Кожне місто зазвичай має своє так зване “обличчя”. Це той облік, по якому його впізнають на фото. Львів більшість українців асоціює з невеличкими красивими будинками, оздобленими червоними дахами, сюди ж слід додати і вулиці, вимощені бруківкою. Однак кожна епоха в історії разом з владою залишила у Львові свій відбиток. Про нетипову для Львова архітектуру, про її ідейних натхненників – розповідаємо в матеріалі.
Львівський державний цирк – ця будівля, розташована за адресою вулиця Городоцька, 83, біля підніжжя Святоюрської гори. Власне на фото можна побачити і сам Собор Святого Юра, який височіє над цирком. Будівля була збудована у 1969 році за проектом архітекторів Адольфа Бахматова і Михайла Каневського – тоді у СРСР стало популярним відвідування цирків. Щоб відволікти людей від проблем повсякденних, вирішили збудувати розважальну споруду – типовий будинок для радянського періоду.
Тут в різний час виступали дресирувальники з екзотичними тваринами, зокрема – крокодили, жирафи, леви, ведмеді та моржі. Один з найгучніших скандальних випадків відбувся у 2010 році, коли на дресирувальника напав лев під час виступу – тварину відправили в зоопарк, а постраждалий через декілька днів повернувся до звичної роботи.
Читайте також: Coca-cola на прилавках, руйнування будинків та зачистка злодіїв: як Київ приймав Олімпіаду 1980 року
Львів після війни повернувся до нормального життя, тож місту було необхідне налагодити повітряне сполучення. Старий термінал аеропорту Львів, більш відомий як термінал 1 (аеровокзал), був побудований 1955 року на вимогу радянської влади – задля того, щоб збільшився пасажиропотік. Ошатна на той час будівля з колонами привертала увагу багатьох подорожувальників.
До слова, при відкритті аеровокзалу усі містяни та бажаючі отримали можливість кожної неділі пролітати над Львовом. Політ тривав близько години – цього часу вистачало, щоб помилуватися містом та отримати незабутні враження. Нещодавно стало відомо, що аеровокзал почали ремонтувати, щоб він міг приймати чартерні рейси – цей крок допоможе розвантажити новий термінал.
Державна податкова служба у Львові – одна з найяскравіших пам’яток радянської архітектури у Львові. Ця похмура багатоповерхівка розташована за адресою вулиця Стрийська, 35, поблизу Українського католицького університету. Першочергово споруду планували використовувати для обкому партії, однак пізніше плани змінилися, і будівництво небосхилу завершили в 1990-х роках.
До слова, позаду податкової розташувався недобудований виставково-театральний зал, і з роками об’єкт ставав все більш занедбаний. У 2018 році стало відомо, що будівлю за 10 мільйонів гривень придбав УКУ – університет має на меті створити тут конференц-зал або ж інший простір для студентів.
Читайте також: Будівельне бюро Міхала Уляма: ар-нуво, готель революціонерів та перший львівський «хмарочос»
Львівський автобусний вокзал, також більш відомий як Стрийський автовокзал, розташований по вулиці Стрийській, 109. Архітекторами споруди були В. Сагайдаковський, М. Столяров, інженери В. Бойків та О. Єфремов. Будівля була розрахована на обслуговування 500 – 800 пасажирів на годину і до 15000 пасажирів на добу, і певний час справді користувалася популярністю. Однак з часом, без належного ремонту та правильного громадського простору, радше перетворилася на похмуре занедбане місце.
Територія вокзалу недоглянута, немає електронних табло з рейсами автобусів. Крім того, сам вокзал вже не має презентабельного вигляду – всередині для пасажирів відсутня лаунж-зона. Сюди приїжджають не тільки міські та міжобласні перевізники, але й гості з-за кордону. Попри те, навряд чи їхнє перше враження про місто буде позитивним. Автобусний вокзал і прилегла до нього територія сьогодні потребує реконструкції та ремонту.
Навчальний корпус номер 4 містив економічний факультет та математичний факультет, будівлю на вулиці Карпінського ввели в експлуатацію в 1960-х роках – її архітекторами стали В. Голдовський, Г. Рахуба, М. Консулова.
Типова будова радянського часу не була дуже зручною для студентів, особливо влітку, адже часто молодь була змушена сидіти на лекціях в душних аудиторіях. Кондиціонерів тоді не було, як і відповідного озеленення перед корпусом, яке хоча б трохи створювало захист від сонця.
Читайте також: Міст-хвиля на Оболоні — як виглядатиме новий столичний об’єкт
Наостанок згадаємо про масову забудову Нового Львову хрущовками. Типова хрущовка – це п’ятиповерхова панельна або цегляна будівля без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу. Таке житло по всій Україні почали споруджуватися в СРСР під час правління Микити Хрущова, власне на його честь суспільство і назвало бюджетне житло.
В 1957 році почався найактивніший період забудови, яка не оминула й Львів. Місто обростало новими заводами й фабриками, тож сюди почали з’їжджатися люди з усіх куточків області в пошуках гідної праці.
Щоб забезпечити робочих будинками, радянська влада вирішила побудувати недорогі п’ятиповерхівки під девізом “кожній сім’ї по квартирі”. У Львові хрущовки можна побачити на вулицях Генерала Чупринки, Пасічній, Литвиненка-Угорській та інших. Новий тип житла передбачав і власну інфраструктуру – так почали з’являтися мікрорайони з поштою, дитячими садочками, школами та магазинами.