Один з найбільш незвичайних пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченко знаходиться в місті Львові, на проспекті Свободи. Неординарне доповнення у вигляді високої стели привертає увагу приїжджих. Про те, як у Львові з’явився пам’ятник Шевченко і які таємниці приховує стела читайте в нашому матеріалі.
Пам’ятник відкрили на першу річницю незалежності України, 24 серпня 1992 року. Але мало хто знає, що урочистій події передували чималі труднощі.
Головна проблема полягала в тому, що радянська влада не хотіла акцентувати увагу на українських діячах. Так, вони визнавали, що Шевченко був геніальним поетом і борцем за права простих людей. Але про нього, як про духовного лідера української нації говорити не хотіли.
У 1988 році був організований конкурс на кращий проект пам’ятника Шевченку. Правда, переможця не змогли вибрати. Так сталося наступного року під час республіканського конкурсу. Було ясно, що роботу затримують спеціально. Однак народ теж не відступав і вимагав якнайшвидшої установки пам’ятника.
Тому представники влади після довгого обговорення зупинили свій вибір на ескізі скульпторів братів Сухорських і архітекторів Юрія Хромея і Юрія Диби.
Пам’ятник Т. Шевченко в Буенос-Айрес
Василь Іваницький, український меценат з Канади, організував збір коштів і процес виготовлення скульптури Тараса Шевченко в Аргентині. Іваницький займався розповсюдженням української культури за межами країни, організовував концерти українських артистів в Бразилії, США, Канаді, допомагав школам і вищім навчальним закладам, працював над відкриттям пам’ятників Кобзареві по всьому світу. Йому присвоїли звання почесного громадянина Львова.
Скульптуру Шевченка створювали в передмісті Буенос-Айрес, провінції Монте-Гранде. Місцева громада зберігає українські традиції вже багато років. Наприклад, у 1970-х там збудували пам’ятник Шевченкові. Крім цього, діє Фундація імені Тараса Григорійовича, яка стежить за станом українських пам’ятників в Аргентині.
Отже, готову скульптуру пізніше доставили кораблем до Гамбурга, а звідти привезли до Львова. Після цього пам’ятник встановили на проспекті Свободи, де він знаходиться і зараз.
Висока стела поруч з пам’ятником з’явилася рівно через 4 роки після його відкриття. 12-метрова скульптура розказує про історію України починаючи з часів Київської Русі і до 20 століття. До речі, події 20 століття зображені на зворотному боці стели.
Над бронзовою «Хвилею Національного Відродження» працювали ті ж брати Сухорські, Володимир і Андрій, разом з канадськими фахівцями. Стела вражає високим рівнем майстерності виконання, опрацюванням дрібних деталей, які можна довго розглядати, підійшовши ближче до пам’ятника.
Спереду вилиті фігури історичних особистостей часів періоду Київської Русі і до XX століття. Вони розповідають про значні події з історії України. Історичні особистості на стелі як би протиставляються один одному – загарбники українських земель, такі як турецький султан, польський король, російський офіцер, католицький чернець, і борці за свободу – Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Іван Мазепа.
Також там зображені відомі державні діячі України – Ярослав Мудрий, княгиня Ольга, Григорій Сковорода, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та інші.
На стелі зустрічаються образи літературних героїв творів Шевченка. Наприклад, внизу посередіні зображена фігура сліпого кобзаря Перебенді и хлопчини поводіря перед ним. Праворуч від них міцно прітіскає до себе дитину героїня поеми «Катерина». Зліва – сцена жорстокоі страти колесуванням козака з поеми «Гайдамаки».
На іншій стороні розповідається сучасна історія України 20 століття. Тут символічно зображені події Голодомору 1932-1933 років. Велика тріщина, яка символізує ті події, ніби відриває частину народу, відокремлює їх від загального кращого майбутнього для українського народу.
За всю історію України аж до 1991 року її територію багато разів ділили між різними країнами. Про ці сторінки історії говорять фігури завойовників, які розривають символічну карту України справа.
Розбитий дзвін говорить про напади на релігію і руйнування церков. Образ сім’ї з дитиною вгорі праворуч нагадує про масові репресії і заслання в Сибір. Величезний Дзвін сполоху розповідає про жахливу чорнобильську аварію.
Зверху чітко видно барельєфи діячів культури і духовних осіб. Серед них Леся Українка, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Андрій Шептицький, Ольга Кобилянська. За гратами впізнаються особи дисидентів – Василя Стуса, Василя Симоненка та інших небайдужих українців, які не відступили перед обличчям випробувань і не зрадили своїх переконань.
На створення Хвилі національного відродження пішло більше 26 тонн бронзи, а загальна вага монумента склала 61 тонну. У народі живуть своєрідні назви для стели. Наприклад, за зелений наліт її називають «жабою». А незвичайна форма є причиною жартівливого імені «відкрівача».
Пам’ятник Тарасу Шевченко у Львові відрізняється від інших монументів, вшановуючих великого українського поета. Його виділяє як незвичайна форма виконання, так і дивовижна історія створення. Хоча на шляху до його відкриття було багато складних перешкод, він все ж з’явився у Львові і до сьогодні привертає увагу гостей міста та мешканців своєю грандіозністю і красою, нагадуючи про великого українського діяча, його безсмертних літературних героїв та історію держави.
Єлизавета Поддубей
Не забудьте підписатися на Мій Львів в Телеграм 
, щоб не пропустити нові пости!
