутність та різноманіття Львова, його культурна і духовна спадщина.
Все це об’єднується в найпомітніших пам’ятках Львова – його вежах. Їх видно практично з будь-якого оглядового майданчика, вони постійно зустрічаються на туристичних маршрутах.
Зображені на знаку вежі підкреслюють багату архітектурну спадщину і красу Львова, різноманітність культур і конфесій, які за часів заснування міста гармонійно розвивалися разом, впливали на місто і зробили Львів саме таким яким ми знаємо його зараз.
Напис «Львів відкритий для світу» або «Lviv open to the world» є неофіційним девізом міста і запрошує завітати у гості.
Для логотипу було обрано 5 веж. Познайомимося з ними ближче.
В центрі композиції логотипу знаходиться головна вежа міста – вежа Ратуші. Вона намальована помаранчевим кольором.
Її історія починається з 1356 року. З того часу ратуша часто страждала від пожеж, війн і повстань, тому багато разів перебудовувалася. Варіант, який ми бачимо сьогодні, з’явився 1848 року. До речі, жителям міста він довго не подобався – вони вважали нову будівлю нудною і сумували за старою ошатною міською радою у стилі ренесанс.
У вежі встановлено годинник віденської фабрики Вільгельм Штиль. Зараз це один з останніх механічних баштових годинників у Європі. Він важить 2,5 тонни, а діаметр циферблата становить 2,7 метри.
Щоб піднятися до самого верху вежі і потрапити на оглядовий майданчик, потрібно подолати 408 сходинок. Шлях далекий, але вражаючий вид на місто Лева все компенсує.
Вежа Ратуші на логотипі означає історію, традиції та єдність міста, його основу.
Праворуч від Ратуші знаходиться вежа Латинської катедри. Цей римо-католицький костел виконаний в стилі європейського бароко, символізує польську, католицьку частину Львова.
Костел почали будувати в 14 столітті. Над ним працювали різні майстри, але жоден з них так і не побачив готового проєкту, адже роботи йшли цілих 138 років! І якби будівельникам свого часу вистачило коштів, можливо символ Львова складався б з 6 веж, а не з 5.
Справа в тому, що поруч з вежею катедри повинна бути ще одна така, але її так і не добудували через брак грошей. Ще ходить легенда про те, що один будівельник, який працював над однією вежею, вбив іншого, щоб той не побудував сусідню і вона не виявилася гарніше. Тому вежа й досі залишається недобудованою, накрита простим дахом, і, звичайно, не може змагатися зі своєю високою знаменитою сусідкою.
Зліва вгадується контур відомої вежі Корнякта. Це символ українського Львова і православної церкви. Вежа була побудована Петром з Барбони и Павлом Римлянином на кошти багатого грецького купця Костянтина Корнякта, тому названа в його честь. Вежа є частиною ансамблю Успенської церкви.
Її зовнішній вигляд зберігся з 1695 року, з часів реконструкції Петра Бебера. Використання поліхромії, точних пропорцій та прикрас у вигляді пілястр тосканського ордера роблять вежу одним з найкращих прикладів європейської архітектури 17 століття.
Крайня вежа справа – Дзвіниця монастиря бернардинів. Раніше вона була частиною оборонної споруди. Дзвін попереджав жителів міста про загрозу, що насувається.
З цим пов’язана стара легенда. Кажуть, одного разу чернець побачив з вежі, що наближаються загарбники – турки. Він перевів годинник на вежі на 5 хвилин вперед – стільки залишалося до закриття міських воріт. Так він врятував все місто від облоги.
Дзвіниця бернардинів символізує перехід Львова від польських традицій до українських, так само як монастир, який перейшов від римо-католицького ордену бернардинів до греко-католицького (церква святого Андрія).
Ця вежа – символ однієї з найбільших, найбагатших і найстаріших діаспор у Львові. Вірменська діаспора з’явилася в місті практично відразу після його заснування. Для неї виділи ділянку в самому центрі Львова, на Ринковій площі.
Вежа Вірменського кафедрального собору побудована 1571 року. Її легко помітити серед іншої міської архітектури завдяки незвичайним витягнутим главкам на вежах зверху.
2019 року логотип з 5 вежами змінили. Він став більш чітким, менше нагадує малюнок від руки. Також розробники випустили новий брендбук, в якому пропонується більше 100 міських піктограм на тему свят, сезонів, туризму, бізнесу. Є навіть окремий набір позначок для кави.
Графічні лінії спрощують використання знака, дають можливість створювати різні комбінації, наприклад, переставляти вежі, доповнювати емблему іншими піктограмами з брендбуку в залежності від потреб.
Такою була історія появи і розвитку львівського логотипу. Як він буде змінюватися далі покаже час.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
